Д.
геогр. н. Смирнов І.Г.
Митна логістика – новітній прикладний напрямок логістики, ще недостатньо
розкритий в літературі, зокрема в регіональному вимірі. Незважаючи на це,
логістичну функцію митної діяльності впевнено називають серед тих важливих її
функцій, як тарифно-регулююча, контрольно-пропускна, інформаційно-аналітична,
фінансово-економічна, правова, виховна. Наукові джерела та публікації з теми,
що розглядається, майже відсутні, якщо не рахувати книги Д.В.Стаханова,
В.Н.Стаханова “Таможенная логистика” (Росія) [1], статей Н.Н.Коцан та К.М.Горба
[2,3] та робіт автора [4,5,6]. У той же час тісний зв’язок митної справи та
логістики чітко прослідковується в “Митному кодексі України”[7, розділи I, IV, V, VI,VII, VIII, X, XII], що,
нажаль, не знайшло адекватного відбиття у літературі з митної справи, а сам
термін “Митна логістика” відсутній в Економічній енциклопедії України[8, с.199,
373]. І це у той час, коли предмет “Митна логістика” включений до навчального
плану підготовки фахівців з “Менеджменту митної справи” у багатьох ВНЗ України.
Основою логістичної функції митної справи є логістична організація процесу
митної переробки вантажів, яка об’єднує
процеси реалізації митних режимів, пов’язаних з фізичним переміщенням
зовнішньоторговельних вантажів через митний кордон. Логістика повинна
забезпечити узгодженість матеріальних (товарних), інформаційних і фінансових
потоків, оптимальну технологію забезпечення переміщення товарів через митний
кордон з метою прискорення цього процесу, а також відпрацювання стандартних
логістичних вимог як по відношенню до митних режимів (тобто стосовно митниць),
так і до учасників зовнішньоторговельних операцій (експортерів, імпортерів,
перевізників). Отже логістична функція митної діяльності охоплює дві складові:
1) логістизацію процесу митної переробки вантажів; 2) митну діяльність
транспортно – логістичних компаній (як іноземних, що діють на території
України, так і українських). Перший напрямок має основою аналіз митно –
логістичних потоків, тобто товарно – інформаційно – фінансових потоків,
пов’язаних з перетином митного кордону України зовнішньоторговельними потоками
та справлянням відповідних митних зборів та платежів. Отже, основою митно –
логістичних потоків є зовнішньоторговельні потоки, що носять транскордонний,
транзитний характер. Вони включають вхідні (імпорт) та вихідні (експорт) види
потоків. Їх супроводжують інформаційні потоки: вихідні (від митниць до
центрального органу), вхідні (навпаки), супроводжувальні (документи на товар).
Фінансові потоки, в свою чергу, бувають вихідні (перерахування мита до
держбюджету) та вхідні (державне фінансування митниць).
Митна логістика характеризується компонентною, функціональною та
регіональною структурою. Компонентна структура
охоплює 15 митних режимів (пропуск товарів для вільного обігу; реімпорт;
транзит; митний склад; магазин безмитної торгівлі; переробка на митній
території; переробка під митним контролем; тимчасове ввезення (вивезення);
вільна митна зона; вільний склад; переробка поза митною територією; експорт;
реекспорт; знищення; відмова від товару на користь держави). Функціональна
структура відображає основні функції митної діяльності та їх забезпечення
(здійснення митного контролю; здійснення інших видів контролю; інформаційне,
фінансове та матеріально – технічне
забезпечення). Регіональна структура митної логістики включає її розгляд на 6 просторових
рівнях: локальному (митний пост); мікро (митниця); мезо (регіональна митниця);
макро (національна митна система); мега (митний союз); мета (глобальний митний
простір). Нині значення митно – логістичної складової зовнішньоекономічної
діяльності зростає на всіх регіональних рівнях прояву.
Зокрема на локальному рівні митна діяльність здійснюється на митних постах,
які класифікуються за категоріями (міжнародні, міждержавні, місцеві); за видами
(автомобільні, залізничні, морські, пішохідні, повітряні, поромні, річкові); за
характером транспортних перевезень (пасажирські, вантажні, вантажно –
пасажирські); за характером функціонування (постійні, тимчасові); за часом
роботи (цілодобові, у визначений час). Україна межує з 7 країнами, на кордонах
з якими визначено 234 пункти пропуску, з яких: міжнародних – 144, міждержавних
– 36, місцевих – 55. На даний час працює 210 пунктів пропуску, у т.ч.
міжнародних і міждержавних: для залізничного сполучення – 42, повітряного – 18,
морського та річкового – 39, поромного – 4, автомобільного – 77.
Мікрорівень митно-логістичних систем представлений митницями – базовими
підрозділами системи митних органів України, яких нараховується нині 50. В
залежності від розміщення регіону діяльності, митниці поділяються на зовнішні
(прикордонні), внутрішні, на кордонах і територіях спеціальних митних зон. На
мезорівні митно-логістична діяльність зосереджується в регіональних митницях,
яких у системі ДМСУ нині є 10 (Київська, Дніпровська, Донбаська, Подільська,
Північна, Чорноморська, Карпатська, Східна, Західна, Кримська). Крім цього,
окремо виділяються митниці прямого підпорядкування (Бориспільська,
Севастопольська, Центральна енергетична та Оперативна). Макрорівень митно-логістичних
систем – це рівень національної митної системи, що визначається як сукупність
форм, засобів і методів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
В Україні ці функції здійснює Державна митна служба України (ДМСУ), якій
підлягають регіональні митниці та митниці прямого підпорядкування, митниці та
митні пости.
Мезорівень митно-логістичних систем - це рівень інтеграційних угруповань
країн, тобто митних союзів. Як приклад, можна навести Європейський союз, який
створив єдину митну систему спільноти та прийняв Митний кодекс ЄС. Іншими
прикладами митних союзів є НАФТА, Центральноамериканський спільний ринок,
Митний союз Центральної Африки, Асоціація країн Південно-Східної Азії (АСЕАН)
та ін.
Нарешті, на метарівні митно-логістичних систем – у загальносвітовому
митному просторі – відбувається координація таких взаємопов’язаних сфер, як
зовнішньоторговельна, митна, транспортно-логістична. Так, з 1953 р. діє
Всесвітня митна організація, яка нині налічує 137 країн-учасниць, у т. ч.
Україну. Міжнародне співробітництво з митних питань тісно переплітається з
глобальними проблемами розвитку світової торгівлі товарами та послугами, так, у
1950 р. була прийнята “Брюссельська митна номенклатура”, на основі якої пізніше
були розроблені основні міжнародні системи класифікації товарів – Гармонізована
система опису та кодування товарів (ГС – використовує СОТ), Стандартна
міжнародна товарна класифікація (СМТК – використовує ООН). На ГС базується і
єдиний митний тариф України, що містить 21 розділ, 97 глав, найменування та
цифрові коди яких уніфіковано з ГС. Глобальною за своїм масштабом
багатосторонньою угодою в галузі митних тарифів є ГАТТ (Генеральна угода з
тарифів та торгівлі), тепер – СОТ (Світова організація торгівлі), яка зіграла
основну роль в лібералізації світової митної політики шляхом досягнення
домовленостей про “митне роззброєння”, тобто про консолідацію та зниження мита.
Так, якщо на початку 1950-х рр. середній митний тариф становив 25-30%, то нині
– менше 5%. Водночас відбувається уніфікація митної політики держав світу.
Вступ України до СОТ сприятиме гармонізації національної митної політики з
світовою.
Отже, логістична функція
відіграє важливу роль в управлінні митною діяльністю в Україні. Зміст та
особливості логістичної функції митної справи розкриває новітній
науково-практичний напрямок – митна логістика. Вона характеризується наявністю
регіональної, компонентної та функціональної структури. Застосування принципів
та підходів митної логістики на всіх регіональних рівнях митної діяльності сприятиме
вирішенню завдань реформування Митної служби України, поставлених нині
Президентом України.
1. Стаханов Д.В., Стаханов В.Н. Таможенная логистика. – М.: ПРИОР, 2000. – 96с.
2.
Коцан Н.Н. Контрольно-пропускна,
фінансово-економічна та логістична функції митної діяльності України //
Географія і сучасність. Зб. наук. пр. НПУ ім. М.П. Драгоманова. – К.: 2002. –
Вип. 7. – С. 188-196.
3.
Горб К.М. Проблеми територіальної
організації митної справи України // Вісник Академії митної служби України. –
Дніпропетровськ, 2001. - № 4 (12). – С. 72-76.
4.
Смирнов І.Г. Логістика:
просторово-територіальний вимір: Монографія. – К.: Обрії, 2004. – 335с.
5.
Смирнов І.Г. Митна логістика:
Навч.-метод. комплекс. – К.: Київський славістичний ун-т, 2005. – 15с.
6.
Смирнов І.Г., Литвенко Л.М., Шум І.В.
Митно-логістичні послуги в Україні та проблеми національної економічної безпеки
// Актуальні проблеми безпеки України в умовах її інтеграції до світового
співтовариства: Матер. наук.-практ. конф. – Дніпропетровськ, 2005. – С.28-30.
7.
Митний кодекс України від 15 січня 2003
р. – К.: Атіка, 2003. – 160с.
8.
Економічна енциклопедія: У трьох томах.
Т.2 / Редкол.: ... Мочерний С.В. (відп. ред.) та ін. – К.: Академія, 2001. –
848с.