Бевз М.В.

Київський національний університет культури і мистецтв

«Екзибішн» як важливий чинник розвитку драматургії хореографічного твору

В наші часи розвиток бального танцю як різновид хореографічного мистецтва вимагає застосування в композиціях та показових номерах розширених засобів виразності, тобто: партерних та високих підтримок, несподіваних трюків та рухів, запозичених з суміжних видів хореографії або, навіть, гімнастики та акробатики.

З іншого боку завдяки використанню прийомів «екзибішн» помітно зростає емоційно-образний вплив сучасних постановок бальної хореографії на глядача.

Частково теми «екзибішн» у своїх дослідженнях торкались науковці: Просьолков О.В. «Віідображення індивідуальності виконавця в бальному танцюванні», Крись А.І. «Специфіка концертних програм в бальній хореографії», Базела Д.Д. «Розвиток професійного конкурсного танцювання», Вакуленко О.М. «Сучасні світові соціокультурні процеси, їх вплив на тенденції розвитку бальної хореографії». На жаль, в своїх дослідженнях вони частково торкалися проблеми підтримок в бальній хореографії, не роззкриваючи повний спектр можливого виконання «екзибішн».

Балетмейстери використовують підтримки як спосіб виразності допомагаючи, розкрити характеристику дійових осіб, зрозуміти їх взаємовідношення, поглибитись у зміст танцювального твору в цілому.

Завдяки підтримкам виконавці можуть легко донести до глядача та почуття та настрої, які передбачені у творі: будт-то радість або горе, щастя чи успіх, любов чи ненависть.

Професійний рівень кожного виконавця є різним, тому аматори не можуть виконувати складні елементи «екзибішн», а зосереджуються на більш сприятливих для них. Наприклад:

- низькі підйоми та стрибки партнерки з підтримкою за одну або дві руки;

- підйом партнерки на груди або плече партнера;

- підтримка партнерки із зміною поз у повітрі;

- перехід із підтримки в підтримку в стаціонарному положенні партнера та в просуванні;

Професійні виконавці виконують весь спектр «екзибішн» партерні, низькі, середні, високі та вскладний каскад з переходом від однієї до другої підтримки:

- підкидання партнерки із зміною поз у повітрі з обертом;

- оберти партнером партнерки навколо себе з її додатковим перекиданням;

- підйом партнерки з підтримкою під поперек на витягнуті угору руки;

- поза «ластівка» на витягнутих догори руках партнера;

- підйом партнерки в позиції «сидячи» на одній руці партнера.

Зстосування підтримок також передбачає їх стильові особливості.

Наприклад: високі (повітряні) підтримки виражають величне почуття, політ душі, стан найвищого задоволення.

Середні підтримки можуть бути більш спокійні та оповідальні у своєму змісті, де виконавці можуть виконати більш глибокий зміст будь-якого хореографічного твору.

Партерні та низькі підтримки використовуються як в комічних, драматичних, а також і в сценах кохання.

Звісно, що врахування фізичних даних дуже важливо для визначення пріоритетних трюкових фігур. Викладачу необхідно звернути особливу увагу на професійні та фізичні навички танцюриста, а також врахувати індивідуальні можливості кожного.

Кожна людина має свою будову скелету, тому можливості виконавця є різними за фізичними та технічними показниками.

Враховуючи фізичні дані не кожна пара може виконувати повіртяні підтримки.

Таким чином, атлетична побудова тіла дозволяє виконувати різноманітні типи підтримок. Астетична побудова заважає виконавцям виконувати складні повітряні підтримки, які несуть велике навантаження на хребет та пояс плечових м’язів. Таким парам краще виконувати середні, низькі та партерні підтримки.

Таким чином можна сказати, що багатоманітність підтримок в бальній хореографії вимагає універсальної високопрофесійної підготовки артистів, невід’ємною складовою є індивідуальний підхід у визначенні та підборі прийомів «екзибішн» притаманних окремій танцювальній парі.