Коц С.Н.
У всіх досліджуваних
нами чаплевих макрорельєф слизової оболонки кишечнику свідчить про посилення
гальмівної функцій пластинчасто-ворсинчасто-комірчастого рельєфу. Повздовжні безперервні зиґзаґоподібні
пластинки і комірчастий рельєф слизової оболонки кишечнику сприяють затримці
рідкого хімусу в травному тракті чаплевих. Крім того, вони збільшують площу
поверхні всмоктування. Результати наших досліджень підтверджують той факт, що
пластинчастий рельєф слизової кишечнику є менш ефективним для функції
всмоктування ніж ворсинчастий. При цьому ми виходимо з того, що птахам з більш
довгим кишечником притаманний переважно пластинчастий рельєф (чаплеві), а видам з коротким кишечником – переважно, ворсинчастий рельєф
(совоподібні та соколоподібні) [Харченко, 1998; Ковтун, Харченко, 2001]. Таким
чином, між довжиною кишечнику і рельєфом слизової оболонки чаплевих птахів
також існує залежність. На наявність
кореляції між довжиною кишечнику і рельєфом слизової у тварин
вказується і у літературі [Stutz,
Ziswiler, 1983-1984].
Можна також говорити про біологічну координацію між рельєфом та типом живлення.
Для кишечнику рибоїдних птахів характерний пластинчастий рельєф, для плотоїдних – ворсинчастий. Зигзагоподібні пластинки виконують роль
затримки хімусу, завдяки чому ефективніше протікають процеси пристінного
травлення та всмоктування. Питання про те, чи залежить площа ворсинчастого
рельєфу у різних видів чаплевих від ступеню
плотоїдності виду поки що залишається відкритим, у зв¢язку з
неоднорідністю даних по екології живлення досліджуваних чаплевих.
Більша чи
менша затримка хімусу і, відповідно, швидкість процесів розщеплення й
всмоктування залежить від кута і довжини зиґзаґів
пластинок, висоти пластинок і ворсинок.
Наші дані вказують, що у каудальному
напрямку із збільшенням кута зигзагів і
зменшенням висоти виростів активність ферментів зменшується. Результати наших
досліджень підтверджують той факт, що активність
ферментів залежить від топографічного розміщення їх в кишечнику [Щербаков, 1969; Уголев, 1972, 1978; Кушак,
1986].
Зростання кількості пластинок в порівнянні з ворсинками, в каудальному напрямку також сприяє сповільненню евакуації харчової маси, а отже, краще забезпечує процеси травлення та всмоктування.
У чаплі
сірої ворсинки змінюються у каудальному
напрямку на фрагментальні пластинки, а
ті в свою чергу стають суцільними - відбувається перехід від ворсинчастого до
пластинчастого рельєфу слизової оболонки. Ворсинки у чаплевих відмічено в дванадцятипалій кишці - саме в тій частині
кишечнику, де найбільш активно проходять процеси порожнинного та мембранного
травлення, куди впадають протоки позастінних
травних залоз.
У совоподібних та соколоподібних пластинки в кишечнику не відмічені [Харченко,
Солодун, Коц, 1998]. Слизова
кишечнику у них утворює ворсинки різної
форми.
Компенсація
пластинчастого рельєфу слизової оболонки кишечнику чаплевих (та бакланових)
певно відбувається шляхом збільшення його довжини. Для всіх досліджених видів
птахів спостерігається тенденція (відзначена і для комахоїдних [Аманова,
1973-1982, 1995], і для рослиноїдних сільськогосподарських птахів [Вракин і
ін., 1984]) до зменшення висоти ворсинок і пластинок (виростів слизової
оболонки) у каудальному напрямку.
Література:
1.
Аманова М.Б. Строение стенок
кишечника птиц аридных условий существования. // Орнитология. - 1981.- Вып. 16. – С. 45-
56.
2.
Аманова М.Б. Адаптивные
особенности строения рельефа слизистой оболочки кишечника у пустынных птиц. //
Докл. АН.СССР, 1975. - Том 225, №6. – С. 54-56.
3.
Вракин М.Ф., Сидорова М.В. Анатомия и гистология домашней птицы. - М.:
Вища школа, 1984. – 305 с.
4.
Кушак Р.И. Озолс А.Я.,
Вальдман А.Р. Мембранное пищеварение и всасывание у птиц // Физиологический
журнал СССР им. Сеченова. –1986. – Т. 72, № 4. – С. 445-452.
5. Уголев А.М. Мембранное пищеварение и
процессы усвоения пищи в мире животных. // Журнал эвол. биохим. и физиологии. -
1972. - Т.8, № 3. -С.269.279.
6.
Харченко Л.П., Солодун Н.Л., Коц С.Н. Сравнительная
морфология пищеварительного тракта у некоторых хищных птиц. // Хищные птицы
Восточной Европы и Северной Азии: Мат.|III Международной конференции,15-18
сентября. – Ставрополь: СГУ, 1999. – С.154-162.