Коц С.Н.

Харківський національний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди

Макрорельєф слизової оболонки кишечнику чаплевих

 

 У всіх досліджуваних нами чаплевих макрорельєф слизової оболонки кишечнику свідчить про посилення гальмівної функцій пластинчасто-ворсинчасто-комірчастого рельєфу.   Повздовжні безперервні зиґзаґоподібні пластинки і комірчастий рельєф слизової оболонки кишечнику сприяють затримці рідкого хімусу в травному тракті чаплевих. Крім того, вони збільшують площу поверхні всмоктування. Результати наших досліджень підтверджують той факт, що пластинчастий рельєф слизової кишечнику є менш ефективним для функції всмоктування ніж ворсинчастий. При цьому ми виходимо з того, що птахам з більш довгим кишечником притаманний переважно пластинчастий рельєф (чаплеві), а  видам з коротким  кишечником – переважно, ворсинчастий рельєф (совоподібні та соколоподібні) [Харченко, 1998; Ковтун, Харченко, 2001]. Таким чином, між довжиною кишечнику і рельєфом слизової оболонки чаплевих птахів також існує  залежність. На наявність кореляції  між довжиною  кишечнику і рельєфом слизової у тварин вказується і у літературі  [Stutz, Ziswiler, 1983-1984].

Можна також говорити про біологічну координацію між рельєфом та типом живлення. Для кишечнику рибоїдних птахів характерний пластинчастий рельєф, для плотоїдних – ворсинчастий.  Зигзагоподібні пластинки виконують роль затримки хімусу, завдяки чому ефективніше протікають процеси пристінного травлення та всмоктування. Питання про те, чи залежить площа ворсинчастого рельєфу у різних видів чаплевих від ступеню плотоїдності виду поки що залишається відкритим, у зв¢язку з неоднорідністю даних по екології живлення досліджуваних чаплевих.

Більша чи менша затримка хімусу і, відповідно, швидкість процесів розщеплення й всмоктування залежить від кута і довжини зиґзаґів пластинок, висоти пластинок і ворсинок.  Наші дані вказують, що у каудальному напрямку  із збільшенням кута зигзагів і зменшенням висоти виростів активність ферментів зменшується. Результати наших досліджень підтверджують той факт, що активність ферментів залежить від топографічного розміщення їх в кишечнику [Щербаков, 1969; Уголев, 1972, 1978; Кушак, 1986].

Зростання кількості пластинок в порівнянні з ворсинками, в каудальному напрямку також сприяє сповільненню евакуації харчової маси, а отже, краще забезпечує  процеси травлення та всмоктування.

У чаплі сірої ворсинки змінюються  у каудальному напрямку на  фрагментальні пластинки, а ті в свою чергу стають суцільними - відбувається перехід від ворсинчастого до пластинчастого рельєфу слизової оболонки. Ворсинки у чаплевих відмічено в  дванадцятипалій кишці - саме в тій частині кишечнику, де найбільш активно проходять процеси порожнинного та мембранного травлення, куди впадають протоки позастінних  травних залоз.

У  совоподібних та соколоподібних  пластинки в кишечнику не відмічені [Харченко, Солодун, Коц, 1998]. Слизова кишечнику у них  утворює ворсинки різної форми.

Компенсація пластинчастого рельєфу слизової оболонки кишечнику чаплевих (та бакланових) певно відбувається шляхом збільшення його довжини. Для всіх досліджених видів птахів спостерігається тенденція (відзначена і для комахоїдних [Аманова, 1973-1982, 1995], і для рослиноїдних сільськогосподарських птахів [Вракин і ін., 1984]) до зменшення висоти ворсинок і пластинок (виростів слизової оболонки) у каудальному напрямку.

 

Література:

1.     Аманова  М.Б. Строение стенок кишечника птиц аридных условий существования.  // Орнитология. - 1981.- Вып. 16. – С. 45- 56.

2.     Аманова М.Б. Адаптивные особенности строения рельефа слизистой оболочки кишечника у пустынных птиц. // Докл. АН.СССР, 1975. - Том 225, №6. – С. 54-56.

3.     Вракин М.Ф., Сидорова М.В. Анатомия и гистология домашней птицы. - М.: Вища школа, 1984. – 305 с.

4.     Кушак Р.И. Озолс А.Я., Вальдман А.Р. Мембранное пищеварение и всасывание у птиц // Физиологический журнал СССР им. Сеченова. –1986. – Т. 72, № 4. – С. 445-452.

5.     Уголев А.М. Мембранное пищеварение и процессы усвоения пищи в мире животных. // Журнал эвол. биохим. и физиологии. - 1972. - Т.8, № 3. -С.269.279.

6.     Харченко Л.П., Солодун Н.Л., Коц С.Н. Сравнительная морфология пищеварительного тракта у некоторых хищных птиц. // Хищные птицы Восточной Европы и Северной Азии: Мат.|III Международной конференции,15-18 сентября. – Ставрополь: СГУ, 1999. – С.154-162.