Полєжаєв А.М., Малько О.Д., Тузіков С.А.

Національна юридична академія України ім.Я.Мудрого

ДО ПИТАННЯ ВИЗНАЧЕННЯ ВІДПОВІДНОСТІ РІВНЯ НАДЗВИЧАЙНОЇ СИТУАЦІЇ ТЕХНОГЕННОГО ХАРАКТЕРУ НЕОБХІДНОМУ ОБСЯГУ РЕСУРСУ СИСТЕМИ

В умовах обмеження ресурсів та подальшого зростання питомої ваги техногенної складової життєвого середовища, виникає необхідність визначення відповідності рівня надзвичайної ситуації (НС), яка може виникнути внаслідок аварії на потенційно небезпечному об’єкті (ПНО), ресурсу, який повинна мати на цій момент часу система цивільного захисту для ліквідації наслідків цієї НС.

Для визначення відповідності рівня НС техногенного характеру та необ- хідного ресурсу системи цивільного захисту для її ліквідації необхідно вибрати показник цієї відповідності. В якості показника відповідності пропонується вибрати ризик НС. У даному випадку ризик розглядається як деяка потенційна шкода, що може бути заподіяна внаслідок НС. Потенційну шкоду можна представити як математичне очікування випадкової величини витрат на усунення негативних наслідків НС [2]. Втрати пропонується вимірювати в грошевих одиницях.

Тоді ризик НС можна визначити за виразом:

R = Р_НС × С_НС ,

де Р_НС - ймовірність виникнення НС;

С_НС - витрати на ліквідацію наслідків НС.

Таким чином, для вирішення загальної задачі необхідно вирішення двох підзадач:

- визначення ймовірності виникнення НС техногенного характеру;

- визначення витрат на ліквідацію наслідків НС техногенного характеру.

В основу вирішення першої підзадачи пропонується покласти поняття потенційно небезпечного об’єкту (ПНО) та порядок класифікації НС [3].

В подальшому будемо вважати, що кожен ПНО характеризується певною ймовірністю виникнення НС об’єктового ( Р₁ ), місцевого ( Р₂ ), регіонального ( Р₃ ) та загальнодержавного ( Р₄ ) рівній. Ці ймовірності можуть бути визначені шляхом аналізу складу обладнання підприємств, ступеню його зношеності, від- повідності технологічних процесів сучасним вимогам.

Вважаючи, що вищевказані ймовірності відомі, ймовірність виникнення НС місцевого рівня ( Р_2kj) в j-му районі k-го регіону можна визначити з допомогою загального біноміального закону розподілення, як ймовірність виникнення НС принаймні на одному з ПНО району[1]

n_kj __ __

φ ( z ) _2kj = ∏ ( Р_{2 kji} z + q _2kij ) , k = 1,f , j = 1,h_k ,

^{i=1 m=0}

де f – кількість регіонів в державі;

h_k – кількість районів в k-му регіоні;

n_kj – кількість ПНО в j-му районі k-го регіону;

Р_2kji – ймовірність створення НС місцевого рівня і-м ПНО в j-му

районі k-го регіону;

q _2kji = 1 - Р_{2 kji} .

Ймовірність виникнення НС регіонального рівня ( Р_3k ) може бути визначена також за допомогою біноміального закону, як ймовірність виникнення НС з наслідками, які поширилися на територію двох та більше районів k-го регіону [3]

h_k __

φ ( z ) _3k = ∏ ( Р_{2 kj} z + q _2ki ) , k = 1,f .

^j=1

Ймовірність виникнення НС загальнодержавного рівня ( Р₄ ) може бути визначена також за допомогою біноміального закону, як ймовірність виникнення НС з наслідками, які поширилися на територію двох та більше регіонів держави [3].

З урахуванням вище наведеного, можуть бути визначені величини ймовірності випадкових подій створення НС техногенного характеру різного рівня, тобто вирішена перша підзадача.

Визначення витрат на ліквідацію наслідків НС (С_НС ) пропонується на підставі припущення, що ці витрати тотожні збиткам, які нанесені НС.

Величина збитків, які нанесені НС, може визначатися двома показ- никами [3]:

- територіальним поширенням наслідків на елементи адміністративно -

територіального поділу держави;

- нижньою межею збитків, яка визначається обсягами відповідного бюд-

жету адміністративних одиниць, на територію яких поширилися нас-

лідки НС.

Зона відповідальності адміністрації об’єкта, району, регіону, держави за ліквідацію наслідків НС відповідного рівня в грошовому вимірі може виз- начатися відповідно системою нерівностей

0 < С_об < С_мр ,

С_мр < С_р < С_рр ,

С_рр < С_рг < С_зр ,

С_д ≥ С_зр,

де

С_мр = 0,01 В_1р – мінімальна величина збитків у грошовому вимірі, коли

НС класифікується як НС місцевого рівня;

С_рр = 0,01 В_2р – мінімальна величина збитків у грошовому вимірі, коли

НС класифікується як НС регіонального рівня;

С_зр = 0,01 В_2рг – мінімальна величина збитків у грошовому вимірі, коли НС

класифікується як НС загальнодержавного рівня;

В_1р , В_2р , В_2рг - відповідно бюджети одного району, двох районів, двох

регіонів, де виникла НС.

З урахуванням викладеного, ризик НС різного рівня може визначатися системою нерівностей

0 ≤ R_об < 0,01 Р₁ В_1р ;

0,01 Р₁ В_1р ≤ R_р < 0,01 Р₂ В_2р ;

0,01 Р₂ В_2р ≤ R_рг < 0,01 Р₃ В_2рг ;

R_д ≥ 0,01 Р₃ В_2рг.

Таким чином, необхідний ресурс системи в грошовому вимірі, якій потрібний для ліквідації наслідків НС різного рівня, визначається відповідними інтервалами ризику. З урахуванням вимог, ліва межа інтервалу визначає мінімум мініморум ( min min ), а права – мінімаксну ( min max ) величини необхідних ресурсів системи цивільного захисту держави.

Запропонований підхід до визначення відповідності рівня НС техноген- ного характеру необхідному ресурсу системи, на наш погляд, дозволяє, науково обґрунтовувати для системи цивільного захисту держави мінімально необхідну величини грошових витрат, яка забезпечить адекватне реагування на різні рівні НС техногенного характеру у випадку їх виникнення.

Література:

1.Вентцель Е.С. Теория вероятности. Москва: Наука, 1969, 269с.

2.Шиян В.Д. Наукові основи викладання курсу безпеки життєдіяльності у

вищих навчальних закладах. Безпека життєдіяльності, № 7, 2006 рік.

3.Постанова Кабінету Міністрів України №368 „Про затвердження порядку

класифікації надзвичайних ситуацій” від 24.03.2004р.