СУЧАСНІ ПІДХОДИ ЩОДО ВИПУСКУ АКЦІЙ

Корпорація є принципово новою формою в Україні. В багатьох країнах корпоративна форма організації є найбільш поширеною, оскільки дозволяє швидко залучати капітал. Корпорації можуть перебувати в державній та в приватній власності. Акціонерні товариства можуть бути відкриті та закриті. В товариствах закритого типу акції належать кільком власником і не доступні для придбання на біржах цінних паперів. В товариствах відкритого типу акції належать великій кількості акціонерів і є доступними для вільної купівлі та продажу.

Акції в своїй сукупності являють собою акціонерний капітал підприємства. Акціонерний капітал та додатковий вкладений капітал інвестуються для організації діяльності. Акціонери приймають рішення, що робити з прибутком, який отримано в результаті діяльності підприємства. Прибуток може бути розділений між власниками чи реінвестований надалі в підприємство. При розподілі прибутків корпорація повинна дбати про інтереси всіх акціонерів. Основні аспекти щодо випуску акцій зображені на рис.1

Випуск акцій підприємства може бути здійснений:

а) за номінальною вартістю;

б) без номінальної вартості;

в) за передплатою;

г) разом з іншими цінними паперами (паушальний випуск);

д) в обмін на негрошові активи.

Для випуску акцій за номінальною вартістю необхідно відображати наступну інформацію: тип акцій, вид випуску, кількість випущених акцій, додатковий оплачений капітал, дисконт по акціях.

Випуск акцій

Рис. 1. Основні аспекти випуску акцій

В зарубіжних країнах деякі підприємства можуть випускати акції без номінальної вартості. Це робиться для того, щоб покращити облікову політику і не обирати потім між ринковою та номінальною вартостями акцій. Інша причина пов’язана з додатковою відповідальністю акціонерів. Якщо акції з номінальною вартістю були продані з дисконтом, то в разі збитків власники корпорації мають відшкодувати збитки кредиторів на суму знижки. Випуск акцій підприємства без номінальної вартості дозволяє цього уникнути.

Випуск акцій підприємства за передплатою здійснюється лише тоді, коли підприємством буде отримана повна вартість зазначених акцій. Найчастіше такий випуск відбувається для робітників компанії, які поступово сплачують гроші за акції, що будуть отримані в майбутньому. Якщо передплатник акцій з особистих обставин не може внести повністю суму передплати, то корпорація в залежності від законодавства в країні або штаті і укладеної угоди може повернути отримані гроші або ж їх частину чи не повернути.

Випуск акцій може бути здійснений разом з іншими цінними паперами - так званий паушальний випуск. За один платіж випускаються кілька класів цінних паперів. В таких випадках проблематичним є розподіл доходу між декількома класами цінних паперів. Вирішити дану проблему можна двома методами: пропорційним та прирощення.

Пропорційний метод використовується, якщо вартість кожного класу цінних паперів можна визначити на основі ринкової вартості. Суть даного методу полягає в тому, що спочатку знаходиться загальна сума для всіх паперів за справедливою вартістю, потім визначається доля кожного, а далі паушальний платіж розподіляється між класами акцій на пропорційній основі.

Метод прирощення використовується у випадках, коли відома ринкова вартість хоча б деяких класів цінних паперів. Тоді визначаємо вартість тих класів, що відомі, а невідомий клас вважаємо рівним залишку суми.

В окремих випадках, коли по жодному з класів акцій невідома ринкова ціна, є доцільним використання експертних оцінок.

Випуск акцій в обмін на негрошові активи призводить до виникнення проблеми достовірної оцінки. Вона може бути вирішена двома методами: справедливої вартості та експертних оцінок. Метод справедливої вартості використовується, якщо відома ринкова вартість акцій та (або) негрошових активів. Якщо ринкова вартість акцій та негрошових активів невідома, тоді є доцільним використання методу експертних оцінок.

При підготовці та випуску акцій в підприємства виникають додаткові витрати на: бухгалтерські, рекламні та юридичні послуги, друкування сертифікатів, реєстрацію на біржі цінних паперів та інші. Дані витрати не пов'язані з операційною діяльністю, а тому їх треба відносити не на витрати, а зменшувати за їх рахунок додатковий оплачений капітал.

Через деякий час після випуску корпорація може почати скуповувати свої акції. Це може відбуватися через контрактні умови зі співробітниками; збільшення прибутку на акцію шляхом скорочення кількості акцій, що знаходяться в обігу; скорочення кількості акціонерів; підвищення ціни по акціях та ін. Після того, як корпорація викупає власні акції, вона може випустити їх вдруге чи вилучити з обігу взагалі або тимчасово.

При скупівлі власних акцій ціна покупки може не співпадати ні з ціною продажу ні з номінальною вартістю. В даних випадках рекомендовано застосування методу оцінки за вартістю придбання чи методу оцінки за номінальною вартістю. За методом вартості придбання акції враховуються за ціною покупки, а номінальна вартість ігнорується. За методом оцінки за номінальною вартістю сума покупки акцій розподіляється між сумою первісного випуску та додаткового оплаченого капіталу.

Повторний випуск акцій може бути здійснений за ціною вижчою або нижчою, ніж вартість придбання. В таких випадках корпорація відносить різницю між ціною покупки та повторного продажу до додаткового оплаченого капіталу і не визнає ні прибутків ні збитків від операцій з акціями, оскільки вона їх здійснює зі своїми акціонерами.

В доповіді розглянуто основні питання щодо випуску акцій за номінальною вартістю та без неї, за передплатою, в обмін на негрошові активі та разом з іншими цінними паперами (так званий паушальний випуск).