Д. геогр. н. Смирнов
Г.І.
Київський національний університет імені
Тараса Шевченка
ЛОГІСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА МИТНих режимів в Україні (частина 1)
Митний режим – це сукупність
положень, що визначають статус товарів і транспортних засобів, переміщуваних
через митний кордон України, для митних цілей. Митний кодекс України включає
тринадцять видів митних режимів товарів і транспортних засобів: 1. Імпорт. 2.
Реімпорт. 3. Експорт. 4. Реекспорт. 5. Транзит. 6. Тимчасовий ввіз (вивіз). 7.
Митний склад. 8. Спеціальна митна зона.
9. Магазин безмитної торгівлі. 10. Переробка на митній території. 11. Переробка за межами митної території. 12.
Знищення або руйнування. 13. Відмова на користь держави (рис.1).
Митні режими в Україні
|
|
1. Імпорт |
|
2.Реімпорт |
|
3.Експорт |
|
4. Реекспорт |
|
5. Транзит |
|
6.Тимчасовий ввіз (вивіз) |
|
7. Митний склад |
|
8. Спеціальна митна зона |
|
9. Магазини безмитної торгівлі |
|
10.
Переробка на митній території |
|
11. Переробка
за межами митної території |
|
12.
Знищення або руйнування |
|
13. Відмова
на користь держави |
Рис. 1 Митні режими в У країні
(згідно Митного кодексу України)
Найбільш узагальнена змістовна характеристика митних режимів наводиться в
Митному кодексі України, а їхня більш
детальна регламентація проведена в
спеціальних положеннях та інших
нормативних актах, затверджених Урядом
України та ДМСУ. Дамо коротку характеристику митних режимів як форми
організації потоків митної переробки вантажів.
1. Імпорт – митний режим, відповідно до якого товари завозяться на
митну територію України для вільного обігу без обмеження терміну їхнього
перебування на цій території і можуть використовуватися без будь-яких митних
обмежень. Цей митний режим характеризується, насамперед, загальним, без жодних
виключень чи обмежень, порядком застосування митних заходів і методів
регулювання. Як правило, даний митний режим виступає як самостійна та
завершуюча комерційна операція. Товари, що завозяться в країну та підлягають
цьому режиму, залишаються на території України без зобов’язань щодо їх вивозу. При цьому іноземні товари, випущені у вільний обіг на митній території
України, розглядаються як українські
товари. У той же час існує низка особливостей застосування даного митного режиму.
Так, за деяких зовнішньоекономічних схем (наприклад, безоплатне надання товарів
українським особам в разі гуманітарної та технічної допомоги) має місце режим
імпорту зі звільненням від сплати визначених видів платежів. Разом з тим, у
випадку дарунку товарів українській особі звільнення від сплати митних платежів
не передбачене.
2. Реімпорт – митний режим, за якого українські товари, вивезені з митної території України згідно
митного кодексу експорту, завозяться назад у встановлені законодавством строки
без сплати митних зборів та застосування до товарів заходів економічної
політики. Для поміщення товарів під
митний режим реімпорту вони повинні одночасно відповідати таким вимогам: а)
виходити з митної території України; б) завозитися на митну територію України
не пізніше ніж через 1 рік після їхнього вивозу (експорту) за межі України; в) не використовуватися за межами
України з метою одержання прибутку;
г) знаходитися в тому самому стані, в
якому були на момент вивозу, за винятком
природного зносу або зменшення за
нормальних умов транспортування і зберігання. Зазначені товари можуть також
піддаватися операціям з забезпечення їх збереженості, дрібного ремонту, упорядкування за умови, що їх вартість,
обумовлена на момент вивозу, не збільшилася в результаті таких операцій. При
реімпорті товарів декларант сплачує
митному органу суму ПДВ, що були
повернені в зв’язку з експортом, а також акцизи
по ставках, які діяли на момент вивозу товарів.
Поміщення товарів під розглянутий режим звичайно застосовується при
зворотному ввезенні товарів, що знаходилися на консервації за кордоном.
3. Експорт – митний режим, за якого товари вивозяться за межі митної
території України без зобов’язання про їх
ввезення на цю територію. Експорт
товарів передбачає такі вимоги, як сплата митних платежів, дотримання заходів
економічної політики, вивіз товарів за межі митної території в такому ж стані,
в якому він був на день заповнення вантажної митної декларації (окрім змін
внаслідок зносу або втрат за нормальних умов транспортування та зберігання). За режиму експорту товари
звільняються від податків або сплачені
суми податків підлягають поверненню
відповідно до податкового законодавства України. Як правило, режим
експорту застосовується при виконанні контрактів з поставок вітчизняної продукції за кордон. Експорт
стимулює надходження валюти в країну, розвиток конкурентноздатних виробництв.
4. Реекспорт – митний режим,
за якого іноземні товари вивозяться з території України без сплати або з поверненням митних зборів та
податків та без застосування заходів економічної політики. У митній практиці
розрізняють два види реекспорту: 1) задекларований реекспорт, коли товари за їх
первинного ввезення на українську територію заявляються як при значенні
виключно до реекспорту (в цьому випадку митні платежі не сплачуються, а фактичне ввезення має бути здійснене не пізніше 6 міс. від його задекларованої дати); 2) фактичний
реекспорт, коли товари, які поміщені під будь-який інший режим, але зберегли
статус іноземних, вивозяться за межі митної території не пізніше 1 року від
задекларованої дати завезення (в цьому випадку повертаються митні збори і
податки, що були сплаченні при ввезенні товарів). В Україні реекспорт
дозволяється з дозволу митного органу, що надається в порядку, визначеному
ДМСУ. При цьому митне оформлення іноземних товарів, що вивозяться з митної території України за
режимом реекспорту, здійснюється тільки з дозволу ДМСУ і тільки за умови сплати
мита та податків з внесенням належних коштів на депозит митниці, в якій буде здійснюватися митне оформлення
товарів. Відповідно митний орган повинен мати дозвіл уповноваженого Кабінетом
Міністрів України органу або органу, встановленого міжнародним договором
України, укладеним, за встановленим законом порядком, на реекспорт товарів.
5. Транзит – митний режим, відповідно до якого товари і транспортні
засоби переміщуються під митним контролем між двома митними органами України
або в межах зони дії одного митного органу без будь-якого використання таких товарів на митній території України.
Даний режим забезпечує ефективне використання
транзитного потенціалу країни, завантаження її транспортних артерій,
формування внутрішньої доданої вартості
за рахунок міжнародних перевезень товарів. А звільнення перевізників від
сплати мита і податків при його
здійсненні стимулює розвиток
транспорту та його інфраструктури. З
метою обліку переміщуваних по країні
вантажів на транзит товарів необхідно мати дозвіл митного органу (звичайно, це
митний орган відправлення товару). В
окремих випадках (автотранзит підакцизних товарів) дозвіл видається тільки після внесення
належних коштів на депозит митного органу або пред’явлення банківської гарантії. Існують такі умови поміщення товарів під
митний режим транзиту: а) товар має залишатися в незмінному стані (крім змін
через природний знос або зменшення за нормальних умов транспортування та
зберігання ); б) не використовуватися з іншою метою, крім транзиту; в) не бути
товаром, забороненим до переміщення через територію України.
Якщо в митних органів є сумніви щодо здатності перевізника (або
транспортного засобу) нормально доставити товар, митний орган має право
вимагати належного устаткування транспортного засобу, або застосувати митний
супровід чи перевезення митним перевізником,
а також забезпечення сплати мита та податків внесенням належних коштів
на депозит митного органу відправлення.
Тільки за таких умов митний орган вправі допустити поміщення товарів під
митний режим транзиту. При цьому відповідальність за дотримання митних правил,
усі виникаючі витрати несе перевізник товарів.
6. Тимчасовий ввіз (вивіз) – митний режим, за якого товари можуть за
возитися на (або вивозитися з) митну
територію України з обов’язковим їх
поверненням у незмінному стані, крім природного зносу й зменшення за нормальних
умов транспортування й зберігання. За
такого режиму допускається повне або
часткове звільнення від митних платежів та не передбачається застосування заходів економічної політики. Також
тимчасовий ввіз/вивіз звичайно
застосовують під час ввозу/вивозу виставочних експонатів, рекламних матеріалів, багатообігової тари, транспорту, що здійснює міжнародні
перевезення, устаткування до науково-дослідних або навчальних цілей, якщо їхнє використання має разовий характер і
немає сенсу поміщати їх під режим випуску для вільного обігу. ДМСУ встановлює
перелік категорій товарів, поміщення
яких під вищезазначений режим не допускається. Це: а) витратні матеріали та
зразки; б) харчові продукти, напої (включаючи алкогольні) тютюнові вироби, за винятком випадків
тимчасового ввозу (вивозу) з рекламною
або демонстраційною метою в одиничних екземплярах; в) товари з квотами, призначені до вивозу; г) промислові відходи. Терміни перебування товарів під таким режимом
установлюються ДМСУ. В день закінчення встановлених термінів неповернені тимчасово завезені (вивезені)
товари повинні бути заявлені до іншого митного режиму або поміщені на склади
тимчасового зберігання, засновані митними органами.
7. Митний склад – митний режим, за якого ввезені товари зберігаються
під митним контролем без сплати митних податків і зборів і без застосування до
них заходів економічної політики в період зберігання, а товари, призначені для вивозу згідно
митного режиму експорту, зберігаються
під митним контролем після митного оформлення митними органами до фактичного їх
вивозу за межі митної території України.
Під режим митного складу можуть поміщатися будь-які товари, за винятком
заборонених до ввозу на митну територію
України. Логістичні операції, що можна проводити з товарами, які знаходяться під зазначеним режимом
поділяють на (рис.2):
а) призначені
для забезпечення збереженості товарів
(подрібнення партій, формування відправок,
сортування, пакування, перепакування, маркування, навантаження, розвантаження,
перевантаження, доукомплектування та приведення до робочого стану, переміщення
товарів в межах складу, розміщення та монтування товарів на демонстраційних
стендах (у разі виставок), здійснення передпродажної підготовки, підготовки
товарів до роздрібного продажу з покращенням їх зовнішнього вигляду тощо).
б) призначені
для підготовки товарів до транспортування та продажу (чистка, провітрювання,
сушка, охолодження, заморожування,
нагрівання, поміщення в захисну упаковку, фарбування з метою захисту від
іржавіння, введення забезпечувальних присадок, нанесення антикорозійного
покриття перед транспортуванням) - ці заходи дозволяють тривале зберігання
товарів на складі без втрати якості товарів, навіть з покращенням деяких
характеристик.
Забезпечення зберігання
товарів здійснюється шляхом використання спеціально виділеного і обладнаного
приміщення – митного складу. Митний
склад поділяється на типи за ступенем відкритості та складом засновників. За
першою ознакою митні склади бувають відкриті
та закриті. Відкриті можуть використовуватися будь-якими особами,
закриті – суворо обмеженим кодом осіб. За другою ознакою – складом засновників виділяють склади,
засновані митними органами, та склади, засновані українськими особами. Склади,
засновані митними органами, є відкритими в усіх випадках. Склади засновані
українськими особами, можуть відноситися як до відкритого, так і закритого
типу. Але в цьому випадку для відкриття складу його власникові необхідно
одержати в митному органі відповідну ліцензію, яка видається тільки за
виконання низки умов щодо площі та устаткування
складу, оплати зборів. Після
закінчення встановлених термінів зберігання товар має бути заявлений і
поміщений під інший митний режим.
