К.е.н. Радченко О.Д.

ННЦ «Інститут аграрної економіки», м. Київ

Бюджетні ресурси для фермерських господарств

В умовах початкового становлення і подальшого розвитку економіки малих господарських форм, особливо фермерських господарств, що є важливою організаційною складовою сільськогосподарського виробництва, виникає потреба в формуванні й поповненні їх оборотних коштів, створенні і модернізації основних засобів, використанні передових технологій. По цьому держава, як основа розвитку національної економіки, сприяє розвитку підприємницьких структур, насамперед фермерських господарств, для яких на сьогодні є кілька бюджетних програм.

Дослідженню фінансів сільського господарства присвячені праці Алексійчука В.М., Гайдуцького П.І., Дем’яненка М.Я., Деми Д.І., Лайка П.А., Лукінова І.І., Саблука П.Т., Стецюка П.А., Тулуша Л.Д. та інших. Можна констатувати, що загалом систему фінансів у дослідженнях висвітлено доволі повно. Напрацьовано основний категоріальний апарат, визначено структуру та взаємозв’язки у ній. Проте є окремі сфери, які потребують детальніших досліджень, зокрема концепція ролі бюджетних ресурсів у формуванні фінансових ресурсів фермерських господарств.

Місце та роль фінансових ресурсів фермерських господарств у національній системі фінансів визначається тим, що цей особливий сектор сільськогосподарської галузі, який складає основу дрібнотоварного виробництва, порівняно швидко здійснює окупність витрат і має реальну свободу ринкового вибору, впливає на темпи економічного розвитку, структуру та якісну характеристику ВНП, сприяє забезпеченню продуктами харчування та додатковими робочими місцями.

Нині в Україні (табл.) налічується понад 40 тис. фермерських господарств, що в порівнянні з 2000 р. складає ріст 10%, хоча з них звітують про сільськогосподарську діяльність тільки 86%. У їх розпорядженні знаходиться 7% усієї кількості сільськогосподарських угідь, а це зростання проти базового періоду в 1,5 рази, зайнято 0,7 % сільськогосподарських працівників (в середньому 4 особи на 100 га), з них жінок - 35%, виробляється близько 3% валової продукції. Про їх певну ефективність та достатній внутрішній потенціал свідчить динаміка основних показників діяльності. Якщо чисельність господарств за аналізований період зросла на 10 %, то земельні угіддя – на 58% і чисельність працюючих – на 80%. Майже в 2,5 рази збільшилося виробництво валової продукції в співставних цінах, переважна частина якої – 95% припадає на галузь рослинництва.

Таблиця 1. Основні показники розвитку фермерських господарств за період 2000-2004 рр.

Показники	Роки					2004 в % до 2000
	2000	2001	2002	2003	2004
Кількість, одиниць	38428	41599	43042	43016	42533	110,5
Площа угідь у користуванні, тис. га	2157,6	2585,8	2822,7	3094,6	3420,6	158,5
в т.ч. ріллі	1994,0	2410,9	2637,5	2891,1	3246,1	162,8
Припадає угідь на господарство, га	56	62	66	72	80	142,8
Валова продукція у цінах 2000 р., млн.грн, в т.ч.	1055,5	1902,4	2169,7	1465,2	2584,6	245,0
Рослинництва	961,9	1790,6	2036,0	1334,8	2443,9	254,0
Тваринництва	93,6	111,8	133,7	130,4	140,7	149,0
Чисельність працюючих, осіб	71504	139961	141474	131496	130291	182,2
в т.ч. найманих	12988	25565	30516	43778	29107	208,0

Джерело: дані Держкомстату

Основи нормативного регулювання фінансової підтримки фермерських господарств закладено в Законі України “Про фермерське господарство” від 19 червня 2003 року № 973-IV. Фінансова підтримка фермерських господарств здійснюється у відповідності до законодавчих документів, що стосуються аграрної сфери. Виходячи з економічної класифікації асигнувань в залежності від їх економічного призначення, форми і види фінансової підтримки є: дотаціями (доплата до ціни), субсидіями (здешевлення виробництва), зменшенням кредитних ставок (здешевлення вартості коротко- та довготермінових кредитів), капітальними трансфертами (здешевлення витрат на придбання (створення) необоротних активів).

Узагальнення результатів досвіду функціонування фермерських господарств приводить до висновку, що проблема формування фінансових ресурсів є однією з найбільш гострих.

Механізм фінансової підтримки, передбачає надання підтримки новоствореним фермерським господарствам у період становлення (перші три роки після їх державної реєстрації, а в трудонедостатніх населених пунктах - п'ять років) та фермерським господарствам з відокремленими садибами, іншим фермерським господарствам через Український державний фонд підтримки фермерських господарств на безповоротній основі за бюджетною програмою "Фінансова підтримка фермерських господарств" та на конкурсних засадах на поворотній основі за бюджетною програмою "Надання кредитів фермерським господарствам".

Фінансова підтримка на безповоротній основі надається для розробки проектів відведення земельних ділянок; сплати відсотків за користування кредитами; придбанням першого основного засобу (трактора, автомобіля); та на інші цілі. Фінансова підтримка на поворотній основі надається для виробництва, переробки і збуту виробленої продукції, провадження виробничої діяльності.

Можна вважати, що незважаючи на позитивні зрушення в розвитку фермерства, існують певні проблеми. Тому надалі бюджетна фінансова допомога може здійснюватися не тільки як пряме забезпечення фінансовими ресурсами, а й як формування фондів для доступних кредитних ресурсів, а також державній підтримці процесу кооперування фермерських господарств для взаємного фінансування і гарантування.