Льопко В.В.

Закарпатський державний університет

Розвиток транскордонного співробітництва на Закарпатті

 

Унікальність Закарпатської області полягає в тому, що на її території проходять кордони України з чотирма державами, зокрема з Польщею на північному заході (довжина кордону складає 33.4 км.), Словаччиною на заході (довжина кордону – 98.5км.), Угорщиною на півдні (довжина кордону – 130 км.) та Румунією на південному сході (довжина кордону – 205.4 км.). Визначаючи чотири виміри характеристики політико-географічного розташування Закарпаття, українські вчені М.І.Долішній, Г.С.Ємець, О.С.Передрій підкреслюють специфіку прикордонного регіону:

·        по-перше, це специфіка географічного розташування по відношенню до території всієї України;

·        по-друге, це специфіка географічного розташування по відношенню до країн Центральної Європи;

·        по-третє, це економіко-географічне  розташування по відношенню до загальноєвропейських (включно і України) транспортних комунікацій;

·        по-четверте, це соціально-економічне і соціально-демографічне розташування (народонаселення). [1,с.4-6]

В недалекому історичному минулому Закарпатська область разом з окремими територіями вищезгаданих держав-сусідів протягом століть входили до складу Австро-Угорщини та пізніше до Угорщини. Тому, політичні умови, географічна близькість, постійні економічні і господарські зв’язки, міграційні  процеси, інші фактори  не могли не позначитись на формуванні співробітництва між ними. Співпрацю Закарпатської області із відповідними прикордонними регіонами сусідніх центрально-європейських держав засвідчують підписані міжнародні угоди та інші документи.

У 1993 році за участю прикордонних територій України (4 адміністративні області, в тому числі Закарпатська), Угорщини (5 округів), Польщі (4 регіональні територіальні одиниці), Словаччини (13 районів) та Румунії (5 адміністративних одиниць) створено єврорегіон “Карпатський Єврорегіон”. Спільними рисами країн-учасниць Карпатського Єврорегіону є географічне розташування, спільне історичне минуле, культурно-конфесійна спадщина, сучасний стан цих територій – всі вони є периферійними у власних державах і тому вимушені спиратися один на одного[2,с.130-131], кліматичні умови, спільні мовні риси, економічний розвиток та інфраструктура, бажання регіональних та місцевих органів влади єврорегіону співпрацювати.[3,с.106] Геоекономічні вигоди прикордонних територій Карпатського Єврорегіону полягають у розташуванні їх на перехресті трансєвропейських і євразійських торгівельно-економічних, транспортно-інфраструктурних, виробничо-коопераційних, сировинно-енергетичних та інших потоків. [4,с.29]

У жовтні 2000 року з метою розбудови та розвитку транскордонного співробітництва на рівні місцевих органів самоврядування, розробки та реалізації конкретних транскордонних проектів співробітництва, підписано міжнародну трилатеральну Угоду “Інтеррегіо” про транскордонне співробітництво Закарпатської області (Україна), області Саболч-Сатмар-Берег (Угорщина) і Сату-Марського повіту (Румунія). Важливість співпраці трьох областей обумовлена суспільно-економічними, природно-географічними та історичними взаємозв’язками трьох областей, необхідністю координації дій щодо вирішення аналогічних проблем.

Для розвитку транскордонного співробітництва в регіоні важливим є створення спеціальних (вільних) економічних зон та територій пріоритетного розвитку. Основними передумовами створення СЕЗ в прикордонних регіонах є: вигідне транспортно-географічне положення, наявність трудових ресурсів, наявність транспортної, виробничої ї соціальної інфраструктури, наявність умов для розвитку рекреаційної сфери.

 На території Закарпатської області (Ужгородський і Мукачівський райони) створено СЕЗ “Закарпаття” строком на 30 років (з 09.01.1999 року) площею 737,9 гектара відповідно до карти території. У СЕЗ “Закарпаття” встановлюється режим спеціальної митної зони. Правові основи функціонування СЕЗ “Закарпаття” визначає Закон України “Про спеціальну економічну зону “Закарпаття””, згідно якого метою створення СЕЗ “Закарпаття” є залучення інвестицій, сприяння розвитку зовнішньоекономічних зв’язків, збільшення поставок високоякісних товарів і послуг, створення сучасної виробничої, транспортної та ринкової інфраструктури. [5]  Щодо територій пріоритетного розвитку, то правові основи функціонування території пріоритетного розвитку у Закарпатській області визначає Закон України “Про спеціальний режим інвестиційної діяльності в Закарпатській області”, згідно якого строком на 15 років (з 29.01.1999 року) вводиться спеціальний режим інвестиційної діяльності в Закарпатській області (всі райони) щодо реалізації інвестиційних проектів у пріоритетних видах економічної діяльності, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.[6]

Відміна пільг, які надавались в рамках законів України „Про спеціальний режим інвестиційної діяльності у Закарпатській області” та „Про спеціальну економічну зону „Закарпаття”, призвело до призупинення реалізація восьми інвестиційних проектів, серед яких найбільші: ТОВ “РІК” (1500 робочих місць, 75 млн.Євро); ТОВ “Флекстронік” (2 тисячі робочих місць, 22 млн.Євро); ТОВ “Джейбіл” (3 тисячі робочих місць, 50 млн.Євро); відмова від договору між японською корпорацією “Ядзакі” та французькою компанією “Пежо” (1500 робочих місць та 12 млн.Євро);

У контексті змін у законодавстві, підприємства, що формували значну частину імпорту (ЗАТ “Єврокар”, низка підприємств легкої промисловості, що працюють на умовах переробки давальницької сировини) та експорту (ВАТ “Точприлад”, ТОВ “Ядзакі-Україна”, ЗАТ “Берегівський радіозавод” - експортери продукції механічного та електрообладнання, приладів та апаратури, ТОВ “Гроклін-Карпати”, низка підприємств легкої промисловості, підприємства галузі переробки сільськогосподарської продукції – ТОВ “Універ” та ТОВ “Грін-Рей”) у 2005 році змушені були коригувати виробничі плани, що, відповідно, вплинуло на зовнішньоторговельний оборот області. Зокрема, темпи експорту та імпорту утричі нижчі, ніж у 2004 році, склалося від`ємне сальдо зовнішньої торгівлі в сумі 72,5 млн.дол., коефіцієнт покриття імпорту експортом – 0,87.

За січень-вересень 2005 зовнішньоторговельний оборот товарів і послуг склав 951,5 млн. дол. США і зменшився, порівняно з відповідним періодом минулого року на 3,8%. Експорт зменшено на 4,5%, імпорт збільшено на 15,7%. Зовнішньоекономічна діяльність здійснювалась з партнерами 87 країн світу.

Найбільша частина експорту припадає на європейські країни – Угорщину, Австрію, Німеччину Словаччину та інші (94,8%), експорт до країн СНД становить лише 3,6%, хоча з початку року значно зріс в Білорусію, Вірменію, Грузію, Узбекистан.

У товарній структурі експорту переважають деревина та вироби з неї, частини та деталі до електричних машин, меблі, останні збільшено у 1,9 рази. Основну питому вагу імпортних поставок становили товари групи “машини, устаткування та механізми, електротехнічне устаткування”. Їх поставки складають більше третини загального обсягу імпорту.

Зовнішньоторговельний оборот послуг у 2005 році склав 44,6 млн. дол. і зріс у 1,8 рази до відповідного періоду 2004 року. Обсяги експорту та імпорту  у 2005 році порівняно з 2004 роком збільшено відповідно у 1,5 та 2,3 рази. Основна частка як експорту, так і імпорту припадає на транспортні послуги.[7]

Частка наших транскордонних сусідів у загальному обсягу прямих іноземних інвестицій в економіку Закарпатської області складає на 1 січня 2005 року 19,6% - 1/5 частину. Невеликі обсяги іноземних інвестицій в Закарпаття з країн сусідів відображають активність малих інвесторів, що надають перевагу харчовій, деревообробній промисловості, торгівлі. Середні обсяги прямих іноземних інвестицій, вкладені угорськими інвесторами в одне підприємство в нашій області склали на 1 січня 2005 року 151.8 тис. дол., словацькими – 119.3 тис. дол., румунськими – 9.7 тис. дол., польськими – 776 тис. дол. [8,с.12]

Особливе місце в розвитку транскордонного співробітництва в Закарпатській області займає Програма розвитку транскордонного співробітництва Закарпатської області на 2005-2006 роки (прийнята рішенням Закарпатської обласної ради, №476 від 10.01.2005р.), основною метою якої є прискорення економічного та соціального розвитку Закарпатської області через використання її геоекономічних та геополітичних переваг [9], а також Стратегія розвитку транскордонного співробітництва в Карпатському регіоні “Карпати 2004-2011”.[10]

У 2005 році для розвитку транскордонного співробітництва регіону, розширення можливостей місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в напрямку розвитку міжрегіонального співробітництва: 

·        проведено ряд зустрічей  в прикордонних регіонах з представниками місцевих органів влади Румунії, Угорщини, Словаччини, Польщі, на яких були визначенні пріоритетні напрямки транскордонного співробітництва, а також обговорювалось питання про можливість впровадження спільних проектів із залученням міжнародної технічної допомоги;

·        10 січня 2005 року обласною радою прийнято рішення № 476 "Про Програму розвитку транскордонного співробітництва на 2005-2006 роки";

·        продовжується робота по впровадженню в Україні Нового Інструменту Сусідства. В кожному районі області визначено посадову особу, яка відповідатиме за підготовку проектів та роботу з міжнародними донорськими організаціями. За результатами проведеної роботи по підготовці проектів в рамках Програми Сусідства „Україна-Словаччина-Угорщина” на розгляд Європейської Комісії направлено 19 проектів по залученню міжнародної технічної допомоги. За результатами засідань оціночних та моніторингових комітетів Програми Сусідства “Угорщина-Словаччина-Україна” схвалено 6 спільних проектів на загальну суму 3,87 млн.євро. По Програмі Сусідства “Україна-Польща-Білорусь” подано 3 проекти, серед них проект “Створення українсько-польського Центру в м.Ужгороді”. Крім того готується ще два проекти. У рамках Програми Сусідства “Україна-Румунія” здійснюється попередній моніторинг проектних пропозицій прикордонних районів.

·        проводилася активна робота по інформуванню громадськості у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції України.

·        підписано угоду про міжрегіональне співробітництво між Закарпатською облдержадміністрацією та Пряшівським самоврядним краєм Словацької Республіки.

·        спільно з агентством регіонального розвитку Закарпаття та відповідними установами Угорщини, Румунії, Словаччини та Польщі  почалося впровадження проекту  “Стратегії розвитку транскордонного співробітництва Карпатського регіону на 2003 - 2011 роки”;

·        проведено Дні добросусідства на українсько-словацькому та українсько-угорському кордонах;

·        проведено День Європи 2005 у Закарпатській області.

Для забезпечення необхідного рівня зовнішньоекономічних зв’язків та транскордонного співробітництва, створення умов для вільного спілкування місцевого населення прикордонних районів області та суміжних держав, значна увага приділялась питанням розвитку прикордонної та митної інфраструктури, відкриттю нових та  реконструкції діючих пунктів переходу, вдосконаленню режиму їх роботи та доведення їх до відповідних вимог міжнародних стандартів:

·        збудовано та відкрито міжнародний пункт пропуску „Малі Селменці – Велке Слеменце” на українсько-словацькому кордоні;

·        розпочалося будівництво міжнародного пункту пропуску „Солотвино – Сігету Мармацієй” на українсько-румунському кордоні;

·        порушено питання реконструкції пунктів пропуску „Вілок” та „Лужанка” на українсько – угорському та пункту пропуску „Дяково” на українсько-румунському кордоні.

·        розпочато переговорний процес щодо будівництва пункту пропуску „Соломоново - Чієрна” на українсько-словацькому кордоні. 

Щодо пріоритетних напрямків транскордонного співробітництва у Карпатському регіоні, то до них відносяться проблеми розвитку інфраструктури, економіки, навколишнього середовища та сільської території, туризму, соціальної та культурної інтеграції.

Згідно Стратегії розвитку транскордонного співробітництва в Карпатському регіоні “Карпати 2004-2011” стратегічними завданнями розвитку пріори­тетних напрямків транскордонного співробітництва у Карпатському регіоні є слідуючі:

·        Стратегічні завдання розвитку інфраструктури: створення умов для вільного руху людей, товарів, послуг і капіталу в Карпатському регіоні; створення нових пунктів перетину кордону, підвищення ефективності функціонуван­ня існуючих, шляхом приведення процедур їх перетину у відповідності із сучасними вимогами, зокрема стандартами ЄС; підвищення ефективності функціонування існуючих пунктів перетину кордону, приведення процедур перетину кордонів у відповідності зі стандартами ЄС; створення мережі автомобільних доріг, які з'єднують усі країни Карпатського регіону; забезпечення інтермодальності перевезень; удосконалення комунікаційної інфраструктури у відповідності зі стандартами ЄС; використання новітніх технологій в області комунікацій; інтеграція комунікаційної інфраструктури усіх прикордонних територій у єдину транскор­донну мережу.

·        Стратегічні завдання розвитку економіки: стабільний і збалансований розвиток МСБ у Карпатському регіоні; ефективне використання внутрішніх ресурсів регіонів (економічного потенціалу, наукових і технічних ідей, людських і фінансових ресурсів), зокрема використовуючи механізм транскор­донного співробітництва; удосконалення інформаційного обміну між підприємцями п'яти країн Карпатського регіону; створення умов, що сприяють зростанню внутрішніх і зовнішніх інвестицій; нейтралізація негативних наслідків введення візового режиму на кордоні з Україною для транскордонної економічної співпраці; створення сприятливих умов для успішного розвитку технологій і інновацій у Карпатському регіоні; запровадження новітніх технологій, зокрема вітчизняних, у різних сферах економіки; забезпечення взаємовигідного співробітництва між науковими закладами прикордонних те­риторій; створення технопарків, здійснення інших інноваційних заходів, що просувають використан­ня новітніх технологій; розробка і реалізація спільних програм по подоланню безробіття в регіоні, уникнення взаєм­ної конкуренції на ринку праці.

·        Стратегічні завдання розвитку навколишнього середовища та сільської території: розробка та реалізація єдиної біосферної політики в Карпатському регіоні; екологічна регенерація басейнів рік та запровадження системи їх інтегрованого менеджмен­ту на всій території Карпатського регіону; створення альтернативних джерел доходів для людей, що живуть у сільській місцевості, зок­рема за рахунок розвитку місцевих ремесел, виробництва і туризму; збалансоване використання земельних ресурсів на основі врахування місцевих традицій зем­леробства; розвиток традиційної спеціалізації регіону шляхом впровадження новітніх технологій; активізація місцевих жителів і залучення їх до розробки та реалізації спільних програм роз­витку сільської місцевості; забезпечення сталого виробництва екологічно чистих продуктів.

·        Стратегічні завдання розвитку туризму: розвиток туристичної інфраструктури Карпатського регіону до європейських стандартів на основі використання існуючої бази та створення нових об'єктів; приваблення уваги вітчизняних і закордонних туристів до Карпатського регіону як до тери­торії з популярними туристичними продуктами; розвиток спільних туристичних продуктів та вдосконалення інституціональної та інформа­ційної інтеграції; розвиток сільського туризму шляхом створення мережі об'єктів сільського туризму у всьому Карпатському регіоні; створення мережі інформаційних центрів і центрів просування послуг сільського туризму; навчання сільського населення основам ведення бізнесу та стандартам сільського туризму; відновлення і розвиток традиційних ремесел як невід'ємної частини туристичної привабли­вості регіону; виведення з аварійного стану історичних і культурних пам'ятників регіону; підвищення туристичної привабливості регіону шляхом реставрації і подальшого збереження культурних і історичних пам'яток; розробка і реалізація транскордонних проектів з метою спільного відновлення культурної й історичної спадщини Карпатського регіону.

·        Стратегічні завдання розвитку соціальної та культурної інтеграції: захист, відродження та активне використання спільної специфічної історичної, соціальної та культурної спадщини усієї території Карпатського транскордонного регіону; удосконалення інформаційного обміну, зокрема створення інформаційної мережі; розвиток чи створення спільних засобів масової інформації (радіо/ телебачення/ журнали/ веб-сайти) та інформаційних центрів; координація програм соціальної безпеки і захисту соціально незахищених верств населення; підвищення рівня соціальної і культурної інтеграції національних меншин у Карпатському регіоні, зокрема ромів; розвиток співробітництва між організаціями національних меншин; популяризація ідей транскордонного співробітництва у всіх прикордонних регіонах; співробітництво усіх соціальних та культурних партнерів з метою формування привабливого іміджу регіону та створення інституційної мережі, що сприятиме просуванню регіону та реаліза­ції Стратегії.[10]

 

Список використаної літератури:

1.     Долішній М.І., Ємець Г.С., Передрій О.С. Вигоди геополітичного і географічного розташування території. – Ужгород, 1995. – 41с.

2.     Дікарєв О.І., Гаврилко П.П. Транскордонне співробітництво: аспекти міжнародних відносин, права, економіки. – Ужгород, 1999. – 184с.

3.     Будівництво Нової Європи. Прикордонне співробітництво у Центральній Європі. Проблеми співробітництва прикордонних територій України і Польщі. – Варшава, 1993. / За ред. В.Гудака. – Ужгород: Закарпаття, 1997.

4.     Стратегія розвитку транскордонного співробітництва в Карпатському регіоні “Карпати 2004-2011”  (Проект).

5.     Закон України “Про спеціальну економічну зону “Закарпаття”” від 22.03.2001 року, №2322-ІІ

6.     Закон України “Про спеціальний режим інвестиційної діяльності в Закарпатській області” від 24.12.1998 року, № 357-ХІ

7.     Програма економічного і соціального розвитку Закарпатської області на 2006 рік.

8.     Інвестиції зовнішньоекономічної діяльності. Статистичний бюлетень за 2004 рік. – Ужгород, 2005. – 40с.

9.     Програма розвитку транскордонного співробітництва Закарпатської області на 2005-2006 роки, прийнята рішенням Закарпатської обласної ради від 10.01.2005р. - №476.

10. Стратегія розвитку транскордонного співробітництва в Карпатському регіоні “Карпати 2004-2011”  (Проект).