Д.е.н. Пакулін С.Л. *, к.е.н. Кушнір Т.Б.**, Смокова Л.М. **

* Українська державна академія залізничного транспорту

** Харківський державний університет харчування та торгівлі

Стратегічні пріоритети соціально-економічного розвитку

Харківської області

Аналіз соціально-економічного розвитку Харківської області та здійснений нами його прогноз свідчать про те, що регіон і в перспективі залишатиметься одним із важливих економічних, інтелектуальних та культурних територіальних утворень країни.

Складовою стратегії регіонального розвитку є забезпечення раціонального використання природних ресурсів і посилення їх інвестиційної віддачі на основі вдосконалення організаційно-економічних засад цієї діяльності, перш за все з позицій посилення рентного регулювання. Залучення природно-ресурсної ренти забезпечуватиметься через механізм платного надро-, водо-, лісо- й землекористування.

Розвиток соціально-економічного потенціалу сприятиме покращенню демографічної ситуації. Прогнозується збільшення державних і приватних коштів на запровадження медико-екологічного моніторингу демографічних процесів, формування нової стратегії соціально-демографічного розвитку області, вкладання інвестицій у материнство і дитинство, розширення мережі профілактичних закладів, розвиток рекреаційної сфери на базі власних ресурсів.

Покращення ситуації в сфері зайнятості населення передбачається шляхом збереження існуючих та створення нових робочих місць за рахунок реструктуризації та введення в дію нових виробництв; удосконалення системи професійно-освітньої підготовки та перепідготовки кадрів і сприяння підприємництву та самостійній зайнятості населення.

Важливою передумовою забезпечення сталого зростання економіки, підвищення ефективності використання ресурсів, повнішого задоволення потреб споживачів при мінімізації негативного впливу на навколишнє середовище є рівень розвитку виробничого та науково-технічного потенціалу регіону.

Позитивні зміни в економіці, у першу чергу в промисловості, спроможні значним чином покращити фінансову ситуацію в регіоні, що сприятиме вирішенню соціально-економічних проблем, збільшенню доходів місцевих бюджетів, пожвавленню інвестиційних процесів.

Пріоритетами розвитку області у перспективі визначено обробну промисловість, в першу чергу машинобудівні галузі, соціальну сферу та види діяльності, які забезпечують функціонування ринку. Динаміка економічного зростання регіону визначатиметься державною науково-технічною та інвестиційною політикою, розвитком сучасної інноваційної інфраструктури, інвестиційною активністю підприємств та залученням до фінансування інноваційних проектів коштів комерційних банків, інвестиційних фондів, страхових і інвестиційних компаній. Частка області у валовій доданій вартості країни дещо зросте (до 5,9%) в наслідок пожвавлення виробництва в обробній промисловості, інтенсифікації виробництва в аграрній сфері, підвищених темпів розвитку освіти й охорони здоров'я, пожвавлення фінансової діяльності. Економічне зростання в період 2006-2010 рр. очікується на рівні 138,6-147,3%, що відповідає темпам 6,7-8,1% щорічно; в період 2011-2015 рр. – 129,3-137,0% при середньорічному прирості за рік 5,3-6,5%.

Ключове місце в розвитку економіки посідатиме промислова політика, в результаті якої здійснюватиметься перерозподіл ресурсів та забезпечуватиметься зміна пропорцій у галузях промислового виробництва, що визначатимуть спеціалізацію регіону в загальнодержавному поділі праці.

Позитивними факторами, що впливають на розвиток промисловості регіону, є: значний наявний виробничий потенціал, природні передумови, високий науково-технічний та інтелектуальний потенціал, розвинена транспортна інфраструктура та банківська система, доступність до ринків країни, держав СНД, Європи та Азії. В останні роки промислове зростання регіону спостерігається практично у всіх галузях промисловості. Так, промисловий комплекс області за 2003 рік забезпечив зростання обсягу виробництва на 10,8%.

Основні ризики розвитку промисловості пов'язуються в першу чергу з фінансовою та політичною нестабільністю в суспільстві, непослідовністю уряду держави у здійсненні економічної політики, несприятливою кон'юнктурою зовнішніх ринків.

Стартові позиції для реалізації стратегії за станом на 2007-2008 роки не в усьому є однозначними і поки що залишаються дещо суперечливими. До таких проблем розвитку промисловості належать достатньо високий рівень збитковості підприємств, велика частка підприємств області потребує здійснення конверсії, наявність невирішених соціальних та екологічних питань.

Для забезпечення сталого розвитку промисловості та подолання кризових явищ в області необхідно вирішити такі першочергові завдання: збільшити виробництво конкурентоспроможних товарів та послуг за рахунок впровадження нових технічних і технологічних досягнень, ресурсозбереження, ефективної конверсії, прогресивних структурних змін у виробництві; визначити та затвердити перелік об'єктів інвестування, що мають стратегічне значення для розвитку економіки регіону та є привабливими з погляду економічної, енергетичної та екологічної безпеки; розробити систему місцевих пільг для інвесторів, які здійснюють капіталовкладення у пріоритетні проекти; підтримати пріоритетні наукові розробки і виробництва, що забезпечують економічне зростання за рахунок активного використання інноваційних факторів; органам регіонального управління в своїй діяльності сприяти впровадженню моделі інноваційного розвитку економіки; сприяти оновленню основних засобів, технічному переоснащенню та модернізації підприємств; поступово згортати збиткові та екологічно шкідливі виробництва; стимулювати підвищення ефективності діяльності перспективних та здійснення конверсії збиткових оборонних підприємств шляхом перепрофілювання частини їх на випуск цивільної продукції; розширити діючі та створити нові технопарки з використанням науково-технічного потенціалу м. Харкова та інших міст області; забезпечити нарощення експортного потенціалу шляхом підвищення якості продукції, що виробляється, та освоєння нових видів продукції; органам виконавчої влади (Харківської облдержадміністрації, Міністерству палива і енергетики та Мінпромполітики України) постійно проводити роботу зі сприяння стабільному енергозабезпеченню економіки регіону, в т.ч. на основі нарощування потужностей з переробки газового конденсату, впровадження новітніх технологій щодо синтезу моторних палив, збільшення виробництва конкурентоспроможної, імпортозамінюючої продукції машинобудування і забезпеченням випуску високоякісної продукції відповідно до світових тенденцій і вимог внутрішнього і зовнішнього ринків.

Відтворення виробничого і ресурсного потенціалу агропромислового комплексу пов'язується з покращенням використання наявних земельних, трудових та фінансових ресурсів. Сільськогосподарські ресурси області на перспективу оцінюються в 2350 тис. га угідь, 1950 тис. га ріллі, з яких очікується отримувати до 3000 тис. т зернових.

Потенціал земель регіону в цілому сприятливий для вирощування високоінтенсивних сільськогосподарських культур. Негативно впливають на ресурсний потенціал земель деградаційні процеси у ґрунтовому покриві, пов'язані з водною і вітровою ерозією, забрудненням ґрунтів хімічними речовинами. Для збереження і підвищення продуктивності земель у перспективний період необхідно впроваджувати комплекс заходів щодо ґрунтозахисних систем землеробства, лісозахисних насаджень, поступового нарощування внесення органічних та мінеральних добрив, удосконалення технології та оптимізації й спеціалізації сільськогосподарського виробництва на зрошуваних землях.

Реалізація визначеної стратегії сталого розвитку підвищить збалансування економічних, соціальних й екологічних інтересів у регіоні шляхом екологізації виробництва і споживання, збільшення екологічної складової у макропоказниках області, сприятиме посиленню економічної та воєнно-економічної безпеки, зміцненню техногенної стійкості та покращенню екологічної ситуації.

Розвиток гуманітарної сфери регіону посилить соціальну орієнтацію її розвитку, сприятиме збереженню значної частки освіти, охорони здоров'я, соціальної допомоги, її збалансованості з розвитком різних територіальних форм організації, забезпечить зростання життєвого рівня населення.