Максименко І.А.

Національний  університет державної податкової служби України

ЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ У НОВІЙ (ІНФОРМАЦІЙНІЙ)  ЕКОНОМІЦІ ТА ЇЇ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ

 

 

Нова (інформаційна) економіка, для якої визначальним є виробництво, обробка та поширення інформації, у розвинутих країнах стала реальністю. Оскільки інформація як економічне благо має низку властивостей, які істотно відмінні від властивостей  економічних благ індустріальної економіки, то суттєво змінюються і ринкові та конкурентні структури, інституційні правила ринкової економіки. Інформаційна (нова) економіка не усуває дію фундаментальних закономірностей, але вона змінює правила, за якими мають утверджувати себе підприємства на фінансових ринках і ринках товарів, а робоча сила - на ринках праці.

Нові вимоги висуваються і до держави. Аналіз наукових публікацій, що стосуються даної проблеми,  дозволяє зробити наступні узагальнення.

Як зазначають німецькі вчені з інституту світової економіки (м.Кіль), держава повинна як діяти, так і реагувати. "Діяти вона має для того, щоб сформувати рамкові умови економічної діяльності так, аби нова економіка могла розвиватися  по можливості безперешкодно і економічно ефективно. Реагувати  держава має там, де нова економіка підточує фундамент, на якому базуються державні завдання і форми фінансування"[1,c.194]. При цьому  автори наголошують на тому, що необхідні державні втручання  мають орієнтуватися  на деякі основні принципи, що випливають з природи інформаційних технологій: через швидкі технологічні зміни у сфері інформаційних технологій заходи повинні бути технологічно якомога нейтральнішими, тому що багато чого, що завтра  стане можливим, сьогодні ще неможливо  передбачити; через мережеву природу інформаційних технологій виникають міжнародні взаємозалежності (Інтернет не зупиняється на кордонах країн), тому суттєвим стають міжнародна кооперація та договори про взаємне визнання; інформаційні технології знизили трансакційні витрати приватної організації, тому держава повинна  розвивати приватну ініціативу, сприяти їй [1, c.195].

Економічна діяльність держави, її економічна політика мають бути адекватними змінам, що відбуваються, а тому необхідно по-новому використовувати окремі важелі і методи впливу. Першочерговим завданням має бути створення правової безпеки і прозорості в електронній торгівлі. Існують різні підходи до  проблеми електронного бізнесу,  різні підходи до питання його регулювання: окремі  автори  пропонують створити таку систему законодавчої регламентації електронної торгівлі, яка б поєднувала традиційні юридичні норми і правила з новими правовими процедурами та інститутами; ряд авторів вважає, що законодавство стосовно  електронної торгівлі має бути зведено до мінімуму, а з урахуванням глобального характеру явища воно повинно стати міжнародним і прозорим [2, c.182].

У формуванні рамкових умов  необхідно  враховувати особливу потребу захисту даних  про особу. В багатьох країнах частина інформації закрита для публічного розповсюдження, однак часто закрита інформація продається тими особами, які мають до неї доступ. Необхідний розумний і прийнятний балас між широкою участю індивідів у інформаційному просторі і дотриманням особистих свобод і прав громадян, які знаходяться в Інтернеті.

В умовах інформаційного суспільства важливого значення набуває державний  захист інтелектуальної власності. Особливо це стосується права реалізації. Державні права реалізації покликані  забезпечити  доходи авторові і стимулювати  до подальших інвестицій у майбутні ідеї. З економічної точки зору гарантований  державою захист власності  має забезпечувати творцеві  інформації статус монополіста до того часу, поки він амортизує  свої виробничі витрати.

Бурхливий розвиток різних електронних форм обміну  викликав  зміни тих фінансових інструментів і механізмів, які обслуговують онлайнові операції, які умовно поділяють на два види: електронні платіжні системи, основані на  пластикових картках, і електронні платіжні системи, основані на електронних грошах. Основними проблемами тут залишаються дотримання міжнародних стандартів, забезпечення надійної системи захисту, розширення  сфери  застосування  електронних форм платежів,  пошук найбільш оптимальних схем.

Одночасно з переглядом з боку держави ставлення до грошового матеріалу має відбуватися перегляд  ставлення до банків і банківської діяльності з урахуванням тих можливостей, які дає Інтернет (онлайнові банки, онлайнові брокери).

Однією з найважливіших функцій держави в умовах становлення нової (інформаційної) економіки стає виконання  ролі "активатора" і гаранта розвитку високих технологій, знань та інформаційних мереж: розвивати  систему безперервної освіти,  як сферу відтворення творчого потенціалу суспільства; активізувати створення, гарантувати загальний доступ, стабільність функціонування і демократичність інформаційних мереж; визначати пріоритетні  напрями розвитку високих технологій, сприяти здійсненню інвестицій у ці галузі [3, c.8-9].

Розвиток  електронних форм обміну  модифікує ті принципи, на яких будуються відносини в податковій сфері в традиційній офлайновій економіці, породжує багато проблем стосовно адміністрування податків. Звідси випливає необхідність не тільки зміни податкових систем окремих країн, але і їх гармонізації в глобальному масштабі.

Література:

1. Клодт Х. та ін. Нова економіка: форми вияву, причини і наслідки. монографія: К., Вид-во "Таксон", 2006. - 306 с.

2. Стрелец И.А. Новая экономика и информационные технологии. - М.: Издательство "Экзамен", 2003. - 256 с.

3. Маркарян К.В. Меняющаяся роль государства в постиндустриальной экономике // Вестн. Моск. ун-та. Сер.6. Экономика, 2003. - №2. - С.3-11.