Харківська державна академія культури
Становлення податкових систем в історичній ретроспективі
Значення і місце податкових важелів у системі методів державного
регулювання економіки ставить високі вимоги до знань про оподаткування.
В сучасній науковій літературі
існує безліч поглядів на історію започаткування і розвитку оподаткування. Цьому
питанню приділяли увагу такі вчені, як М. Кучерявенко, І. Янжул, Д. Чернік, В
Пушкарьова та ін.
Актуальність дослідження полягає в тому, що українські фінансисти, протягом
тривало часу, внаслідок закритості радянського суспільства, не звертали увагу на певні аспекти досліджень фінансової
науки кінця ХІХ-початку ХХ ст., які не були затребувані, не аналізувалися, і на
яких ми спробуємо зосередити увагу.
Розглянемо основні проблеми, що досліджувалися фінансовою наукою кінця ХІХ
– ХХ ст. в процесі аналізу становлення сучасних податкових систем.
У ХІХ – ХХ столітті становлення оподаткування характеризується як нова
епоха його еволюції, підготовлена розвитком виробництва і суспільного життя,
передусім становлення капіталізму. В межах дослідження проблеми чисельності
податків неодноразово в історії фінансової науки висувалися теорії єдиного
податку, що підлягали обґрунтованій критиці. Узагальнюючи цю критику, російські
вчені І.Озеров, А.Соколов, автори Фінансової енциклопедії [1, с.46] писали, що ідея
єдиного податку є неприйнятною з таких причин: податкова техніка не знає таких
податків, які були б придатними для виконання всіх завдань і цілей податкової
політики, задовольняли всім принципам оподаткування.
У 50- х роках ХХ ст.. У США сформулювалася нова теорія в оподаткуванні, яка
дістала назву монетарізм. Монетарізм має рід напрямів та теоретиків (К.Брунер,
А. Мальцев, Д.Лейдер та ін.), однак найбільш популярною є версія М. Фрідмана,
який очолив «чиказьку школу». Основним висновком його наукових досліджень є
твердження, що втручання держави в економіку має бути обмежене грошовою сферою.
Повністю покладалися на механізм ринкового саморегулювання економіки і
теоретики «раціональних очікувань» (Л.
Лукас, Дж. Мут, Р. Берроу, Н. Уоллес, Т. Саржет та ін.). Ця концепція
передбачає, що в ході конкуренції вводяться в дію всі важелі саморегулювання,
які ефективно само налаштовують економічну систему і забезпечують її рівновагу.
[2,
с.114].
Російські фінансисти В.Твердохлєбов, Н. Тургєнев, І.Озєров, І. Кулішер
розглядали податки як знаряддя економічних і соціальних реформ з метою перерозподілу
майна, підтримки одних форм господарювання та розвитку інших. Вчений І. Озєров
надавав важливого значення дослідженню чинників, що впливають на розвиток
податкової і взагалі фінансової структури. Він зазначив вісім груп таких
чинників: 1. суспільні відносини; 2. розвиток народного господарства; 3.
суспільні відносини; 4. ступень розвитку податної техніки ; 5. політичні умови;
6. ріст міст; 7. зростання і розподіл народного багатства; 8. інші цілі. [1,с.62].
В роботах П. Гензеля, А.Соколова становлення прибуткового оподаткування
пояснювалося перш за все розвитком системи доходів, їх зростанням та
зосередження різних їх видів в одних руках, що робило більш доцільним їх
сукупне обкладання. окрема, більш пізнє запровадження прибуткового податку в
Росії вчені пояснювали низьким рівнем доходів країні. За умов, коли переважна
більшість населення Росії є незаможною, а сукупні доходи більш заможних є
недостатніми, - писали П. Гензель і А. Соколов.
На початку ХХ ст. фінансовою наукою ставиться питання про необхідність дослідження
закономірностей і законів фінансових явищ, як основного завдання наукового
пізнання. Найбільш послідовною ця ідея проводилася І. Озєровим. Не виробляти
фінансові рецепти ми покликані в храмі науки, - писав він, а встановлювати
закономірності і закони явищ. [1,с.69]
Аналіз дослідження вченими проблем еволюції оподаткування засвідчує, що ці
проблеми набувають актуальності і стають предметом наукових досліджень тоді,
коли відбувається формування податкових систем, скасовуються одні і вводяться
інші податку, у зв’язку з чим постає питання можливості їх запровадження в
одних і неможливості запровадження в
інших країнах, отже наявності достатніх умов для відповідного оподаткування.
На думку автора, саме ці проблеми,
які аналізувалися наприкінці ХІХ - початку ХХ ст., обумовлює актуальність
вивчення поглядів фінансистів зазначеного періоду на проблему становлення
оподаткування.
Дослідження теоретичних засад оподаткування в контексті вивчення наукових
постулатів фінансових шкіл допоможе запобігти негативній дії податків на
соціально-економічних розвиток суспільства або згладити у певні економічній
ситуації.
Література
1.
Соколовська А.М. Податкова система
України: теорія та практика становлення. – К.: НДФІ, 2001. – 372 с.
2.
Мельник П.В. Розвиток податкової системи
в перехідній економіці. – Ірпінь: Академія державної служби України, 20001. –
362 с.