Бєлянська Н.П.

Національний університет ДПС України

Пріоритетні напрями розвитку економіки України і роль інвестування інновацій у їх забезпеченні

На сучасному етапі розвитку наша країна внаслідок трансформаційних процесів у минулому переживає період нестабільності та становлення економічної, правової та соціальних структур. Такі зміни в масштабі цілої країни потребують залучення капіталів колосального масштабу. На жаль, наша економіка не може забезпечити достатній рівень інвестування. Внутрішні інвестиції гальмуються як нерозвинутістю вітчизняного фондового ринку, так і станом банківської системи України. Саме тому питання залучення інвестиційних ресурсів із-за кордону є досить актуальним вже протягом досить тривалого періоду часу. Незважаючи на це, ситуація з зовнішніми капіталовкладеннями теж складається не кращим чином – внаслідок несприятливого інвестиційного клімату та нестабільністю законодавства.

Що стосується стану інноваційної діяльності в Україні, то як показали результати аналізу, відстежується тенденція її поступового зниження. Серед основних критеріїв, що свідчать про незадовільний стан інноваційної діяльності в Україні, виділені наступні: зменшення витрат на науку та науково-технічні дослідження; низький рівень експортабельності та конкурентоспроможності товарів та послуг; обсяги оновленої продукції характеризуються тенденцією скорочення [1].

За цих умов доцільним стає вивчення теоретичних основ стимулювання інноваційної активності працівників підприємств як основного джерела інновацій та особливостей державної підтримки інноваційної діяльності. Підхід сучасних компаній до стимулювання праці в інноваційному процесі визначається двома головними моментами – прагненням максимально активізувати творчу особливість і направити цю активність на досягнення конкретного економічного результату.

Серед основних методів стимулювання інноваційної діяльності виділено такі: організаційні й адміністративно-примусові методи та методи економічного й морального стимулювання. Принципово важливим є використання всіх груп методів стимулювання інноваційної діяльності в комплексі [2].

Зроблені рекомендації щодо організації ефективної системи стимулювання на українських підприємствах та з боку українського законодавства [3]. При цьому заходи для стимулювання інноваційної діяльності повинні утворювати цілий комплекс взаємозалежних заходів, що заохочують винахідницьку і раціоналізаторську діяльність, комерціалізацію винаходів як об’єктів права інтелектуальної, у т.ч. промислової, власності й інноваційне підприємство в цілому. Правове регулювання інноваційної діяльності в Україні забезпечується основними законами, які регулюють комплекс питань інвестиційної діяльності фірм : “Про державну діяльність”, “Про державну програму заохочення іноземних інвестицій в Україні”, “Про цінні папери і фондову біржу”, Декрет Кабінету Міністрів України “Про режим іноземного інвестування” тощо.

Механізм стимулювання інноваційної діяльності має складатися з наступних обов’язкових заходів:

- моральне заохочення авторів: присудження спеціальних почесних звань, включення в члени винахідницьких клубів, видачу винахідникам посвідчень, грамот, медалей і інших знаків відзнаки, публікації про авторів і створені винаходи;

- надання авторам винаходів, заявлених від імені підприємства і, що використовувалися протягом року, права вибору часу чергової відпустки;

- рекомендувати встановлення підвищеного окладу і порівнянні з іншими групами персоналу фірми, як основну форму матеріального стимулювання винахідників;

- можливість збільшення автору винаходу, на який були видані відповідні охоронні документи, премії за підсумками року на 15%;

- встановити нормативні виплати винагороди на винаходи в розмірі 10-25% від економічного ефекту протягом першого року його використання, а у випадку особливо важливих – 10% і в наступному році використання винаходу;

- рекомендувати фірмам виплачувати винагороди навіть за винаходи, що безпосередньо промислово не використовуються [4].

Як заходи, що побічно стимулюють винахідницьку діяльність з боку держави і спрямовані на використання плодів винахідницької творчості підприємствами, можна назвати життєво необхідне полегшення податкового тягаря у співвідношенні підприємств, що використовують на законній підставі винаходи у виробництві з певним комерційним успіхом. Найбільш ефективним може виявитися зниження ставки податку на прибуток – не тільки на ту частину прибутку, отриманого в результаті застосування винаходів, але і на весь прибуток в цілому, отриманим таким суб’єктом.

Свою роль може зіграти і звільнення від оподаткування ПДВ ряду платежів, пов’язаних з винахідництвом.

Основними формами економічного стимулювання технічної творчості й інноваційної діяльності є: премії за підвищення індивідуальної продуктивності праці, професійні якості, ініціативність виконавця; премії за підвищення якості продукції і технології виробництва; премії за участь у розробці, впроваджені й освоєнні нової техніки, виконанні організаційно-технічних заходів, застосуванні передових заходів та методів праці; виплата винагород авторам раціоналізаторських пропозицій й винаходів; спрямування у творчі відрядження, на навчання за рахунок підприємства та ін.

Уряд може надавати допомогу в проведенні досліджень переважно дрібним і середнім фірмам у виді часткової оплати праці дослідницького персоналу – у середньому до 40% відповідного фонду заробітної плати, а шляхом прямого фінансування до 30-40% кошторисних витрат на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, що здійснювалися за державними замовленнями. Крім того, має потребу в поширенні практика надання їм безплатних позичок, що досягають 50% витрат на впровадження нововведень. Одним з ефективних стимулів, безумовно, є кредитування державними і приватними структурами відповідних інноваційних робіт за зниженими процентними ставками [3].

Таким чином, підсумовуючи все вище сказане, приходимо до висновку, що необхідно всебічно стимулювати винахідницьку діяльність вітчизняних авторів. Уряду України необхідно створити таку законодавчу базу, яка б кардинально поліпшила інноваційний “клімат” в країні, збільшила розміри вітчизняних інвестицій. Такий підхід до інноваційної діяльності допоможе подолати кризу в економіці України та залежність від інвестиційних ресурсів із-за кордону.

Список використаної літератури :

1. “Дзеркало тижня” –2005 . – № 43 (571)

2. Бондар О.В. Актуальні аспекти управління інноваційною діяльністю машинобудівних підприємств в період трансформації економіки України // Регіональні перспективи. – 2002. – № 3-4(22-23). – С.36-37.

3. Красноносова О.М. Проблеми матеріального стимулювання персоналу промислових підприємств // Фінанси України. – 2002. – №10.- С. 48-52.

4. Пічкур О. Особливості інноваційної діяльності на сучасному етапі // Інтелектуальна власність. – 2003.– № 12. – С. 34-39.