Стащук О.В.

Волинський державний  університет імені Лесі Українки

Проблеми іноземного інвестування в Україні

 

Інвестиції є основою ефективного функціонування підприємств, галузей та економіки в цілому. Проте важливою проблемою багатьох країн, в тому числі й України, є забезпечення потреб економіки власними інвестиційними ресурсами. За таких умов додатковим джерелом фінансових ресурсів мають стати іноземні інвестиції.

Іноземний капітал може внести в країну досягнення науково-технічного прогресу, доступ до нових методів організації бізнесу, а також забезпечити вихід на експортні ринки. Залучення іноземного капіталу в матеріальне виробництво набагато вигідніше отримання кредитів для закупок необхідних товарів, які призводять до зростання загального державного боргу. Іноземним інвестиціям притаманна ринкова, інноваційна та підприємницька спрямованість, завдяки чому вони ефективно впливають на реструктуризацію економіки, підвищення її конкурентоспроможності, на розвиток підприємництва, оновлення обладнання і продукції [1, 80].  Тому ми вважаємо, що процес іноземного інвестування слід розглядати як фактор зростання економіки як на загальнодержавному, так і на регіональному рівнях.

Відповідно до Закону України „Про інвестиційну діяльність” під інвестиціями слід розуміти усі види майнових та інтелектуальних цінностей, вкладених в об’єкти підприємницького й іншого видів діяльності, у результаті якої утворюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект.  Законодавець не змінює підходів до цього визначення, кажучи про іноземні інвестиції. Згідно із Законом України „Про режим іноземного інвестування” іноземні інвестиції являють собою цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в об’єкти інвестиційної діяльності відповідно до законодавства України з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту” [7].

 Іноземні інвестиції можуть здійснюватись у двох формах – прямій та портфельній. Прямі іноземні інвестиції забезпечують контроль інвестора над підприємством у країні-реципієнті, а портфельні інвестиції є капіталовкладеннями в акції та інші цінні папери зарубіжних підприємств, іноземної держави та міжнародних валютно-фінансових організацій та не дають права контролю над ними [6, 269].

Обсяг іноземних інвестицій  є одним із показників, що харакиеризують рівень інтеграції країни у світове співтовариство і залежать від привабливості об'єкта інвестування. Інвестиційну привабливість визначають суб'єкти інвестування за загальним інвестиційним кліматом у країні, умовами проведення зовнішньоекономічної діяльності .

Україна потенційно може бути інвестиційно привабливою країною для залучення іноземних інвестицій. Цьому сприяє її місткий внутрішній ринок споживання, значний промисловий та аграрний потенціал, висококваліфіковані та дешеві  трудові ресурси, значний науково-технічний потенціал, наявність великих запасів природних ресурсів [2, 32]. Проте усі ці фактори не сприяють достатньому притоку іноземних інвестицій в економіку нашої країни. За показником обсягу іноземних інвестицій на душу населення Україна займає майже останнє місце серед країн Східної Європи і на 1.01.2005 даний показник становив 176,8 млрд. дол. США, а обсяг прямих іноземних інвестицій в економіку України є у 10 разів меншим, ніж в Угорщині та у 6,5 рази меншим, ніж у Польщі.

Загальний обсяг залучених прямих іноземних інвестицій в економіку України станом на 1 січня 2005 року склав 8,35 млрд. дол. США, у тому числі протягом 2004 року залучено 1,56 млрд. дол. США, що становить 18,7% загального обсягу [8]. Інвестиції надходять в українську економіку в основному із 110 країн світу. Найбільші обсяги інвестицій надходять з таких країн як США, Кіпр, Великобританія та Російська Федерація [5, 28-29]. Іноземні інвестиції вкладено у 10542 підприємств України.

 У галузевому розрізі найбільш привабливими для іноземних інвесторів є оптова торгівля і посередництво (1,39 млрд. дол. США або 16,6 % загального обсягу інвестицій) та харчова промисловість (1,12 млрд. дол. США або 13,4 %). На нашу думку, перспективність цих галузей пов’язана із зростанням споживання. Інвестиційно привабливими галузями народного господарства на сьогоднішній день в Україні є також машинобудування, переробка сільськогосподарської продукції, будівництво та операції з нерухомістю [4, 3-4; 7].

Значна неоднорідність спостерігається і у територіальному розподілі іноземних інвестицій. Найбільша частка загального обсягу інвестицій (32,1 %) припадає на м. Київ, найменша – на Чернівецьку – 0,3 %. Не відіграли належної ролі у залученні іноземних інвестицій спеціальні економічні зони та території пріоритетного розвитку. Так, з початку функціонування СЕЗ та ТПР у них залучено близько 600 млн. дол. США іноземних інвестицій, що становить лише 7,2 % загального обсягу залучених в Українуіноземних інвестицій.

    Ми вважаємо,що серед причин низької активності іноземних інвесторів в економіці України можна виділити наступні:

- недостатні гарантії з боку держави стосовно практичної реалізації прав акціонерів.

- надмірно складні та такі, що вимагають багато часу, існуючі процедури державної реєстрації нової компанії, а також неоднаковість визначених законодавством умов вкладення капіталу для вітчизняних та іноземних інвесторів.

- невисокий рівень національного інвестиційного менеджменту.

- застосування експортних обмежень для окремих категорій товарів через збереження мінімальних експортних цін, експортних митних ставок та квот, що встановлені Європейським Союзом.

- високий інвестиційний ризик.

- високий рівень податкового навантаження, недосконалість системи оподаткування, нестабільність податкового законодавства.

- недостатньо розвинутий фондовий ринок, низький рівень його капіталізації.

- значний рівень криміналізації економіки - обсяги операцій у тіньовому секторі економіки складають майже 45 % українського ВВП.

- низький рівень економічної свободи в Україні. У 2005 році із 157 країн світу Україна займала 88 місце за цим індексом, а його рівень становив 3,16 за 5-бальною шкалою.

- відсутність дієвої системи страхування іноземних інвестицій.

Незважаючи на те, що обсяг іноземних інвестицій в економіці нашої країни має тенденції до зростання і збільшився з 4,4 млрд. дол. США у 1997 році до 8,35 млрд. дол. США у 2005 році, інвестиційну діяльність в Україні не можна вважати задовільною. На нашу думку для вирішення проблеми підвищення інвестиційної привабливості України необхідно створити умови, які б встановили довіру іноземних інвесторів до української економіки.  Такі умови можна забезпечити через створення системи захисту та страхування інвестицій, зниження податкового тиску, встановлення ліберального торговельного режиму, спрощення правил ліцензування та створення сприятливої нормативно-правової бази для розвитку приватного бізнесу.

 

Література:

1.Літвіненко О.І., Журавльова Ю.О. Інвестиційний процес в Україні // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2004. - № 5. – с.80.

2.Солдатенко В.В. Державне сприяння прямим іноземним інвестиціям // Економіка та держава. – 2004. - №9. – с.32.

3.Сербіненко Н.В. Інвестиційна діяльність як фактор подальшого розвитку зовнішньоекономічних зв’язків держави // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2004. - № 5. – с.223.

4.Федоренко В.Г. Сучасні проблеми іноземного інветування: висновки порівняльного аналізу // Економіка та держава. – 2004. - № 4. – с.2.

5.Федоренко В.С. Економічне становище підприємств та інвестиційні процеси // Економіка України. – 2003. - № 2. – с.28.

6.Шевчук В.Я., Рогожин П.С. Основи інвестиційної діяльності. – К.: Генеза, 1997. – 384с.

7. http:// www. rada. kiev. ua

8. http:// www. ukrstat. gov. ua