Сисюк С.В.

Тернопільський державний економічний університет

Проблеми здійснення та законодавчого врегулювання

державного та внутрішнього фінансового контролю  в державних закладах освіти

Ефективна діяльність державних закладів освіти безпосередньо залежить від правильно організованої системи не лише зовнішнього, а й внутрішнього контролю. Сучасні тенденції розвитку контрольних функцій свідчать про те, що посилення контролю за діяльністю державних закладів освіти – основа зміцнення фінансово-господарської дисципліни. Виходячи з цього, дослідження проблем удосконалення теорії і практики контролю в умовах господарської реформи у нашій державі набувають дедалі актуальнішого значення. Контрольні функції повинні бути органічно пов’язані з усією обліковою роботою, оформленням і обробкою документації.  Разом з тим, система контролю не повинна ускладнювати документообіг, а здійснюватися за певною послідовною схемою, яка включає в себе попередній (до виконання операцій), поточний (повсякденний) і наступний контроль.

Такий контроль дозволяє не лише систематично зіставляти дані про фінансування з бюджету і затвердженими нормативами та кошторисами, а й виявляти причини відхилень, виступати основою планування в цілому. Чим об’єктивніший контроль, тим вищою може бути якість планування. За даними контролю фінансових ресурсів можна викривати безгосподарність, марнотратство, надмірність у використанні бюджетних коштів і вживати ефективні заходи щодо їх раціонального використання і збереження.

Удосконалення методики та організації контролю, таким чином, має принципове значення для посилення соціально-економічної віддачі коштів, які виділяються державним закладам освіти, а також виступає одним з важливих елементів забезпечення їх мобілізації, поліпшення якісних показників фінансово-господарської діяльності установ. Практика засвідчує, що система державного контролю в Україні за ефективним і раціональним використанням фінансових ресурсів та майна бюджетних установ знаходиться на етапі становлення. Існує ни­зка невирішених питань, пов'язаних з визначенням особливостей обліку та контролю за ви­користанням державних ресурсів бюджетними установами, що потребує подальших досліджень і розробок організаційних та методичних засад здійснення облікових та конт­рольних процедур.

Вищезазначене свідчить про необхідність дослідження питань щодо визначення місця методики контролю (в тому числі в державних закладах освіти), а також підвищення його значимості в удосконаленні механізму управління державною власністю і фінансовими ресурсами  шляхом удосконалення теоретичних і практичних підходів щодо здійс­нення такого контролю в сучасних умовах. З цією метою необхідно розробити ефективну законодавчу базу та сформувати єдині підходи до визначень понять, видів і форм контролю.

Прийняття Бюджетного кодексу і застосування нових положень та правових норм з регулювання бюджетного процесу, введення казначейського обслуговування свідчать про те, що в Україні набуває розвитку реформування бюджетної системи. Однією із складових цього процесу є створення ефективної системи конт­ролю за державними ресурсами. Для бюджетної системи України, яка перебуває в про­цесі реформування, питання створення дієвої системи фінансово-бюджетного конт­ролю є важливим та актуальним, особливо в період реформування суспільно-економічних відносин та створення демократичних засад розвитку суспільства.

Для здійснення фінансового контролю були створені нові державні інститути, зокрема Рахункова палата, яка є парламентським органом, мета діяльності якого полягає у здійсненні контролю за бюджетними процесами найвищого рівня, Державне казначейство й органи Міністерства фінансів, які повинні забезпечувати попередній і поточний фінансовий контроль на певних стадіях бюджетного процесу, ДКРС, яка виконує функції пов’язані з наступним фінансовим контролем. Повноваження цих органів регламентується низкою спеціальних законів та підзаконних актів, які встановлю­ють їх правовий статус у сфері фінансового контролю.

Під фінансово-бюджетним контролем розуміється система органів і заходів з перевірки законності та доцільності діяльності у сфері формування, розподілу та ви­користання державних грошових фондів.

Складовою частиною системи державного фінансового контролю є внутрішній або, так званий, відомчий фінансовий контроль. Основним завданням такого контролю в сучасних умовах є виявлення та мобілізація внутрішніх резервів і забезпечення режиму економії, поліпшення використання фінансових, матеріальних і трудових ресурсів, а також попередження зловживань і порушень фінансової дисципліни. Іншими словами, фінансова дисципліна залежить від рівня організації попереднього та поточного контролю. Тому необхідно ініціювати заходи, які б забезпечували зміцнення не лише наступного, а й вищевказаних видів контролю, оскільки оперативний вплив на явища та процеси в цьому випадку відіграє вирішальну роль в своєчасному усуненні негативних явищ і забезпеченні ефективності функціонування суб’єкта контролю.

Таким чином, проблеми контролю за бюджетними ресурсами залишаються досить складними і вимагають прискорення їх вирішення. Незадовільний і законодавчо нерегламентований стан організації попереднього та поточного контролю за бюджетними ресурсами свідчить про необхідність створення цілісної системи фінансово-бюджетного контролю. Запровадження нових фінансових інститутів, зміна бюджетних технологій потребує розробки адекватної системи бухгалтерського обліку (який є основою поточного контролю) та фінансово-бюджетного контролю, що забезпечить цілісну систему обліку та контролю за управлінням державними ресурсами, скоординує діяльність усіх компетентних органів держави в процесі організації і здійснення видатків бюджетних ресурсів.