Сисюк С.В.
Тернопільський державний економічний університет
Проблеми здійснення та законодавчого
врегулювання
державного та внутрішнього
фінансового контролю в державних
закладах освіти
Ефективна
діяльність державних закладів освіти безпосередньо залежить від правильно
організованої системи не лише зовнішнього, а й внутрішнього контролю. Сучасні
тенденції розвитку контрольних функцій свідчать про те, що посилення контролю
за діяльністю державних закладів освіти – основа зміцнення
фінансово-господарської дисципліни. Виходячи з цього, дослідження проблем
удосконалення теорії і практики контролю в умовах господарської реформи у нашій
державі набувають дедалі актуальнішого значення. Контрольні функції повинні
бути органічно пов’язані з усією обліковою роботою, оформленням і обробкою
документації. Разом з тим, система
контролю не повинна ускладнювати документообіг, а здійснюватися за певною
послідовною схемою, яка включає в себе попередній (до виконання операцій),
поточний (повсякденний) і наступний контроль.
Такий контроль дозволяє не лише
систематично зіставляти дані про фінансування з бюджету і затвердженими
нормативами та кошторисами, а й виявляти причини відхилень, виступати основою
планування в цілому. Чим об’єктивніший контроль, тим вищою може бути якість планування.
За даними контролю фінансових ресурсів можна викривати безгосподарність,
марнотратство, надмірність у використанні бюджетних коштів і вживати ефективні
заходи щодо їх раціонального використання і збереження.
Удосконалення методики та організації
контролю, таким чином, має принципове значення для посилення
соціально-економічної віддачі коштів, які виділяються державним закладам
освіти, а також виступає одним з важливих елементів забезпечення їх
мобілізації, поліпшення якісних показників фінансово-господарської діяльності
установ. Практика засвідчує, що система державного контролю в Україні за
ефективним і раціональним використанням фінансових ресурсів та майна бюджетних
установ знаходиться на етапі становлення. Існує низка невирішених питань,
пов'язаних з визначенням особливостей обліку та
контролю за використанням державних ресурсів бюджетними установами, що
потребує подальших досліджень і розробок організаційних та методичних засад
здійснення облікових та контрольних процедур.
Вищезазначене свідчить про
необхідність дослідження питань щодо визначення місця методики контролю (в тому
числі в державних закладах освіти), а також підвищення його значимості в
удосконаленні механізму управління державною власністю і фінансовими ресурсами шляхом удосконалення теоретичних і практичних
підходів щодо здійснення такого контролю в сучасних умовах. З цією метою необхідно розробити ефективну законодавчу
базу та сформувати єдині підходи до визначень понять, видів і форм контролю.
Прийняття Бюджетного кодексу і застосування
нових положень та правових норм з регулювання бюджетного процесу, введення
казначейського обслуговування свідчать про те, що в Україні набуває розвитку
реформування бюджетної системи. Однією із складових цього процесу є створення
ефективної системи контролю за державними ресурсами. Для бюджетної системи
України, яка перебуває в процесі реформування, питання створення дієвої
системи фінансово-бюджетного контролю є важливим та актуальним, особливо в
період реформування суспільно-економічних відносин та створення демократичних
засад розвитку суспільства.
Для здійснення фінансового контролю були
створені нові державні інститути, зокрема Рахункова палата, яка є
парламентським органом, мета діяльності якого полягає у здійсненні контролю за
бюджетними процесами найвищого рівня, Державне казначейство й органи
Міністерства фінансів, які повинні забезпечувати попередній і поточний
фінансовий контроль на певних стадіях бюджетного процесу, ДКРС, яка виконує
функції пов’язані з наступним фінансовим контролем. Повноваження цих органів
регламентується низкою спеціальних законів та підзаконних актів, які встановлюють
їх правовий статус у сфері фінансового контролю.
Під фінансово-бюджетним контролем розуміється
система органів і заходів з перевірки законності та доцільності діяльності у
сфері формування, розподілу та використання державних грошових фондів.
Складовою
частиною системи державного фінансового контролю є внутрішній або, так званий,
відомчий фінансовий контроль. Основним завданням такого контролю в сучасних
умовах є виявлення та мобілізація внутрішніх резервів і забезпечення режиму
економії, поліпшення використання фінансових, матеріальних і трудових ресурсів,
а також попередження зловживань і порушень фінансової дисципліни. Іншими
словами, фінансова дисципліна залежить від рівня організації попереднього та
поточного контролю. Тому необхідно ініціювати заходи, які б забезпечували
зміцнення не лише наступного, а й вищевказаних видів контролю, оскільки
оперативний вплив на явища та процеси в цьому випадку відіграє вирішальну роль
в своєчасному усуненні негативних явищ і забезпеченні ефективності
функціонування суб’єкта контролю.
Таким чином, проблеми контролю за
бюджетними ресурсами залишаються досить складними і вимагають прискорення їх
вирішення. Незадовільний і законодавчо нерегламентований стан організації
попереднього та поточного контролю за бюджетними ресурсами свідчить про
необхідність створення цілісної системи фінансово-бюджетного контролю.
Запровадження нових фінансових інститутів, зміна бюджетних технологій потребує
розробки адекватної системи бухгалтерського обліку (який є основою поточного
контролю) та фінансово-бюджетного контролю, що забезпечить цілісну систему
обліку та контролю за управлінням державними ресурсами, скоординує діяльність
усіх компетентних органів держави в процесі організації і здійснення видатків
бюджетних ресурсів.