Слободян І.А.

Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій

та систем НАН України і МОН України, м. Київ

Сценарій моделювання роботи морського

зернового терміналу

Посилення ролі фактору часу в світових господарських зв’язках внаслідок зростання вартості товарної маси, яка приймає участь в обороті на світовому ринку, обумовлює значимість розширення логістичного забезпечення вантажних та транспортних потоків [1].

В умовах глобалізації економічних процесів, інтернаціоналізації роботи транспорту та виробничої міжнародної кооперації більше уваги приділяється розгляду питань збалансованої технології роботи різних видів транспорту та терміналу [2].

Звідси витікає вимога до адекватності стану системи перевалки зерна через морський термінал, збалансованості в роботі всіх учасників процесу доставки вантажу до терміналу і від терміналу за умовою, що критерієм прийняття ефективного рішення залишається гранична тарифна ставка та час переробки вантажу на терміналі.

До сьогодення проблема моделювання технологічного процесу не розглядалася. Тому виникла необхідність застосування нових інформаційних технологій до удосконалення процесу перевалки зерна через морський термінал.

Система доставки партій зерна здійснюється залізницею на вхід системи залізниця – морський зерновий термінал – морські суда у випадкові моменти часу і в випадковому обсязі. Приналежність системи перевалки зерна до класу ймовірнисних систем перетікання обумовлює побудову сценарія моделювання у вигляді послідовного опису структурно-функціональних характеристик потоків зерна по мірі їх пересування по системі, а також об’єктів їх перебування. В якості методу моделювання застосовано метод ймовірнисних автоматів [3].

Сценарій моделювання перевалки зерна через морський зерновий термінал здійснюється в наступній послідовності:

- визначається черговий вузловий момент часу серед всіх залишкових часів перебування об’єктів системи в їх поточних станах;

- визначаються двоїчні індикаторів, які відслідковують моменти зміни станів об’єктів системи;

- будується послідовність номерів під’їзних колій, які вільні, та номерів під’їзних колій, які зайняті з урахуванням завершення розвантаження партій зерна з колій;

- визначається накопичений час очікування вільних під’їзних колій надходження партій зерна, що дозволяє побудувати послідовність номерів вільних під’їзних колій в порядку убування часів очікування;

- порівнюються послідовності номерів партій зерна на вході і вільних під’їзних колій, однаково розташованих в порядку убування часів очікування, що дозволяє за допомогою оператора вибірки визначити взаємно однозначні відповідності номерів партій зерна і під’їзних колій та говорити про надходження в даний вузловий момент відповідного номера партії зерна відповідному обсягу на відповідну їй партії зерна;

- визначаються індикатори, які фіксують факт надходження номера партії зерна на відповідний номер під’їзної колії;

- на момент початку t₀ моделювання задається вектор початкових станів. момент позначимо як t₁. Визначаються залишкові часи до наступу основних подій в наступний вузловий момент t₁;

- визначається обсяг зерна в елеваторі з врахуванням надходження зерна з під’їзних колій;

- актуалізується на момент t₁ послідовність номерів суден в порту, в результаті чого відбудеться визначення чергового першочергового судна під навантаження;

- обчислюються індикатори: завершення навантаження зерна до моменту t₀ та достатності заповнення резерву елеватора для навантаження на першочергове судно протязі X(t₁)=t₁-t₀, де X(t₁) – вузловий інтервал моделювання. Позначення t₀ є часовим аргументом для кожного поточного моменту моделювання, в тому числі для вектора початкових станів. Через t₁ позначається часовий аргумент для визначення значень автоматів в кожний наступний вузловий момент;

- розраховується наповнення першочергового судна і визначається обсяг зерна, яке потрібно для кожного судна в порту;

- оновлюється на момент t₁ значення заповненого обсягу елеватора термінала з врахуванням чергового навантаження в першочергове судно на протязі X(t₁).

Даний сценарій дає можливість здійснити моделювання ефективного функціонування системи залізниця – морський зерновий термінал – морські судна з метою зниження простоїв як потягів, які прибули в морський порт на розвантаження зерна, так і морських суден, які очікують в порту навантаження зерна для подальшого його транспортування в інші країни.

Література

1. Дональд Дж. Бауэрокс, Дейвид Дж. Клосс. Логистика. Интегрированная цепь поставок. – М.: Транспорт, 2001. – 639 с.

2. Винников В.В. Формирование морского транспортного потенциала в системе интеграционных процессов. – Одесса: Феникс, 2004. – 222 с.

3. Бакаев А.А., Костина Н.И., Яровицкий Н.В. Имитационные модели в экономике. – К.: Наук. думка, 1978. – 300 с.