К.е.н. Бандоріна Л.М., Бандоріна О.О.

Національна металургійна академія України

ПЕРЕДУМОВИ ІНТЕЛЕКТУАЛІЗАЦІЇ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

За минуле десятиліття компанії з різних галузей інвестували значні кошти в ERP-системи і їхні компоненти. ERP-системи – це системи управління всіма ресурсами підприємства (від англійського Enterprise Resource Planning – планування ресурсів підприємства). Дані системи дозволяють підтримувати весь цикл управління: планування – облік – контроль – регулювання, – практично для всіх основних функцій діяльності. Ефект від впровадження ERP-систем знайшов своє відображення, насамперед, в оптимізації бізнес-процесів, значному збільшенні швидкості операцій і зниженні витрат підприємств. Більшість тих же компаній вклали значні кошти і в розвиток сховищ і банків даних, покликаних агрегувати інформацію з різних джерел для підтримки процесу прийняття рішень. Взагалі ці проекти здійснювалися паралельно, однак архітектура ERP-систем не дозволяла використовувати повною мірою можливості сховищ даних. При цьому проекти інтеграції даних з ERP-додатків у розроблені системи сховища інформації виявилися дорогими та трудомісткими, що з'явилося причиною відсутності ефективних засобів доступу до достовірної оперативної інформації, необхідної для прийняття стратегічно важливих рішень. Системи документообігу і генератори звітів, пропоновані у вигляді доповнення до основної функціональності ERP, не вирішували цю проблему. Автоматизований документообіг не міг допомогти визначити оптимальний курс дій, що дозволяє максимально підвищити рівень прибутків, ефективніше задовольняти вимоги клієнтів або вирішувати інші стратегічні завдання. Звітність формувалася, як правило, для однієї з функціональних областей ERP і тому не могла вирішити завдань управління на рівні всього підприємства. Підтримка ж розрізнених додатків звітності вимагала зайвих витрат, а відсутність єдиного представлення даних і впевненості в їхній точності лише ускладнювала ситуацію.

У відповідь на зростаючі вимоги до засобів аналізу і звітності провідні виробники корпоративних додатків (SAP, PeopleSoft, Oracle й ін.) стали включати в архітектуру своїх продуктів потужні системи «інтелектуальних знань про бізнес» (Business Intelligence – BI) – засоби широкого призначення, які використовували технології сховищ даних (data warehouses) [2], здобуття даних (data mining) [1], формування запитів, побудови звітності (query & report) та онлайнової обробки даних (OLAP) [3]. Впровадження і підтримка таких систем вимагала додаткових інвестицій в інформаційні технології, а одержання необхідної керівництву інформації для оперативного прийняття рішень, як і раніше, залишалося проблемою: доступ до даних та їхній аналіз вимагали додаткових витрат часу, знання технологій сховища даних і вміння формувати запити.

Потреба в засобах аналізу фінансової та виробничої діяльності, оцінки ефективності бізнесу привела також до широкого розповсюдження інших спеціальних рішень, які використовують комбінації технологій BI. Ці рішення за кілька років перетворилися у повнофункціональні спеціалізовані додатки, що займають свою нішу на ринку. Так в 1997 році з'явилася категорія «аналітичні додатки» (авторство терміна належить компанії IDC), що поєднувала рішення, які підтримують діяльність організацій усередині та за рамками процесно-орієнтованих систем (ERP). Ці додатки запропонували способи аналізу для різних аспектів діяльності: фінансів, оцінки ефективності бізнесу, управління ланцюжками поставок і управління взаємовідносинами із клієнтами.

Аналітичні додатки дозволили зробити великий стрибок вперед у вирішенні проблеми інформаційної обґрунтованості управлінських рішень: вони давали необхідну для користувачів інформацію, не вимагаючи при цьому від них спеціальних знань в області ІТ (інформаційних технологій).

Рішення завдань стратегічного характеру на рівні всього підприємства в умовах мінливого зовнішнього середовища потребує комплексного аналізу інформації, яка надходить від усіх систем, що обслуговують як зовнішні, так і внутрішні процеси. Крім того, все більшого значення набуває інформація, що зберігається за межами підприємства: динаміка цін на ринках, інформація про конкуруючі продукти, галузеві прогнози і т.д. Звідси виникла потреба в інтегрованих засобах аналізу.

Інтегровані засоби аналізу поєднують у собі інформацію з ERP-систем, систем управління кадрами, фінансами, CRM та SCM додатків, систем електронного бізнесу і надають потужні можливості аналізу і звітності, дозволяючи компаніям ефективніше реагувати на зміни бізнес-середовища. Вони інтегрують інформацію, що надходить від усіх джерел і систем – як внутрішніх, так і зовнішніх, забезпечують персоніфікований доступ і можливість аналізу для кожного користувача в простому й зручному для нього вигляді, підтримують аналітичні моделі для прийняття рішень. Можливості інтегрованих засобів аналізу і потужність корпоративних додатків можна об'єднати поняттям інформаційно-інтелектуальні технології (ІІТ).

ІІТ – це останній етап розвитку аналітичних технологій, які на основі моделей, алгоритмів, математичних теорем дозволяють за відомими даними оцінити значення невідомих характеристик і параметрів. Таким чином, інформаційно-інтелектуальні технології можна визначити як сформований, постійно модифікуючий комплекс технічного, методичного, інформаційного та програмного забезпечення, який на основі інструментів і методів інтелектуальної обробки інформації реалізує моніторинг, аналіз, прогнозування, ідентифікацію, мотивацію, стимулювання та процес прийняття рішень.

Література:

1. Дюк В., Самойленко А. Data Mining / Учебный курс. Санкт-Петербург – Москва – Харьков – Минск.– 2001. – С.366.

2. Эрик Спирли. Корпоративные хранилища данных. – С.-П.: Издательский дом «Вильямс». – 2001. – С.400.

3. Han J. OLAP Mining: An Integration of OLAP with Data Mining. – IFIP.– 1997. – P.18 (ftp://ftp.fas.sfu.ca/pub/cs/han/kdd/olapm.ps.gz).