Богданюк О.Д.

Національна академія Державної прикордонної служби України ім.Б.Хмельницького

Про стан готовності майбутніх прикордонників до роботи кінологами

Питання про підготовку майбутніх кінологів до професійної діяльності за останній період набуває все більшого значення. Проблемою підготовки кінологів на Україні займаються такі дослідники: М.Герасимов, Е.Горбачов, С.Кубіцький, О. Щербаков. Але їх роботи торкаються загальних підходів до підготовки кінологів. Практично відсутні роботи з питань організації і проведення навчального процесу у ВВНЗ України. Тому ми поставили собі за мету, визначити стан готовності майбутніх прикордоннтків до роботи кінологами. З цією метою був проведений констатувальний експеримент, у ході якого здійснювали:

1. Вивчення рівнів сформованості готовності майбутніх офіцерів-кінологів до професійної діяльності.

2. Виявлення недоліків у практиці викладання у вищій військовій школі та їх основних ознак і причин.

За допомогою методів експертного оцінювання, анкетування, тестування, бесід та спостережень здійснювалось визначення місця і ролі офіцерів-кінологів в професійній діяльності, вивчення рівнів сформованості готовності курсантів–майбутніх офіцерів-кінологів до професійної діяльності, а також виявлення характеру уявлень курсантів про суть їхньої діяльності, встановлення залежності між ступенем розвиненості професійних якостей особистості та системою формування таких якостей.

З метою виявлення професійно важливих якостей офіцерів-кінологів і місця їх у цій структурі, майбутнім офіцерам-кінологам, та офіцерам-кінологім які здійчнюють свою професійну діяльність в підрозділах ДПСУ в ході анкетування було запропоновано відзначити черговість у списку 79 якостей, які притаманні професії офіцера-кінолога. В якості експертів виступили професійні офіцери-кінологи, науковці та викладачі кафедри кінології.

Перед групою з 24 експертів – фахівців-кінологів - нами було поставлено завдання: шляхом використання запропонованої методики, оцінити професійно важливі якості офіцера кінолога залежно від їх значущості у професійній діяльності.

З урахуванням статистичних методів вимірювання в педагогіці нами запропоновано наступну методику оцінки рейтингу професійно важливих якостей офіцера-кінолога, визначені вимоги та кількісні показники щодо її проведення:

1. Методика оцінювання професійно важливих якостей офіцера-кінолога повинна бути єдиною та уніфікованою.

2. Для оцінювання необхідно взяти таку кількість професійно важливих якостей офіцера-кінолога, які в повній мірі відображають спектр важливих для професії якостей.

3. Кожний оцінювальний експертами фактор є однозначним і зрозумілим.

4. В основу оцінки важливості запропонованих якостей майбутніх кінологів покладено 5-ти бальну шкалу.

5. Необхідною з точки зору достатності є запропонована кількість експертів – 24 (Теорія малих чисел), а також їх належність до різних галузей професійної діяльності (професійні кінологи, науковці, викладачі).

6. Під час проведення експертної оцінки була забезпечена простота техніки оцінювальної роботи експертів, економія часу. Перед експертами ставилося лише одне завдання: За 5-ти бальною шкалою дати оцінку запропонованим професійно важливим якостям офіцера-кінолога з урахуванням їх значимості.

7. Шляхом підрахунку сумарного та середньоарифметичного балу для кожної професійно важливої якості офіцера-кінолога визначалось її відповідне місце та підраховувався середній показник значущості кожної якості за видами.

Усереднені значення мають такий вигляд:

1. Соціальні якості ( 3,88) - 3-місце;

2. Професійні якості (4,15) - 1-місце;

3. Культурний рівень (3,97) - 2 місце

Аналіз опитування дозволяє зробити висновок про недостатню увагу соціальним та кільтурним якостям офіцерів-кінологів. Проаналізувавши суть, структуру професійної діяльності офіцера-кінолога і результати анкетування, ми виділили основні якості, на формування яких доцільно орієнтувати навчально-виховний процес у вищих військових навчальних закладах при підготовці кінологів.

Отже, професійно важливі якості офіцера-кінолога є одним із найважливіших детермінантів професійного навчання, від яких залежить швидкість набуття професійної майстерності та якість підготовки.

Одночасно нами проводилося анкетування курсантів з метою отримання інформації про їх ставлення до своеї професійної діяльності. Аналіз відповідей допоміг встановити таке:

більшість курсантів обрали свою професію їз бажання працювати з собакою та отримувати високу матеріальну винагороду за свою роботу, в тойже час 80% опитуваних висловили думку, що це їх покликання і тільки 20% приваблює висока заробітна плата. В тойже час 90% опитаних не уявляють свою професійну діяльність по закінченню навчального закладу. Основна частина вважає, що це робота для справжніх чоловіків, яка потребуе мужності та впевненості у собі та в своїх силах.

Результати анкетування дали змогу визначити певні недоліки в підготовці курсантів, що залежно від навчального курсу мотиви учіння відрізняються, але на всіх курсах переважають соціальні (зовнішні мотиви), тому формування внутрішніх мотивів є одним з головних педагогічних завдань у процесі підготовки майбутніх кінологів до професійної діяльності. Проте аналіз програм і планів підготовки майбутніх кінологів виявив те, що вони не спрямовані на розвиток творчих здібностей курсантів. Основна увага приділяється механічному засвоєнню теоретичних правил. Підготовлений за таких умов кінолог, опиняючись у складній професійній ситуації, не здатний до прийняття нестандартного рішення та подолання проблеми.

Рівні готовності до професійної діяльності визначались шляхом виконання майбутніми кінологами запропонованих завдань. Для оцінювання рівнів сформованості готовності курсантів до професійної діяльності нами було розроблено чотири групи критеріїв.

Зміст критеріїв першої групи ми співвідносили з репродуктивним рівнем готовності курсантів до професійної діяльності, що пов’язаний із наявністю елементарних (базових) знань, умінь та навичок з біології, зоології, та певного набору спеціальних кінологічних понять, і здатністю виконувати завдання з дресування собак. Ми виходили з того, що репродуктивний рівень готовності забезпечує базові знання, без яких неможлива майбутня діяльность. Тому завдання на визначення репродуктивного рівня сформованості готовності передбачали оперування типовими знаннями з біології, зоології, та хімії.

Друга група критеріїв передбачала оцінку готовності курсантів до професійної діяльності та оволодіння ними реконструктивним рівнем готовності. Показниками цієї групи є:

а) вміння самостійно підготувати собаку;

б) здатність інтегрувати набуті теоретичні знання з практикою;

в) вміння здійснювати порівняльний аналіз і вибирати оптимальний варіант для виконання поставлених службових завдань;

г) міцні знання з основних фундаментальних дисціплін.

Третя група критеріїв співвідносилася зі змістом активно-пошукового рівня сформованості готовності курсантів до професійної діяльності. Цій групі критеріїв притаманні такі ознаки:

а) вміння якісно здійснювати підготовку собаки на основі набутих теоретичних знань, практичних умінь і навичок;

б) вміння здійснювати самооцінку власної підготовки і виявляти допущені помилки, неточності та виправляти їх;

в) здатність самостійно відшукувати стимули, що впливають на активізацію роботи собаки;

г) здатність правильно оцінювати обстановку та самостійно приймати рішення на основі набутих знань.

Четверта група критеріїв передбачала оцінку готовності курсантів до професійної діяльності та оволодіння ними креативним рівнем готовності. Показниками цієї групи критеріїв є:

а) наявність чітко сформованої мотивації до майбутньої професійної діяльності;

б) сформованість знань та вмінь оперувати різними способами і прийомами підготовки собак;

в) усвідомлення значющості майбутньої професії та ії складових;

г) оригінальність думок, висунення гіпотез;

д) постійне здійснення самоаналізу та самоконтролю;

е) самостійність та ініціатива при виконанні поставленних завдань.

Під час розробки перевірних завдань нами враховувався зміст навчальних програм та навчальних планів, де визначається набір навчальних предметів, зміст і обсяг знань, умінь і навичок з кожного навчального предмета в цілому. Проте аналіз програм і планів підготовки майбутніх офіцерів-кінологів виявив те, що вони не спрямовані на розвиток здібностей курсантів. Основна увага приділяється механічному засвоєнню теоретичних правил, усталених раніше правил та порядку дресування собак, кліше, що обмежує уяву та мислення, гальмує процес розвитку професійної інтуїції. Підготовлений за таких умов офіцер-кінолог, опиняючись у складній професійній ситуації, не здатний до прийняття нестандартного рішення та творчого подолання проблеми. Тому нами були розроблені завдання, здійснення яких дає змогу виявити здатність майбутнього кінолога до професійної діяльності. Запропоновані завдання перевірялися в ході контрольних зрізів. На кожний курс було розроблено по одній контрольній роботі, яка складалася з чотирьох завдань. Їх зміст співвідносився з розробленими нами рівнями готовності до професійної творчої діяльності та вище запропонованими критеріями.

Кількісний аналіз рівнів засвоєння знань, умінь та навичок здійснювався за 5-ти бальною шкалою. Виконання курсантами першого завдання відповідало репродуктивному рівню готовності та оцінювалося в 1-2 бала. Реконструктивному рівню готовності відповідало виконання другого завдання, яке оцінювалося в 3 бала. Виконання третього завдання відповідало активно-пошуковому рівню готовності та оцінювалося в 4 бала. Виконання четвертого завдання відповідало креативному рівню готовності та оцінювалося в 5 балів.

Після виконання всіх завдань, обчислювалася сума набраних курсантом балів, яка співвідносилася з рівнями готовності: 1-2 бали – репродуктивний рівень; 3 бала – реконструктивний рівень; 4 бала – активно-пошуковий; 5 балів - креативний рівень готовності.

Результати аналізу засвідчили таке.

Аналіз відповідей курсантів на завдання репродуктивного рівня сформованості готовності до професійної діяльності

Курсанти демонструють переважно ситуативні чи матеріальні мотиви вибору професії, вони не усвідомлюють вимог майбутньої професії до власних особистісних якостей, отже, не можуть адекватно формувати завдання й перспективи особистісно-професійного зростання. Лише зрідка такі курсанти виявляють інтерес до певної інформації. На заняттях такі курсанти пасивні, неініціативні, ігнорують додаткові форми роботи.

Аналіз відповідей курсантів на завдання реконструктивного рівня сформованості готовності до професійної діяльності

Курсанти не завжди адекватно усвідомлюють свої особистісні якості відносно вимог майбутньої професійної діяльності. Курсанти на реконструктивному рівні сформованості професійної готовності мають низькі показники якості професійних знань, сформованості професійних умінь, навичок, прийомів розумової діяльності. На такому рівні професійної готовності курсанти мають низькі показники мотиваційних характеристик сторін професійної діяльності: вони не відчувають потребу в навчанні і не отримують задоволення від діяльності, повязаної з майбутніми професійними функціями.

Аналіз відповідей курсантів на завдання активно-пошукового рівня сформованості готовності до професійної діяльності

Для професійної готовності курсантів характерним є те, що вони розуміють значення професійних знань у досягненні високого рівня професіоналізму. Проте, такі курсанти не завжди дуже старанно готуються до занять, не дуже схильні виявляти ініціативу, інтерес до вивчення додаткової літератури. Вони мають середні показники якості професійних знань, сформованості професійних умінь, навичок. Провідними у спрямованості їх особистості стають предметні мотиви.

Активність курсантів на заняттях є вибірковою, оскільки з власної ініціативи вони виявляють її лише за умов усвідомленої цінності пропонованої інформації.

Курсанти мають не стійкі показники мотиваційних характеристик сторін професійної діяльності, проте їх особистісно-професійні якості перебувають у потенційній зоні, а це означає, що певна розвивально-виховна робота може підштовхнути їх особистісний розвиток.

Аналіз відповідей курсантів на завдання креативного рівня сформованості готовності до професійної діяльності

До професійності готовності курсантів віднесено такі результати їх професійної підготовки, коли вони розуміють значення професійних знань у досягненні високого рівня професіоналізму, старанно готуються до занять, виявляють ініціативу, інтерес до вивчення додаткової літератури. Курсанти мають високі показники якості професійних знань, сформованості професійних умінь, навичок. Такі курсанти мають високі показники мотиваційних характеристик сторін майбутньої професійної діяльності, прагнуть, відчувають потребу, інтерес та задоволення від виконання діяльності, пов’язаної з виконанням майбутніх професійних функцій офіцера-кінолога.

Таблиця 1

Рівні готовності до професійної діяльності майбутніх офіцерів-кінологів

Рівень готовності	Результати констатувального експерименту
		Абсолютна кількість (Абс)	Відсоток (%)
Репродуктивний		10	41,6
Реконструктивний		6	25
Активно-пошуковий		6	25
Креативний		2	8,4
Всього брало участь		24	100%

Приблизно половина курсантів (41,6, %) мають репродуктивний рівень готовності. 25,0%) показали реконструктивний рівень готовності. Відсоток курсантів, які здатні працювати на активно-пошуковому рівні становить 25,0%, відповідно на креативному рівні готовності – лише 8,4 %. Такі результати контрольних зрізів дозволяють зробити висновки про те, що у курсантів відсутня потреба підходити творчо до розв’язання завдань, не сформовані пізнавально-операційні механізми; відсутнє уявлення про майбутню діяльність, її компоненти і етапи; недостатньо розвинуті професійно важливі якості, в тому числі професійні здібності, що є невід’ємною складовою діяльності; відсутні навички самоаналізу та самооцінки; відсутні компоненти, що сприяють актуалізації власного досвіду та поєднанню його з наявними цінностями.

Такі висновки визначили спрямованість наших подальших досліджень: вивчити педагогічні умови, які забезпечують високий рівень практичної підготовки майбутніх кінологів до фахової діяльності.