Самарук Н.М.

Хмельницький національний університет

Стан реалізації міжпредметних зв’язків математики у педагогічній літературі та у роботі економічних вищих навчальних закладів

Однією з важливих умов вдосконалення навчально-виховного процесу та формування у студентів умінь самостійно аналізувати явища і процеси, які відбуваються в природі і суспільстві, є послідовна і повна реалізація органічного взаємозв’язку різних навчальних предметів, що ґрунтується на системному здійсненні міжпредметних зв’язків.

Проблема міжпредметних зв’язків та їх реалізація у навчально-виховному процесі розроблялася багатьма спеціалістами. Питаннями визначення та сутності міжпредметних зв’язків займалися М.Білий, О.Данилюк, І.Зверєв, А.Єрьомін, П.Кулагін, Н.Лошкарьова [1], В.Максимова [2], В.Сидоренко, Г.Федорець, А.Усова та ін.

Метою статті є висвітлення суті міжпредметних зв’язків та їх практичної реалізації у психолого-педагогічній літературі та у роботі вищих навчальних закладів економічного профілю.

Міжпредметні зв’язки у різні часи трактувалися неоднозначно, що зумовлено їх багатоаспектністю та поліфункціональним характером. Так, міжпредметні зв’язки визначають як взаємну узгодженість (С.Бабаджанян, М.Монахов та ін.), як дидактичний принцип (Н.Лошкарьова [1], В.Максимова [2], Г.Федорець та ін.), як дидактичну умову (В.Федорова [4], А.Усова та ін.) як засіб (В.Якиляшек, В.Янцен та ін.), як систему (Д.Коломієць, П.Кулагін, та ні.), як рівень інтеграції (Н.Берулава, І.Козловська та ін.). Ми підтримуємо точку зору вчених, які відносять міжпредметні зв’язки до принципів дидактики та визначаємо їх як дидактичний принцип, що полягає у встановленні взаємозв’язку між розрізненими предметами, реалізація якого сприяє утворенню цілісних, системних знань про досліджуваний об’єкт та вдосконаленню підготовки фахівця.

Поряд із теоретичним розумінням сутності міжпредметних зв’язків винятково важливим є питання їхньої практичної реалізації. Аналіз психолого-педагогічної літератури показав, що різними сторонами реалізації міжпредметних зв’язків займалося чимало вчених (П.Атутов, Н.Буринска, І.Зверєв, В.Максимова, В.Разумовський, М.Скаткін, А.Усова, В.Федорова, Д.Епштейн та ін.).

Аналіз стану реалізації різних аспектів міжпредметних зв’язків на рівні вищих навчальних закладах, виявив, що цьому питанню присвячена невелика кількість праць (Г.Дутка, Л.Ковальчук, Т.Крилова, Л.Романишина, З.Слєпкань та ін.). Окремі сторони математичної освіти студентів вищих навчальних закладів розглянуті у роботах Г.Я.Дутки, В.І.Клочка, Т.В.Крилової та ін. Реалізацію міжпредметних зв’язків на прикладі математики та економіки (на рівні середньої школи) досліджували С.Гараєв, Л.Межейнікова, Л.Шоферовська та ін. Цікавими в плані нашого дослідження є роботи Н.Ванжі, Г.Дутки, Л.Нічуговської, О.Фомкіної, в яких висвітлені деякі аспекти математичної підготовки студентів вищих навчальних закладів економічного профілю різних рівнів акредитації. Проте, до теми нашого дослідження вони мають дотичний характер. 

Проведений нами аналіз досліджень з проблеми реалізації міжпредметних зв’язків у різних закладах освіти переконливо засвідчує, що більш ґрунтовно вона вивчалася на рівні середньої загальноосвітньої школи і професійно-технічних навчальних закладів. Головною метою реалізації міжпредметних зв’язків у середній школі є актуальна потреба формування у свідомості учнів єдиної загальнонаукової картини світу.

Першочерговим завданням нашого дослідження є виявлення рівня забезпечення міжпредметних зв’язків у процесі математичної освіти студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів.

Діагностування рівня реалізації міжпредметних зв’язків в економічних навчальних закладах здійснюємо за допомогою таких заходів:

а) аналізу навчальних планів щодо визначення зміни кількості аудиторних годин та годин самостійної роботи;

б) аналізу програм з математики з метою виявлення стану реалізації міжпредметних зв’язків; з економічних дисциплін для визначення міри необхідності математичних знань, умінь та навичок; з математичних дисциплін для інших економічних навчальних закладів різних рівнів акредитації та виявлення їх особливостей;

в) аналізу підручників, посібників з математичних дисциплін на предмет реалізації у них міжпредметних зв’язків;

г) опитуванню та анкетуванню викладачів-математиків щодо реалізації ними міжпредметних зв’язків; викладачів економічних дисциплін на предмет виявлення математичних понять, законів, категорій, що ними використовуються; студентів в плані використання ними математичних знань, умінь та навичок у процесі вивчення фахових дисциплін.

Розглянемо детальніше отримані результати з кожного поставленого завдання.

Проведений аналіз навчальних планів з 1998 по 2007 н.р. ПВНЗ “Хмельницький інститут економіки та підприємництва” для спеціальності 6.050100 “Економіка підприємства” виявив небезпечну тенденцію до різкого зменшення кількості аудиторних годин та збільшення годин самостійної роботи на вивчення таких дисциплін як “Вища математика” та “Математичне програмування”. Стабільним залишається поки-що курс “Теорії ймовірностей та математичної статистики”. У зв’язку із впровадження кредитно-модульної системи збільшується компонент годин виділених на самостійну роботу студентів.

Аналіз робочих програм з математичних дисциплін ПВНЗ “Хмельницький інститут економіки та підприємництва” та Хмельницького національного університету виявив низький рівень використання міжпредметних зв’язків. Як правило, при розгляді теоретичного матеріалу викладачі використовують економічну інтерпретацію того чи іншого математичного поняття. У робочих програмах майже непередбачено розв’язування задач економічного змісту. Поза увагою викладачів залишається наповнення самостійної роботи студентів економічним матеріалом, розв’язуванням задач економічного характеру.

Проведений аналіз програм з дисциплін загальноекономічної та професійної підготовки засвідчив, що в них потужно використовується математичний інструментарій. Сучасні курси мікроекономіки, макроекономіки, фінансів, маркетингу не уявляють без застосування математики. Економічне застосування деяких понять вищої математики знаходимо у мікроекономіці, макроекономіці, фінансовому менеджменті, економетрії тощо. Вивчення дисциплін “Статистика”, “Економічна статистика”, “Економетрія”, “Страхування”, “Проектний аналіз” ґрунтуються на ймовірнісно-статистичному апараті. Деякі розділі дисциплін “Дослідження операцій”, “Економічний аналіз”, “Моделювання економіки” базуються на вивченні цілих розділів математичного програмування. Отже, якісні математичні знання необхідні при опануванні професійно-орієнтовних предметів. 

У педагогічній літературі накоплений незначний досвід побудов програм з математики в структурі економічної підготовки. Цікавою є розроблена низкою авторів програма для вивчення математики у класах економічного профілю [3]. Традиційний матеріал шкільної програми з математики підкріплено прикладними задачами в сфері економіки. По можливості, математичні теми підкріплені їх економічним застосуванням. В процесі корегування робочої програми ми намагалися врахувати принцип побудови програми, який пропонують автори.

На основі аналізу підручників та посібників з математичних дисциплін для студентів економічних спеціальностей, ми виявили, що задачний матеріал вказаних тем не відрізняється різноманітністю завдань економічного характеру. Основним характеристиками підручників та посібників є науковоподібний стиль, значний обсяг, подання матеріалу без врахування профільності, високий рівень пропонованого навчального матеріалу. Проблема економічної спрямованості курсу математики, на нашу думку, деякою мірою може бути розв’язана завдяки збагаченню предметного змісту підручників та посібників.

Опитування та анкетування викладачів математики (охоплено 76 викладачів Хмельницького національного університету, ПВНЗ “Хмельницький інститут економіки та підприємництва”) дало змогу зробити висновок, що ними не в достатній мірі використовуються міжпредметні зв’язки у викладанні математичних дисциплін. Причинами такого стану є зменшення аудиторного часу (42%), відсутність методичної літератури (25%), брак власного часу (5%) , інші причини (28%).

Опитування викладачів економічних дисциплін виявило, що більшість досить широко використовує математичний матеріал у своїх дисциплінах. До проблем, що виникають у студентів в процесі розв’язування фахових завдань, в яких зустрічається математичний матеріал, викладачі відносять низький рівень математичної підготовки; невміння застосовувати набутті математичні знання, адаптувати їх до вимог економічних реалій.

Проведене анкетування та опитування студентів-економістів старших курсів показало використання ними математичних знань, умінь та навичок у процесі вивчення фахових дисциплін. Проте, студенти (78%) відзначають низьку поінформованість під час вивчення ними математичних дисциплін про значення, місце та роль математики для розв’язання економічних завдань.

Отже, аналіз навчальних планів, робочих програм, результатів анкетувань та опитувань дозволив: визначити той необхідний мінімум математичного матеріалу як основи базової підготовки; ознайомитись із сучасним рівнем застосування математичного апарату у спеціальних економічних дисциплінах; проаналізувати рівень використання студентами набутих знань, умінь та навичок при вирішенні професійних завдань; виявити проблеми, які виникають під час вивчення студентами математичних дисциплін.

Аналіз навчальних програм, підручників, посібників, анкет дав можливість визначити такі задачі дослідження науково-методично обґрунтувати математичну підготовку студентів економічного профілю; сформувати вимоги до математичної підготовки економістів; встановити шляхи покращення засвоєння математичного матеріалу, які полягають у коректуванні змісту математичної освіти; здійснити відбір та структурування навчального матеріалу на засадах інтеграції, що покликана формувати у студентів цілісну картину розвитку та функціонування економіки; обґрунтувати шляхи забезпечення реалізації міжпредметних зв’язків; поглибити професійну спрямованість математичної освіти; вивчити педагогічні умови покращення якості засвоєння математичного матеріалу; визначити критерії та рівні сформованості математичних та інтегрованих знань, умінь та навичок.

В подальшому планується визначити та експериментально перевірити комплекс педагогічних умов, які забезпечують ефективну реалізацію професійної спрямованості навчання математики у процесі фахової підготовки економістів.

 

Список використаних джерел

1.                 Лошкарева Н.А. Межпредметные связи и их роль в формировании знаний и умений школьников (на материале преподавания русского языка): Автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01. М., 1967. 22 с.

2.                 Максимова В.Н. Межпредметные связи в учебно-воспитательном процессе современной школы: Учеб. пособие по спецкурсу для студентов пед. ин-тов. М.: Просвещение, 1987 160 с.

3.                 Стрельченко О., Вайнтрауб Марк, Стрельченко І. Програма з математики для класів економічного профілю // Математика в школі − К., 2003, № 8. − С.43-51.

4.                 Федорова В.Н. Межпредметные связи естественнонаучных и математических дисциплин // Межпредметные связи естественно-математических дисциплин: Сб. науч. ст. М.: Просвещение, 1980. С. 3-40.