Грицай Н.Б.

Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем’янчука (м. Рівне)

Формування наукового світогляду школярів

на уроках біології та в позакласній роботі

У „Концепції 12-річної середньої загальноосвітньої школи” зазначено, що одним із основних завдань загальноосвітньої школи є „становлення в дітей цілісного наукового світогляду, загальнонаукової, загальнокультурної, технологічної, комунікативної і соціальної компетентності на основі засвоєння системи знань про природу, людину, суспільство, культуру, виробництво” [1]. Особливо важлива роль у цьому природничих дисциплін. Шкільний предмет „Біологія” належить до освітньої галузі „Природознавство”, яка передбачає „формування в учнів цілісного уявлення про сучасну природничонаукову картину світу, роль і місце людини в довкіллі, її моральну відповідальність за збереження природи і цивілізації в цілому” [2].

Оскільки загальноосвітня школа України є світською, то шкільний освітній процес будується на засадах наукових знань. Науковий світогляд дозволяє особистості правильно сприймати та усвідомлювати явища оточуючого життя, а також давати їм об’єктивну оцінку.

Світогляд – це не сума всіх наукових знань, уявлень, поглядів, а їх максимальне узагальнення. Він має певну структуру: знання, погляди, переконання, принципи та ідеали.

Отже, першою сходинкою у формуванні наукового світогляду є нагромадження наукових знань. Уроки біології дають відповідь на такі світоглядні запитання: „Що таке навколишній світ?”, „Чим живе відрізняється від неживого?”, „Як відбувається розвиток живих організмів” та ін. У процесі вивчення біології перед учнями розкривається наукова картина органічного світу, історичність життя, суперечливий шлях пізнання живої природи.

Проте для становлення в учнів цілісного наукового світогляду недостатньо лише біологічних знань. Формування наукової картини світу передбачає систематизацію різноманітних знань та уявлень про світ (фізичних, хімічних, біологічних, географічних, геологічних, астрономічних, математичних та інших). Саме крізь призму цих знань можна сформувати правильне уявлення про навколишній світ. Тільки їх поєднання всебічно відбиває об’єктивну реальність.

Досліджуючи формування наукового світогляду в учнів, ми дійшли висновку щодо необхідності використання міжпредметних зв’язків біології з іншими науками. Це вимагає від педагога знань змісту програм і підручників з інших предметів. Реалізація міжпредметних зв’язків в практиці навчання передбачає співробітництво вчителя біології з учителями хімії, фізики, географії, а також відвідування відкритих уроків, спільне планування і т.д.

Ще складніше планувати інтегровані уроки, роль яких у формуванні цілісного уявлення про наукову картину світу також дуже значна. Складність полягає у тому, що відповідні теми, які можна зінтегрувати, вивчаються в різний час. Особливо поширені інтегровані уроки з біології та хімії: „Газообмін у легенях і тканинах + Властивості кисню. Окиснення”, „Хлороводнева кислота + Травлення в шлунку”, „Вуглеводи”, „Будова, склад, властивості білків”, „Фотосинтез”, „Дихання. Синтез АТФ”. Застосовується інтеграція з фізикою („Рух крові по судинах”), з географією („Вплив діяльності людини на стан біосфери”) тощо.

Необмежені можливості використання міжпредметних зв’язків та інтеграції як засобів формування наукового світогляду в позакласній роботі з біології. Учнівські конференції, КВК, брейн-ринги, ігри типу „Ерудит”, „Що? Де? Коли?”, „Інтелектуал”, „Поле чудес”, „Перший мільйон”, „Щасливий випадок”, „Найрозумніший”, „Еврика”, вікторини, ділові ігри, турніри, дискусії, диспути на природничу тематику – усі ці види діяльності викликають зацікавленість в учнів, сприяють формуванню наукової картини світу, стимулюють бажання вчити біологію і демонструють необхідність вивчати інші природничі дисципліни. Теми, які пов’язані з екологічним вихованням, також передбачають широку інтеграцію (усний журнал „Природа і ми”, брейн-ринг „Екологічні аспекти в природничих науках”, „Екологія на перехресті наук”, гра-конкурс „Екологічний бумеранг”) та інші.

Особливо помітна важливість міжпредметних зв’язків та інтеграції природничих знань під час підготовки школярів до біологічних олімпіад та участі в МАН. Встановлено, що найбільших результатів у цих видах діяльності досягають лише ті учні, які мають високий рівень навчальних досягнень не тільки з біології, а й із хімії, фізики, математики. Учням, які бажають брати участь у біологічних олімпіадах, потрібно рекомендувати опрацьовувати наукову та науково-популярну літературу також з інших суміжних дисциплін.

Формування наукового світогляду не зводиться до засвоєння певної суми знань. Останні мають перетворитися у систему поглядів і переконань. Для цього необхідний критичний аналіз інформації. Учні мають переконатися в істинності засвоєних знань.

На уроках біології та в позаурочний час є необмежені можливості для розвитку критичного мислення учнів. Наведемо приклади використання критичного аналізу інформації на уроках біології (табл. 1).

Таблиця 1

Тема уроку	Проблема	Альтернативні варіанти	Методи вирішення проблеми	Сформовані погляди й переконання
Відділ Папоротеподібні	Розмноження папоротей	Народні уявлення про квітку папороті	Уміння піддавати ідею м’якому скепсису, виконання дослідницької лабораторної роботи	Папоротеподібні – спорові рослини, квітки вони не мають
Загальна характери-тика царства Гриби	Гриби як окреме царство	Гриби – це рослини	Диспут	Гриби мають подібні риси як з рослинами, так і з тваринами, тому утворюють окреме царство
Різноманітність кільчастих червів	Значення п’явок	П’явка – панацея від усіх хвороб	Уміння отримувати інформацію з різних джерел	Гірудотерапія допомагає при лікуванні багатьох захворювань, але далеко не всіх
Шкідливий вплив тютюнокуріння, забрудненого повітря на органи дихання	Вплив нікотину на організм	Мода, „легкі” сигарети	Дискусія, здатність приймати самостійні рішення	Переконання вести здоровий спосіб життя
Захворювання статевих органів	Причини венерич-них захворю-вань	Дошлюбні зв’язки – норма, кожна людина має набути певний сексуальний досвід до вступу в шлюб	Уміння отримувати інформацію з різних джерел, переоцінка інформації, дискусія	Відповідаль-не ставлення до статевих стосунків – запорука здоров’я і майбутнього сімейного щастя
Походження людини. Рушійні сили антропоге-незу.	Погляди на походжен-ня людини.	Теологічна гіпотеза, космічне походження, океанічне походження, наукова теорія тваринного походження	Вміння урівноважува-ти у своїй свідомості різні точки зору, моделювання систем доказів на користь різних точок зору	Формування власних поглядів і переконань (свобода совісті)
Неклітинні форми життя	Значення вірусів	Віруси відіграють виключно негативну роль	Уміння отримувати інформацію з різних джерел, переоцінка інформації	Віруси мають як негативне, так і позитивне значення
Гіпотези виникнення життя на Землі	Погляди на походжен-ня життя	Креаційна модель життя, гіпотеза стаціонарного стану, самозародження, панспермії, теорія біохімічної еволюції	Вміння урівноважува-ти у своїй свідомості різні точки зору, моделювання систем доказів на користь різних точок зору, здатність самостійно знаходити інформацію, приймати самостійні рішення	Формування власних поглядів і переконань (свобода совісті)

Як бачимо, формування в учнів наукового світогляду – тривалий процес, в якому беруть участь усі шкільні дисципліни природничого напряму. Найважливішим завданням цієї роботи є об’єднання окремих природничих картин світу в єдину систему узагальнених цілісних знань про природу. Воно реалізується через традиційні навчальні предмети й курси біології, хімії, фізики, географії, астрономії, а також за допомогою їх інтеграції та міжпредметних зв’язків.

Проте світоглядні поняття відбивають не просто систему знань, а систему переконань, що виражають ставлення людини до дійсності. Розвиток світогляду не зводиться до засвоєння знань про нього, а пов’язаний із формуванням власної внутрішньої позиції та ставлення до дійсності.

Література:

1. Концепція 12-річної середньої загальноосвітньої школи.// Освіта. – 2000. – №38.

2. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Біологія. 6-11 класи. – К.: Шкільний світ, 2001. – 142 с.