Кулікова А.Є.

Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка

Підготовка соціальних працівників до роботи з особами з обмеженими можливостями в Швеції

Особи з обмеженими можливостями – це люди, які мають функціональні обмеження, нездатні до якоїсь діяльності в результаті захворювання, відхилень або хиб розвитку, нетипового стану здоров’я, внаслідок неадаптованості зовнішнього середовища до особливих потреб індивіда, через негативні стереотипи, що виділяють нетипових людей у соціально-культурній системі [1, 152-154]. Ці люди потребують спеціальної допомоги з боку держави, адже їх фізичні або психічні можливості перешкоджають їхньому нормальному життю в суспільстві. Соціальний працівник має бути готовий надати особам з обмеженими можливостями допомогу з цілої низки питань юридичного, психологічного, педагогічного і медико-соціального характеру. Не маючи можливості усунути причину, соціальний працівник може допомогти досягнути максимального рівня інтеграції особі з обмеженими можливостями в суспільство всупереч його реальним життєвим обставинам і здоров’ю. Саме тому важливо під час навчання у вищому навчальному закладі (ВНЗ) надати майбутнім соціальним працівникам усі необхідні теоретичні знання та сформувати навички практичної роботи з особами з обмеженими можливостями.

Система навчання соціальних працівників в Україні недосконала, бо ця освітня галузь молода. Доцільно звернути увагу на досвід у підготовці соціальних працівників країн, що мають високі показники з рівня соціальної захищеності населення, зокрема Швеції. Українські та російські дослідники З. Багатова, Л. Віннікова, М. Лещенко, О. Пічкар, С. Синенко, Н. Собчак присвятили свої роботи аналізу систем підготовки соціальних працівників до роботи з різними верствами населення, що потребують соціальної допомоги чи захисту, у ВНЗ освіти Ізраїлю, Великобританії, США, Франції. Досвід підготовки соціальних працівників у Швеції до теперішнього часу залишався поза увагою вітчизняних дослідників.

Мета даної роботи – визначити місце та зміст підготовки соціальних працівників до роботи з особами з обмеженими можливостями в Швеції.

Структура підготовки майбутніх соціальних працівників у Швеції визначається Національною радою з питань соціальної освіти та громадського управління. (The National Board of Education for Social Work and Public Administration). Кожна школа чи факультет соціальної роботи в Швеції розробляє свій навчальний план згідно з освітніми стандартами та навчальними програмами, що затверджені Національною радою.

У ході дослідження виявлено, що ВНЗ Швеції мають досить широкі повноваження в організації навчального процесу, але зміст і форми підготовки фахівців у різних закладах суттєво не відрізняються. В усіх ВНЗ підготовка фахівців соціальної роботи відбувається у вигляді курсів. До навчальної програми обов’язково входить курс “Особи з обмеженими можливостями”, адже підготовка майбутніх соціальних працівників до роботи з цією верствою населення Швеції є однією з приоритетних згідно з національною соціальною політикою.

Курс “Особи з обмеженими можливостями” триває 20 тижнів (20 шведських балів або 30 ECTS), складається з чотирьох модулів, по 5 тижнів кожен (5 шведських балів або 7,5 ECTS). Студенти можуть обирати, коли проходити цей курс: у 3 або 4 семестрі. Студент допускається до курсу “Особи з обмеженими можливостями” за умов успішного попереднього засвоєння курсу з основ соціальної роботи та педагогіки. Мета курсу “Особи з обмеженими можливостями” – надати майбутньому фахівцю соціальної роботи всебічних знань та розуміння соціально-психологічних та побутових умов, за яких живе особа з обмеженими можливостями.

Модуль 1: Особи з обмеженими фізичними можливостями.. Курс зосереджено на фізичних відхиленнях або вадах розвитку, інвалідності. Інвалідність розглядається з історичної, соціокультурної, та гендерної точки зору. Вивчаються різні види фізичних відхилень та їх соціально-психологічний вплив на людину як складову суспільства. Студенти знайомляться з умовами та якістю життя людей з фізичними обмеженнями у контексті соціально-економічних факторів. Студенти мають опанувати основні методики роботи та допомоги особам з обмеженими фізичними можливостями.

Модуль 2: Особи із затримкою психічного розвитку (нездатні до навчання). Завдання курсу – надати студентові знань з умов та якості життя осіб із затримкою у розвитку, що нездатні до навчання. Ознайомити студентів з причинами нездатності до навчання, з особливостями поведінки та специфікою потреб осіб із затримкою у розвитку та вплив соціально-економічних факторів на умови та якість життя осіб, які відносяться до цієї групи.

Модуль 3: Особи з хімічною та наркотичною залежністю. У цьому модулі розглядаються соціальні, біопсихологічні та юридичні аспекти хімічної та наркотичної залежності, основні синдроми, класифікація адиктивних речовин та існуюча нормативна база у галузі протидії розповсюдженню та вживанню адиктивних речовин, а також соціальні наслідки їх вживання. Студенти вивчають особливості соціальної роботи та моделі допомоги особам з хімічною чи наркотичною залежністю.

Модуль 4: Соціальна психіатрія. Під час курсу студенти отримують знання з основ психіатрії, поглиблюють знання з різних видів психічних відхилень та обмежень розвитку. Вивчають вплив соціальних факторів на якість життєвих умов осіб з психічними захворюваннями [2].

Отже, підготовка майбутніх соціальних працівників до роботи з особами з обмеженими можливостями є невід’ємною складовою навчальних планів ВНЗ Швеції. Курс “Особи з обмеженими можливостями” триває довгий час, достатній для поглибленого вивчення. Доречне й подальше вивчення досвіду Швеції з підготовки соціальних працівників. Адже шведський досвід, адаптований до українських умов, може покращити систему підготовки соціальних працівників в Україні.

Література: 1. Словарь-справочник по социальной работе / Под ред. Е.И. Холостовой. – М., 2000. – 424с.; 2. http://www.kau.se/