Зозуляк Р.В.

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

Система наскрізної практичної підготовки студентів (спеціальність Соціальна педагогіка і практична психологія)

Невід’ємною складовою фахової підготовки студентів у вищому навчальному закладі є практика. Вона органічно входить у чітку систему фахової підготовки впродовж усього періоду навчання в університеті.

Соціально-педагогічна практична діяльність студентів є тим містком між теоретичним навчанням соціальних педагогів та їхнею самостійною практичною роботою в різноманітних установах соціальної сфери, який сприяє формуванню фаховості.

Система практичної підготовки майбутніх фахівців соціальної педагогіки включає такі види практики:

КУРС

ВИД    ПРАКТИКИ

ТРИВАЛІСТЬ

І

Навчально-ознайомлююча практика у загальноосвітніх школах І–ІІІ ступенів

1 тиждень (травень)

 

ІІ

Навчально-ознайомлююча практика у закладах інтернатного типу

 

2 тижні (травень)

ІІІ

Літня педагогічна практика у дитячих оздоровчих закладах і соціальній сфері        

6 тижнів (червень-серпень)

ІV

Соціально-педагогічна практика в закладах освіти

 5 тижнів (лютий-березень)

V

Соціально-педагогічна практика в закладах інтернатного типу та соціальної реабілітації

6 тижнів (листопад-грудень)

V

Педагогічна практика у вищих навчальних закладах І–ІІ ступенів акредитації

 

5 тижнів (березень-квітень)

Кожен вид практики має чітко окреслену мету і вирішує конкретні завдання. Передбачено об’єднання аудиторного і практичного навчання у цілісний інтегративний навчальний план. Конкретні види практики закріплюють ті знання, які студент отримує впродовж аудиторних занять. У залежності від проблематики теоретичних курсів, часу навчання студентів в університеті, специфіки базових закладів та установ рівень включення студентів у “виробничий” процес диференціюється навчальним планом і має свою специфіку за формою і змістом [1, 3].

Зокрема, навчально-ознайомлююча практика на І курсі проводиться після вивчення першої професійно-орієнтованої дисципліни – “Вступ до спеціальності” та курсів “Загальна психологія”, “Вікова психологія”.  Вона проводиться в закладах освіти та покликана сприяти ранній соціально-педагогічній орієнтації майбутніх фахівців.

Навчально-ознайомлююча практика на ІІ курсі проводиться після вивчення дисциплін “Педагогічна психологія”, “Соціальна психологія”, “Теорія та історія соціального виховання”, “Основи соціалізації особистості”, “Педагогіка” та передбачає послідовність ознайомлення студентів зі змістом діяльності соціальних педагогів  у закладах інтернатного типу, сиротинцях, отримання перших професійних навиків слухання, спостереження, спілкування, аналізування та розуміння сутності основних принципів фахової діяльності.

Практика на ІІІ курсі враховує знання дисциплін “Соціальна педагогіка”, “Технологія соціальної роботи в зарубіжних країнах”, “Методика виховної роботи”, “Основи сценарної роботи соціального педагога”, “Психотерапія”, “Психолого-педагогічні засади міжособистісного спілкування” та ін. Вона присвячена відпрацюванню методів і технологій виховної роботи з дітьми, підлітками та молоддю.

До виробничої практики на IV  курсі студенти приступають після опанування такими курсами: “Основи правознавства з основами конституційного права”, “Етика соціально-педагогічної діяльності”, “Технологія роботи соціального гувернера”, “Соціальна робота в сфері дозвілля”, “Технологія соціально-педагогічної діяльності”, “Юридична психологія”, “Соціально-педагогічна профілактика правопорушень”, “Основи профорієнтаційної роботи”. Вона розширює і поглиблює знання студентів у галузі технологій роботи з клієнтами соціально-педагогічної діяльності, соціального законодавства і дає можливість випробувати себе як фахівця у закладах освіти.

На завершальному етапі навчання проводиться соціально-педагогічна практика у закладах інтернатного типу та соціальної реабілітації й педагогічна практика у ВНЗ І–ІІ рівня акредитації. До них студенти приступають після опанування дисциплінами “Методика викладання педагогіки”, “Методика викладання психології”, “Основи педмайстерності”, “Виховна робота у закладах інтернатного типу”, “Профілактика девіантної поведінки”, “Робота з людьми з особливими потребами”, “Соціально-психологічний тренінг” та ін.

Означені практики сприяють виробленню фахово важливих навиків і вмінь, а саме: комунікативних, інструментальних, аналітичних, навичок професійної рефлексії.

Таким чином, хочемо зазначити, що означена система практики служать основою при підготовці фахівців із спеціальності “Соціальна педагогіка і практична психологія”. Програми практик мають відображати завдання стосовно підготовки спеціалістів з поетапним ускладненням практичної діяльності у відповідності до курсу. Задля конкретизації мети, завдань, умов проходження практики необхідно чітко окреслити структурну основу практики в цілому, і вже на  цій основі деталізувати програми практики для кожного року навчання.

 

1.     Попович Г. М. Практика – основа професійної підготовки спеціалістів соціальної роботи (Методична розробка). – Ужгород, 2001. – 40 с.