Макаренко О.Ю.

Одеська національна юридична академія

Правові підстави розробки родовищ корисних копалин

На сьогоднішній день в юридичній літературі ствердилася точка зору про комплексний характер геологічного вивчення надр, даний вид діяльності в КУпН (ст.37[1]) досі ототожнюється із здійсненням переважно геологорозвідувальних робіт. Закон України "Про державну геологічну службу України" в ст.2 визначає геологічне вивчення надр як "спеціальні роботи і дослідження, спрямовані на одержання інформації про надра з метою задоволення потреб суспільства" [5].

Між тим геологічне дослідження надр за його цілями можна поділити на спеціальні роботи і дослідження, спрямовані на:

-         загальнонаукове дослідження будови земної кори і природних процесів, що протікають в ній (в тому числі небезпечних геологічних явищ);

-         геологорозвідку родовищ корисних копалин;

-         обстеження порожнин надр з метою, не пов’язаною з видобуванням корисних копалин;

-         з’ясування унікальності ділянок надр для організації на них об’єктів або територій природно- заповідного режиму користування;

-         моніторинг та прогнозування змін геологічного середовища;

-         зберігання, аналіз і узагальнення отриманої при геологічному вивченні надр інформації.

І саме таке поділення геологічних досліджень надр на різновиди має не лише теоретичне, але й практичне значення під час реалізації права надрокористування.

По-перше, надання ділянок надр для окремих із вказаних цілей може здійснюватись різними державними органами. Наприклад, для загальнонаукового вивчення надр достатньо рішення відповідного органу місцевого самоврядування (п.1 ст.10 КУпН [1]). Навпаки, право на виробництво геологорозвідувальних робіт та дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин виникає після погодження з Державним комітетом України по нагляду за охороною праці (ч.2 ст.20 КУпН [1]) або на підставі рішення компетентного спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у галузі геології та використання надр (ст.30 Закону України "Про нафту і газ" [5]).

По-друге, окремі різновиди геологічного вивчення надр можливо здійснювати:

-         без отримання гірничого відводу (ст.20 КУпН [1]);

-         на підставі гірничого відводу без отримання земельного відводу за погодженням із землекористувачем (ст.97 ЗК України [3]);

-         дорозвідка родовищ корисних копалин, що розроблюються може здійснюватись в межах вже отриманого гірничого відводу (ч.4 і 5 ст.13 Закону України "Про нафту і газ" [6]).

-         По-третє, данні, які отримані в процесі здійснення окремих видів геологічного дослідження надр, різні за призначенням, а також різні напрямки та порядок їх використання.

Загальні цілі всіх різновидів геологічних досліджень надр полягають в отриманні визначених відомостей про побудову земної кори та природних процесів, що протікають в ній, про геолого-економічні цінності родовищ корисних копалин, гірничотехнічних, гідрогеологічних, інших умовах їх залягання і розробки, про стан та характеристики порожнин та ділянок надр, що призначені для використання з метою, не пов’язаною з видобуванням корисних копалин, про природоохоронну, історичну, культурно-естетичну та іншу унікальність мінералогічних, палеонтологічних та інших геологічних утворень, що являють цінність для заповідування та рекреації, тощо.

Тобто, загальною метою геологічного дослідження надр буде вказана в Законі України "Про державну геологічну службу" [5]: "одержання інформації про надра з метою задоволення потреб суспільства". При цьому інформація, яку отримують в ході досліджень, повинна відноситись не лише до конкретного різновиду геологічного вивчення надр, але й по всім іншим видам надрокористувань, доповнюючи відомості про загальну вивченість надр (п.1 ч.3 ст.38 "Вимоги щодо геологічного вивчення надр" КУпН [1]).

Окремо необхідно розглянути право надрокористувачів на володіння і розпорядження геологічної інформацією щодо наданих в користування окремих ділянок надр. Згідно ст.39 КУпН [1] умови розпорядження геологічною інформацією, в тому числі і тією, що підлягає обов’язковій передачі до Державного інформаційного геологічного фонду України, визначаються Положенням про порядок розпорядження геологічною інформацією [8].

Відповідно до вказаного положення геологічна інформація є об’єктом товарних відносин і може використовуватися як частина внеску до статутного фонду під час створення підприємств (п.2 [8]). Геологічна інформація, створена (придбана) на кошти державного бюджету, є державною власністю. Геологічна інформація, створена (придбана) на власні кошти юридичних і фізичних осіб становить власність цих осіб. Реалізація цієї інформації здійснюється власником за погодженням з Держкомгеології. Незалежно від форм власності вся геологічна інформація підлягає державній реєстрації та обліку. Склад і обсяг інформації, яка підлягає обов’язковій передачі до Геоінформу визначаються Держкомгеології (п.3-5 [8]).

Для всіх різновидів геологічного дослідження в КУпН у ст.38 і ст.39 [1] встановлені загальні, "наскрізні" вимоги виробництва вказаних дослідницьких робіт. До таких вимог законодавцем віднесені:

-         недопустимість самовільного проведення загальнонаукових геологічних досліджень, розвідок, обстежень порожнин та унікальності ділянок надр;

-         повнота геологічного вивчення надрової ділянки і достовірність отриманої інформації;

-         раціональне і ефективне проведення робіт, пов’язаних з геологічним вивченням надр, на підставі та в суворій відповідності з проектною документацією, яка пройшла у встановленому порядку експертизу;

-         збереження розвідувальних гірничих виробок і свердловин, дослідницької документації, керну, зразків порід, геодезичних та інших знаків;

-         дотримання природоохоронних вимог.

Необхідним є виявлення для законодавчого закріплення специфіки вимог виробництва конкретних різновидів робіт з геологічного вивчення надр. Наприклад, спеціальними вимогами для загальнонаукового вивчення надр мають бути: проведення цих робіт спеціалістами компетентних організацій та установ, достовірна оцінка будови ділянок геологічного середовища та процесів, що протікають в них, мінімізація контактних методів досліджень та ін.

Стосовно до розвідки корисних копалин спеціальні вимоги визначені в Ліцензійних умовах провадження господарської діяльності з пошуку (розвідки) корисних копалин [7], дія яких поширюється на всіх суб’єктів незалежно від їх організаційно-правових форм та форм власності. Такими спеціальними вимогами при проведенні геологорозвідувальних робіт з пошуку корисних копалин слід вважати наявність у суб’єкта господарювання фахівців з відповідною геологічною або гірничотехнічною освітою, наявність технологічних засобів, що відповідають вимогам з охорони праці та довкілля.

Перелічені вище вимоги є обов’язковими при здійсненні таких видів надрокористування як загальнонаукове дослідження надр, геологорозвідка родовищ корисних копалин, обстеження надр з метою, не пов’язаною з видобуванням корисних копалин, з’ясування унікальності ділянок надр для організації на них об’єктів або територій природно-заповідного режиму користування, а тому мають бути закріплені в законодавстві про надра як доповнення до ст.38 КУпН "Вимоги щодо геологічного вивчення надр".

Загальнонаукове дослідження надр можуть здійснювати академічні, галузеві, наукові установи, навчальні заклади різних форм власності за умови отримання ліцензії на підставі ст.20 КУпН [1] і п. 7 Порядку надання спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами [4]. На територіях та об’єктах природно-заповідного фонду для проведення наукових досліджень на підставі ст.42 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" [2] у складі адміністрацій цих об’єктів створюються відповідні наукові підрозділи, або до здійснення таких робіт залучаються інші науково-дослідні установи та організації.

В залежності від спрямованості, масштабів та глибини робіт, матеріали даної дослідницької діяльності можуть бути основою, головним чином, для прогнозування надрокористувань або подальшого геологічного вивчення надр з виявлення та оцінки родовищ корисних копалин, а також використання не з метою видобування копалин.

Геологічне вивчення надр здійснює велике коло суб’єктів і зважаючі на важливість робіт, що ними проводяться, необхідні державне координування та здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства про надра.

Саме тому, враховуючи вищевикладене, вважаю, що в діючому законодавстві про надра необхідно передбачити правові норми, які мають врегулювати:

-         правонаступництво підприємств, що ліквідуються і консервуються;

-         здійснення землевласниками та землекористувачами надрокористування із застосуванням машин і механізмів, вибухових робіт;

-         володіння і розпорядження геологічною інформацією;

-         порядок введення родовищ в промислову або промислово-дослідну розробку, вимоги виробництва конкретних різновидів робіт з геологічного дослідження надр;

-         видобування окремих видів корисних копалин (наприклад, підземних питних вод);

-         проведення геологорозвідувальних робіт на ділянках, де здійснюється видобування корисних копалин;

-         пошуку, розвідки й експлуатації родовищ питних та технічних підземних вод, проектування і будівництва водозабірних споруд;

-         правовий режим і порядок використання техногенних мінеральних утворень (відходів гірничодобувних, збагачувальних та перероблюючих мінеральну сировину виробництв) як специфічних вторинних ресурсів;

-         компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з геологічного вивчення та використання надр та його керівника;

-         загальний порядок геологічного вивчення та організації на ділянках надр заповідних об’єктів і територій;

Законодавче закріплення вказаних питань дасть змогу виключити неоднозначність та невизначеність правового регулювання питань, пов’язаних з геологічним дослідженням надр та геологічною інформацією, із здійсненням природоохоронних заходів при ліквідації і консервації підприємств, а також при видобуванні окремих видів корисних копалин, чим підвищить природоохоронну спрямованість законодавства про надра

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література:

1.       Кодекс України про надра від 27 липня 1994 р. (із змінами та доповненнями на 20 грудня 2001 р. № 2905-ІІІ) // Відомості Верховної Ради України. – 1994. - №36. – Ст.340.

2.       Про природно-заповідний фонд України: Закон України від 16 червня 1992 р. (із змінами та доповненнями на 14 грудня 1999 р. № 1287-ХІV) // Відомості Верховної Ради України, 2000. - № 4. – Ст.26.

3.       Земельний Кодекс України від 25 жовтня 2001 р. (із змінами та доповненнями на 20 грудня 2001 р. № 2905-ІІІ) // Відомості Верховної Ради України.- 2001.- №12.- Ст.198.

4.       Положення про порядок надання спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами. Затверджено постановою КМУ від 31 серпня 1995р. № 709 (із змінами та доповненнями на 21 серпня 2000 р. № 1282) // Офіційний Вісник України. – 2000. - № 34.

5.       Про державну геологічну службу України: Закон України від 4 листопада 1999 р. // Відомості Верховної Ради України, 1999. - № 51. – Ст.397.

6.       Про нафту і газ: Закон України // Урядовий кур’єр від 19 вересня 2001 року. - № 169.

7.       Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з пошуку (розвідки) корисних копалин. Затверджені Держкомітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва, Мінекології та природних ресурсів України від 13 лютого 2001 року № 31/51 // Офіційний Вісник України, 2001. - № 9.

8.       Положення про порядок розпорядження геологічною інформацією. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 1995 р. № 423 // Зібрання Постанов Уряду України, 1995. - № 24.