Кривко Т.А., к.філ.н. Чуйко Г.В.

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Ціннісні пріоритети освіти в умовах глобалізаційних змін

Перехід від закритого типу суспільства до відкритого, який стимулюється, головним чином, економічним глобалізмом, утверджує превалювання системи цінностей економцентричного світу.

Для сьогодення характерним є серйозна деформація ціннісних орієнтацій молоді, моральний занепад і зниження загальної культури суспільства, комерціалізація людських стосунків, процеси глобалізації в освіті і т.д., що не може не впливати як на соціальні інститути, так і на окремих особистостей зокрема.

Глобалізація з недавніх пір стала суттю і квінтесенцією сучасного етапу розвитку всього світу, реальністю нашого життя. Глобалізація – це діалектичний процес, який створює транснаціональні зв’язки і простори, знецінює локальні культури та сприяє виникненню третіх культур [1, с.147]; це процес поширення на всі культурні регіони світу одного антропологічного стандарту (економічного устрою життя, соціальної структури, ідеології), який витісняє інші антропологічні стандарти, прийнятні в тих чи інших регіонах. Основною проблемою процесу глобалізації є конфлікт різних антропологічних стандартів. Г.-П.Мартін, Х.Шуманн, автори книги “Західна глобалізація. Атака на процвітання та демократію” зазначають, що глобалізація, об’єднуючи світ, водночас руйнує його [1, с.149].

Глобалізація впливає на всі сторони життя особистості та суспільства. Невід’ємною частиною соціальної реальності є і система освіти. Звідси випливає, що зміна фундаментальних характеристик соціального буття тягне за собою зміну певних параметрів освіти, трансформацію цінності буття, цінності освіти і цінностей в освіті.

Принципи і напрямки сучасної освіти відображають глобальні тенденції сучасного світу, які проявляються у процесах демократизації, глобалізації, регіоналізації, поляризації, маргіналізації і фрагментації. Тобто, зміна тенденції в освітньому просторі відображає загальний напрям змін у світі [2, с.32].

Про освіту можна говорити як про цінність, процес та результат. Традиційно, освіта володіє практичною (цінність отриманих знань) та символічною цінністю (цінність того соціального статусу, символом якого є диплом). Цінність освіти та знання – параметр, притаманний як традиційним, так й індустріальним суспільствам, проте, у сучасному постіндустріальному світі освіта має ще й вартість – у тому значенні, що продукти, створені у сфері освіти, чи, так званому, інформаційному секторі, містять в собі елементи створеної знаннями вартості [2, с.34].

Цінності освіти складаються з трьох “прошарків”, сприймаючись як цінність державна, цінність суспільна та цінність особистісна.

Останнім часом пріоритет надається особистісній цінності освіти, тобто індивідуально мотивованому, пристрасному ставленню людини до рівня та якості своєї освіти. Очевидно, існує тісний зв’язок між визнанням особистісно орієнтованої цінності освіти і тенденцією до розуміння освіти як безперервного процесу, який протікає протягом всього життя людини. Освіта здатна не тільки підтримувати на належному рівні цінності суспільства, але й облагороджувати, розвивати їх [4].

Інтерес до проблеми цінностей зростає у період ціннісних криз, зламу панівної системи суспільства й пошуку нових життєвих орієнтирів буття людини.

Глобалізація вже торкнулася і проблеми оцінювання результатів знань. За таких обставин у процесі навчання відбувається зміна простого набуття знань на розвиток умінь, а суттєвою основою навчальної системи стає продовження роботи над собою упродовж всього життя. Сьогодні наголос в освіті робиться в основному не на обсязі набутих знань, а на перспективі застосування знань їхнім власником [5, с.108].

Дуже важливим є також питання формування ціннісної структури індивіда як важливого фактору процесу соціалізації, з допомогою якого людина стає повноцінним членом суспільства; невід’ємної частини процесу становлення особистості нового соціального типу. Ціннісні орієнтації виступають тим стійким утворенням у структурі особистості, яке характеризує її ставлення до інтересів суспільства. На процес формування цінностей впливають усі значимі чинники людського існування: біологічні, соціальні, психічні тощо. Їх індивідуальне поєднання обумовлює індивідуальну систему цінностей, яка, проте, “вибудовується” на загальнолюдських цінностях [6]. Цінності формуються на основі суспільної практики, індивідуальної діяльності людини в межах певних конкретно-історичних суспільних відносин, форми комунікації і мають соціальний характер. Суспільні відносини – це та площина, де здебільшого збігаються цінності особистості та суспільства. Отже, можна говорити про політичні, правові, естетичні, моральні, релігійні цінності, які є відбитком відповідних суспільних відносин.

Система ціннісних орієнтацій – це психологічна характеристика зрілої людини, одне з центральних особистісних утворень; вона виражає змістовне ставлення людини до соціальної дійсності й у цій якості визначає мотивацію її поведінки, впливає на всі сторони її діяльності. Будучи елементом структури особистості, ціннісні орієнтації характеризують внутрішню готовність до здійснення певної діяльності із задоволення потреб та інтересів, указують на спрямованість її поведінки [3,с.196]. Нормативно зрілі, чітко усвідомлені орієнтації на їх забезпечення роблять поведінку людини цілеспрямованою та організованою [3, с.196].

Тому важливо, щоб система освіти не тільки сприяла становленню нової системи цінностей, яка б дозволила людям швидше адаптуватися у новому суспільстві, що модернізується, але й не розгубила на шляху до цивілізованого майбутнього духовні цінності, ідеали та традиції свого народу. Отже, для системи освіти сьогодні обов’язковим є дотримання культурологічних принципів, які відіграють координуючу роль у процесах інкультурації й адаптації людини у соціокультурному просторі, що глобалізується.

У відповідності з визначенням гуманістичної парадигми, освіта розглядається як цінність сама по собі, при цьому важливим є її орієнтація на розвиток особистості.

Зміст базової освіти – це той необхідний і достатній для всіх учнів мінімальний інваріант, який включає знання, уміння та цінності. Зважаючи на стихійність включення останніх у діючий зміст освіти, вони не структуровані та даються списками, тому використання їх у виховному процесі доволі утруднене. Окрім того, існує проблема “включення цінностей” у внутрішній світ людини [2, с.32-33].

Література:

1. Каландия И.Д. Культура в процессе глобализации // Россия и Грузия: диалог и родство культур: сборник материалов симпозиума. – СПб.: СПб.филос.об-во, 2003. – С.145-161.

2. Крывко Т.А. Гуманистические ценности в современном образовании // Ціннісні пріоритети освіти у ХХІ ст.: орієнтири та напрямки сучасної освіти: Матеріали ІІ Міжнарод. наук.-практ. конф. [2-5 жовтня 2005 р.], м.Луганськ. – Частина 3. – Луганськ: Альма-матер, 2005. – С.31-41.

3. Левчак К.І., Химинець О.В. Проблема формування ціннісних орієнтацій молоді. // Збірник наукових праць Інституту психології ім.Г.С.Костюка АПН України. Проблеми загальної та педагогічної психології. – Т.VIII. – вип.1. – К.,2006. – С.196-203.

4. Петракова Т.И. Гуманистические ценности образования в процессе духовно-нравственного воспитания подростков: Автореф.дис. … канд.пед.наук: 13.00.01 / МГОПУ им. М.А.Шолохова. – М., 1997.

5. Скрябіна Т.О. Динаміка інновацій у соціокультурному просторі // Ціннісні пріоритети освіти у ХХІ ст.: орієнтири та напрямки сучасної освіти: Матеріали ІІ Міжнарод.наук.-практ.конф. [2-5 жовтня 2005 р.], м.Луганськ. – Ч.3. – Луганськ: Альма-матер, 2005. – С.101-109.

6. Шайгородський Ю. Ціннісний конструкт міжкультурної комунікації // http:// www. politik.org.ua\vid\magcontent.php3?m=8&n=23&c=255