Русіна Н.Г.

НАУ

Основні питання методики проведення курсового та дипломного проектування

Задача викладача - ціле направлено формувати у студентів зацікавленість до навчання. Основа зацікавленості є мотив до навчання. Курсове та дипломне проектування вимагає від студента пізнавальної активності і самостійності.

Пізнавальна активність означає інтелектуально - емоційний процес пізнання, потяг студента до навчання, до виконання індивідуальних і загальних завдань, зацікавленості до професійної діяльності.

Застосування методів активізації навчання вимагає від педагога певної організації навчання під час курсового та дипломного проектування. До методів активізації навчання відносять імітаційні та не імітаційні .

Викладачу необхідно представити загальні для всіх студентів смислові опори, професійного завдання. Наочне моделювання наукових узагальнень — це виділення смислових опор конструювання орієнтованої основи, необхідної для узагальненого розуміння минулого, засвоєння поточного і передбачення наступного навчального матеріалу, при чому це відбувається не ізольовано, а в системі, у взаємозв'язку та внутрішній єдності .(Рис1)

Широко наочне моделювання наукових узагальнень під час проектування застосовується у вигляді електронних посібників. Для розв'язання завдань з курсового та дипломного проектування використовується електронний посібник у вигляді цифрового коду смисловий опор , (ключових слів, малюнків, формул, тощо) з'єднанням навчального матеріалу стисло і компактно. Таким чином дістаємо картину навчального матеріалу з чітко виділеними „блоками" інформації, логічний смисл і цілісний зміст, якої можна охопити єдиним поглядом на екрані комп'ютера.

Наступним видом наочного моделювання, яке успішно можна використовувати під час курсового та дипломного проектування є алгоритми, використання навчально-професійних завдань. Алгоритм - це наочна графічна форма, яка містить логічно завершені дози кожної теми (проблеми), і несе в собі зв'язок між окремими частинами. Інформація, яка міститься в кожному блоці алгоритму, може бути розгорнута в інформаційно-графічну модель, а потім - в активну схему алгоритму проблемної ситуації. Приклад:

Рис.1 Схема Вимоги проектування виробничих центрів.

Алгоритм визначення площ за угіддями

1. Нумерація контурів в межах секцій на плані.

2. Визначення площі кожного контуру в межах секції за допомогою планіметра.

3. Ув’язка визначеної площі контурів по кожній секції. За формулою

4. Складання відомості визначення площ.( робочий зошит № 3.5)

Одним із суттєвих важелів підвищення якості курсових і дипломних проектів і рівня підготовки майбутніх спеціалістів є впровадження в проектний процес комп'ютерних технологій. Автоматизоване проектування розподіляє функції між людиною та комп'ютером. Ефект цього розподілу полягає у звільнені від рутинних операцій проектувальника і надає йому більше часу для творчих проблем, отримує надійний інструмент для активізації проектного процесу. Найбільш відомі графічні системи Автокад , Didgital, на базі яких розроблені прикладні системи стосовно об'єктів землеустрою та розділів проекту, які відповідають державним стандартам .

Курсове та дипломне проектування один із видів самостійної роботи студентів, який потребує творчого мислення студентів, вміння працювати в колективі, розв'язувати спільні проблеми. Це все потребує використання проблемного навчання. Проблемне навчання під час проектування повинно бути як у вигляді риторичних запитань викладача до студента, елементами евристичної бесіди так і у вигляді завдання на проектування. Положення розділу "Організація угідь та сівозмін" може проходити у вигляді евристичної бесіди. Перелік питань: 1)Що ви знаєте про види угідь? 2)Як ви думаєте, на якій основі розподіляються земельні масиви між угіддями? 3)Який взаємозв'язок між валовою продукцією рослинності та площею ріллі. 4)Як ви думаєте, поголів'я худоби впливає на площу кормових угідь? 5) Як ви думаєте якість ґрунтів та їх види впливають на вибір і розміщення видів сівозмін? 6) Як ви думаєте способи поліпшення угідь впливають на обсяги трансформації? 7)Чим пов'язана трансформація угідь?

Не ігрові методи навчання як аналіз конкретних виробничих задач розвиває вміння аналізувати, оцінювати ситуацію і на основі цього аналізу

приймати вірне рішення. Студентам пред’являють виробничу ситуацію в якій характеризують умови та дію учасників ситуації. Вони оцінюють вірність дій учасників та дають аналіз та висновки. Для вірного проектування полів на території сівозмін згідно рельєфу студентам демонструється альбом - еталон проектування полів, різних зон. Їм необхідно проаналізувати вірність розміщення полів згідно крутизни схилів.

Іншим проявом не ігрового методу є вирішення ситуаційних виробничих задач. Основним дидактичним матеріалом є ситуаційна задача, яка включає в себе умови (опис ситуації і вихідна кількість даних) і питання (завдання), яке ставиться перед студентом. Задача повинна містити всі необхідні дані для її вирішення, а у випадку їх відсутності – умови, з яких можна пізнати ці данні. Задачі повинні точно відповідати спеціальності і кваліфікації студентів. Студенти складають акт перенесення проекту в натуру (дані для заповнення беруть із запроектованих заходів); 2) Студенти проектують заходи з поліпшення ґрунтів та угідь.

В практиці викладання використовуються ігрові прийоми навчання – різного роду дидактичні професійні ігри, розігрування ролей. Перевага ділової гри полягає в том, що учасники гри, вступають до взаємодії один з одним, причому інтереси їх можуть не співпадати. В результаті цього створюється конфліктна ситуація, яка супроводжується природною емоційною напругою, що створює підвищени1й інтерес до ходу гри. Розігрування ролей є одним із способів оцінювання викладачем ступеня засвоєння нового матеріалу під час курсового проектування. Під час поетапного контролю викладач студентам пропонує розіграти роль того чи іншого спеціаліста. В ході розігрування він оцінює обсяг засвоєння матеріалу студентом. Наприклад: роль геодезиста, ґрунтознавця, меліоратора і так далі. Основна вимога до гри є її реальність. Прикладом гри є ігрове проектування „Організації угідь та сівозмін”. В реальних умовах проекти організації території проводить група спеціалістів різних спеціальностей: землевпорядники, ґрунтознавці, агрономи, меліоратори, економісти. Перед студентами-спеціалістами становиться задача організації території угідь та сівозмін, тобто визначити види та площі угідь, встановлення об’ємів трансформації, поліпшення угідь, встановлення типів та видів сівозмін. Вирішити цю проблему повинні група спеціалістів разом та окремо. Кожний з них повинен вирішити свою проблему і разом дати рішення.

Спеціаліст	Задачі	Вирішення
Земле в порядник	Обчислення площ, узагальнення рішення.	Визначає площі угідь та сівозмін. Узагальнює всі рішення, як керівник групи (заповнення таблиці, оформлення проектного плану).
Меліора тор	Визначення об’ємів трансформації проектування заходів з поліпшення трансформованих земель.	Надає висновки про об’єм трансформації – переводить гірші угіддя в кращі. Намічає заходи поліпшення угідь: осушення, внесення добрив, культуртехнічні роботи (заповнення таблиці).
Агроном	Визначення видів та типів сівозмін.	Складання схеми чергування с-г культур в сівозмінах.
Економіст	Згідно економічних показників намітити структуру сівозмін.	Складання структури посівних площ. Визначення посівних площ та валової продукції.

Всі члени групи надають свої проектні рішення, землевпорядник обґрунтовує та видає рішення. Для здійснення контролю під час гри розроблена система штрафних і заохочувальних балів. За кожний виконаний етап роботи студент отримує 20 балів. Показники показані в таблиці. Заохочувальні та штрафні бали на заняття арбітражна комісія заносить у відомість. Оцінка виставляється на основі рецензії і оцінці опонентів.

Для того щоб визначити, наскільки студент регулярно, систематично працює на засвоєнням і вдосконаленням знань, умінь і навичків і з яким результатом вони закінчують вивчення предмету, курсового та дипломного проектування застосовується перевірка знань, які оцінюються.

Оцінка знань може проходити у вигляді тестових завдань. Класифікація тестових завдань має вигляд: закриті завдання: вибіркові (одноалфавітні) з простим множинним вибором ( одновибіркові), з множинним вибором ( багато вибіркові), відновлення послідовності ( вибірково – впорядковуючи); на відповідність (багато алфавітні) – перехресні, вибірково – об’єднуючі ( порівняння і протиставлення), матричні( запитання з множинними відповідями) та відкритті завдання( з вільним складанням відповіді): на доповнення, на перелік. Приклад

1. Фермерське господарство є формою _____________________України, які виявили Бажання _________________________________, __ та реалізацією.

2.Головою фермерського господарства є

1. Засновник ; 2. Директор; 3.Члени.

3.Вкажіть основні компоненти природноекономічної характеристики господарства

1 .Загальні відомості 2. Природні умови землекористування 3. Аналіз існуючого використання земель

А. Опади Б.Пануючі вітри. В.Назва та місце знаходження землекористувань Г. Віддаленість від районного та обласного центру. Д.Рельєф та ґрунтовий покрив Є.Кількісний та якісний стан земель. Е. Інженерна інфраструктура Ж.Гідрографічна сітка

Курсове та дипломне проектування потребує певної педагогічної технології , яка включає наступні етапи.

Підготовчий : Підготовка завдання на проектування та розробка тем проекту.

Розробка методичних рекомендацій. Вивчення контингенту студентів та видача завдання на проектування. Забезпечення адаптації до нової форми навчання: інформування студентів про можливі консультації, видача рекомендації студентам по самостійній роботі з навчальним матеріалом.

Організація і здійснення процесу навчання: Представлення тем, завдань та задач дипломного проектування. Складання плану самостійної роботи над проектом, керівництво самостійною роботою, консультування (усне, письмове).Проведення консультацій (групових та індивідуальних). Проведення спостереження за роботою студентів, проведення періодичного та поточного контролю (через поділ завдань на модулі, блоки).

Аналіз результатів процесу: Перевірка тестового матеріалу та графічно-розрахункових матеріалів. Виявлення стеління самостійності при виконанні завдання на проектування. Підсумковий контроль знань. Рецензування проектів.

Список використаних джерел : Дичківська І.М. Інноваційні технології.-К.: Академвидав, 2004.-352с.