Рудик Я.М.
Національний аграрний університет
Організаційні форми
реалізації стратегії прискореного навчання обдарованих студентів
У вітчизняній
та зарубіжній педагогічній практиці стратегія прискореного навчання довела свою
доцільність при навчанні дітей з математичними здібностями та зі схильністю до
вивчення іноземних мов. Загальновідомо, що переважна більшість обдарованих
студентів вперше продемонструвала оточуючим свої інтелектуальні здібності у
дитинстві. За належної підтримки з боку науково-педагогічних працівників такі
здібності можна розвивати і продовжити їх вдосконалювати уже протягом навчання
у ВНЗ. Далі мова йтиме про організаційні форми реалізації стратегії
прискореного навчання обдарованих студентів, які можуть бути перенесені із
шкільного навчального процесу зазнавши відповідної адаптації.
"Перестрибування"
через клас. Розглянемо ситуацію, коли на
момент закінчення навчального року і переводу учнів з класу в клас
з’ясовується, що обдарований учень уже в основному самостійно опанував
навчальні програми наступного класу. Тоді керівництво навчального закладу,
порадившись з батьками, дозволяє йому “перестрибнути” один клас. Така стратегія
дає змогу створити умови для занять з оптимально потрібною йому швидкістю та
складністю матеріалу. Навколишнє середовище нового класу виконує при цьому роль
розумового стимулу для обдарованого учня.
Перевід учнів
через два або більше класів. Зазначена
форма прискореного навчання за своєю суттю є продовженням попередньої і
застосовується у навчальних закладах стосовно надзвичайно обдарованих школярів.
Прискорене
проходження навчальної дисципліни у межах звичайного класу. Зазначену форму прискореного навчання можна зустріти у
вітчизняній педагогічній практиці, коли на одному з перших занять з дисципліни,
що вперше з’явилася у навчальному році, обдарований учень демонструє вчителю
конспект з розв’язками усіх контрольних задач шкільного підручника. Після ряду
контрольних запитань вчителя з’ясовується, що на опанування змісту підручника
та розв’язок усіх завдань учень витратив майже місяць літніх канікул. Такі
ситуації не є поодинокими в сучасній школі і є наслідками зазначеної форми
прискореного навчання. Вона можлива в умовах середньої школи та вищого
навчального закладу, але більш ефективним є її використання в умовах початкової
школи. На заваді впровадженню такої форми навчання стоїть брак вільного часу
педагогічних працівників. Окрім декількох обдарованих школярів, у класі
навчається близько трьох десятків звичайних дітей. Кожна дитина є яскравою
індивідуальністю, не схожою на інші. Тому для роботи з обдарованими учнями у
звичайному класі потрібен енергійний, висококваліфікований педагог. Але самої
уваги з боку вчителя замало. Обдаровані школярі повинні мати навички
самостійної роботи і бути зацікавленими у вивченні навчальної дисципліни.
Додатковою запорукою ефективної реалізації прискореного проходження навчальної
дисципліни у межах звичайного класу є підтримка обдарованих школярів з боку їх
батьків, а також їх особиста активна участь у даному проекті.
Проходження
навчальних дисциплін у прискореному темпі – це подальший розвиток попередньої форми прискореного навчання, що
передбачає самостійне опанування обдарованим школярем змісту не одного, а
декількох чи навіть усіх навчальних дисциплін.
Заняття у
старшому класі. Дана форма прискореного навчання
використовується у початковій школі для врахування індивідуальних академічних
здібностей школярів. Але вона досягає мети лише у випадку, коли разом у проекті
задіяні декілька обдарованих школярів, які разом відвідують заняття у старшому
класі. Адміністрація навчального закладу у такому разі вносить зміни до
розкладу занять для узгодженої роботи необхідної кількості вчителів.
Профільні
класи. У старших класах обдаровані підлітки
уже мають стійку власну думку щодо майбутньої професії. Вони зосереджуються на
вивченні спеціально розробленого курсу дисциплін, але швидке просування за
програмою не дає змоги школярам зосередитися на матеріалі, що цікавить
найбільше. Тому у профільних класах використовують елементи збагаченого
навчання, що сприяють розвитку навичок самостійної роботи та творчого підходу
до виконання завдань. У даний час профільні класи залишаються однією з кращих
альтернативних форм навчання обдарованих дітей, навіть не зважаючи на ряд
недоліків.
Радикальне
прискорення. Розроблене у 80-х роках ХХ
століття професором Дж. Стенлі (Stanley
J.C.) і вперше впроваджене в
університеті Джонса Хопкінса (Балтимор, США) [7]. Учням шкіл, які були залучені до цієї програми, запропоновано декілька
курсів на вибір для прискореного вивчення ряду дисциплін, починаючи з
сьомого-восьмого класів. Відбір обдарованих учнів здійснювався за методикою
тестування, яка дозволила визначити серед школярів тих, хто мав здібності до
вивчення математики, визначити рівень знань учня, його навчальні потреби та
спроектувати та впровадити відповідні навчальні програми [5, 8]. Особливістю
цієї форми навчання обдарованих учнів було те, що у них з’явилася можливість
вивчення обраних курсів дисциплін за програмою університету після опанування їх
базових курсів, передбачених шкільною програмою. Дослідження зарубіжних вчених
підтверджують ефективність даної форми навчання, зокрема для математично
обдарованих учнів [4]. Відзначимо також, що така форма
прискорення має спільні ознаки з організаційними формами навчання у сучасних
ліцеях України.
Ранній вступ
до вищого навчального закладу. Описані вище
організаційні форми навчання відкривають для обдарованих школярів можливість
раніше вступити до вищих навчальних закладів. Разом з тим, дослідники
констатують, що це можливо за згоди батьків є доцільним при наявності належного
соціально-емоційного розвитку учнів. Вступаючи до університету на 2 роки
раніше, ніж їх однолітки, вони мали здійснювати вибір, за якою формою
прискореного навчання працювати для оптимального забезпечення своїх навчальних
потреб [1-3, 6].
Не викликає
сумнівів той факт, що окремі з наведених методичних рекомендації можна
застосувати в організації прискореного навчання студентів вищих навчальних
закладів, де окреслені організаційні форми отримають своє специфічне
забарвлення. Але не слід забувати про об’єктивні умови та проблеми
трансформації стратегії прискореного навчання обдарованих школярів у діяльність
ВНЗ.
Література
1. Brody, L. E.,
Assouline, S. G., & Stanley, J. C. Five years of early entrants: Predicting
achievement in college // Gifted Child Quarterly, #34, 1990,
pp. 138-142.
2. Brody,
L. E., Lupkowski, A., & Stanley, J. C. Early entrance to college: A study
of academic and social adjustment during freshman year // College
and University, #63(4), 1988, pp. 347-359.
3. Brody,
L. E. The talent searches: A catalyst for change in higher education //
The Journal of Secondary Gifted Education, #9, 1998,
pp. 124-133.
4. Charlton,
J.C., Marolf D.M., Stanley J.C. Follow-up insights on Rapid Educational
Acceleration // Roper Review, vol. 17, # 2, December 1994, pp. 123-130.
5. Gross,
M.U.M. Radical acceleration: Responding to academic and social needs of
extremely gifted adolescents // Journal of Secondary Gifted Education, vol. V,
# 4, summer 1994.
6. Olszewski-Kubilius,
P. Talent search: Purposes, rationale, and role in gifted education // The
Journal of Secondary Education, #9, 1998, pp. 106-113.
7. Stanley,
J.C. Rationale of the Study of Mathematically Precocious Youth (SMPY) during
its first five years of promoting educational acceleration. In J. C. Stanley,
W. C. George, & C. H. Solano (Eds.), The gifted and the creative: A
fiftyyear perspective (pp. 75-112).
8.