Борисова А.О., Колесник А.О.

Харківський державний університет харчування та торгівлі

Джерела лексичних труднощів при перекладі текстів суспільно-політичного характеру українською мовою з англійської мови

У теперішній час існує лише невелика кількість систематизованого теоретичного матеріалу щодо перекладу суспільно-політичної літератури з англійської мови на українську та навпаки. У громаді зростає інтерес до суспільно-політичної тематики у зв´язку з надзвичайно динамічним характером розвитку суспільно-політичного життя у сучасному світі, підвищенням вимог до рівня освіченості та культури населення, процесами глобалізації у світі, розвитком інформаційних технологій та ін. Оскільки суспільно-політичний переклад займає одну з центральних позицій серед тематичних розділів перекладацької діяльності, то комплексний підхід до аналізу лексичних особливостей перекладу є досить актуальним за сучасних умов.

Під час перекладу такої літератури слід зважати на те, що тексти суспільно-політичної спрямованості поєднують у собі різні функціональні стилі та жанри. Цій літературі притаманна наявність великої кількості неологізмів та різного роду термінів. Також однією з основних причин існування лексичних труднощів перекладу є розбіжності у картинах світу мов. Тому дуже часто доводиться звертатися до засобів перекладу, за яких зміст оригіналу залишається незмінним, а змінюються лише лексичні форми його вираження (прийоми транскодування, калькування, контекстуальної заміни, смислового розвитку, антонімічного та описового перекладів).

Лексичні труднощі перекладу текстів суспільно-політичного характеру є найбільш поширеними і, головним чином, пов’язані з передачею безеквівалентної лексики, назв, багатозначних слів, абревіатур, неологізмів, термінів, образної фразеології.

Елементи денотативної системи вихідної мови ми можемо умовно поділити на декілька груп. Перш за все, це ті, що вже мають повні відповідники, тобто “перекладацькі еквіваленти” у цільовій мові. Це стосується власних імен, географічних назв, назв місяців, днів тижня, числівників, частини загальнолітературних слів, а також суспільно-політичної лексики. За підрахунками вчених лексика такого роду складає лише 30…40% загального словникового складу мови [1]. Існують також однозначні англійські слова, що мають декілька українських відповідників. Вибір варіативного відповідника для перекладу таких слів залежить від сполучення цих слів з іншими або від більш широкого контексту. Окремо треба виділити багатозначні англійські слова, які складають значну частину англійської лексики. Останню групу складають слова, які не мають готових відповідників у цільовій мові.

Ми хотіли б зазначити важливість структурних і лексико-семантичних розходжень між англійською та українською мовами, які вимагають під час перекладу перебудови синтаксичної структури речення або лексичних змін, і називаються лексико-граматичними трансформаціями. Ці трансформації застосовують тоді, коли словникові відповідники того чи іншого слова мови оригіналу не можуть бути використані у перекладі з причин невідповідності з точки зору значення і контексту.

Найбільш поширеними є наступні види трансформацій.

Важливим способом вибору контекстуального відповідника слова є перекладацька трансформація конкретизації значення, що зумовлена розбіжностями у функціональних характеристиках словникових відповідників лексичних елементів оригіналу та традиціях мовлення [2].

Конкретизація значення – це лексична трансформація, внаслідок якої слово ширшої семантики в оригіналі замінюється словом більш вузької семантики.

Слід мати на увазі, що застосування конкретизації у перекладі лексики вимагає творчого підходу з боку перекладача.

Генералізація значення слова – протилежна за напрямком трансформації конкретизації, внаслідок якої слово з вужчим значенням в оригіналі замінюється словом із ширшим значенням [2].

Оскільки застосування генералізації може призвести до певної втрати інформації, використовувати її рекомендується тільки тоді, коли вживання у перекладі відповідника слова, що перекладається, може призвести до порушення граматичних або стилістичних норм мови перекладу.

Вилучення – граматична або лексична трансформація, внаслідок якої у перекладі вилучається плеонастичний або тавтологічний елемент, який за нормами мови перекладу є частиною імпліцитного смислу тексту.

Ця трансформація не є поширеною під час перекладу наукових текстів. Застосовуючи її, слід стежити за тим, щоб у перекладі не було зменшено обсяг оригінальної трансформації.

Додавання – граматична або лексична трансформація, внаслідок якої в перекладі збільшується кількість слів, словоформ або членів речення з метою правильної передачі смислу оригіналу, та/або дотримання мовленнєвих норм, що існують у культурі мови перекладу [3].

Заміна однієї частини мови на слово іншої частини мови – граматична трансформація, внаслідок якої змінюються граматичні ознаки словоформ через різного роду лексичні та граматичні особливості мов оригіналу та перекладу. Така трансформація може застосовуватися до слів майже усіх частин мови, проте найчастіше це спостерігається у випадку з такими частинами мови, як іменник, дієслово, прикметник та прислівник.

Трансформація заміни застосовується у тих випадках, коли збереження частиномовної характеристики слова, що перекладається, призводить до порушення граматичних норм мови перекладу та норм слововживання.

Перестановка (її також називають пермутацією) – граматична трансформація, наслідком якої є зміна у порядку слів у словосполученні або реченні. Як правило, це має місце у випадку перекладу словосполучень або фраз [2].

Проаналізувавши все вище зазначене, ми можемо зробити висновок, що найбільш поширеним та зручним інструментом для перекладу суспільно-політичної літератури є такі прийоми, як контекстуальна заміна, смисловий розвиток, описовий переклад, вибір варіантного відповідника та калькування.

Для текстів суспільно-політичної спрямованості характерною рисою є наявність спеціальної термінології, причому деякі з термінів – складні. Це ж вимагає від перекладача однозначності та чіткості під час перекладу. Перекладач має бути дуже обережним, тому що існує ціла низка слів, які не мають еквівалента в українській мові і перекладати їх треба залежно від контексту, іноді описово. Такі тексти містять велику кількість “фальшивих друзів” перекладача та багатозначних англійських слів, що ускладнює переклад.

Перекладачу слід зважати на лексико-граматичні трансформації, тобто на структурні та лексико-семантичні розходження між англійською та українською мовами, які вимагають під час перекладу перебудови синтаксичної структури речення або лексичних змін. Оскільки лексика тісно пов’язана з граматикою, то дуже часто внаслідок трансформацій одночасно відбуваються лексичні та граматичні зміни.

Список літератури

1. Гуськова Т.И., Зиброва Г.М. Трудности перевода общественно-политического текста с английского на русский. – М.: РОССПЭН, 2000. –

228 с.

2. Карабан В.І. Переклад англійської наукової та технічної літератури. Частина 2. Лексичні, термінологічні та жанрово-стилістичні труднощі. – Вінниця: Нова книга, 2001. – 304 с.

3. Комиссаров В.Н. Теория перевода. – М.: Высшая школа, 1990. – 250 с.