Економічні науки (підсекція 7)

Бандрівська Г.В.                            

Рівненський кооперативний економіко-правовий коледж м. Рівне

Правове регулювання  функціонування торгівлі в Україні

Загальновизнаним є те, що цивілізований розвиток внутрішньої тор­гівлі неможливий поза його дієвого правового забезпечення. Вив­чення, узагальнення і систематизація проблем регулювання внутрішньої тор­гівлі є актуальним завданням вітчизняної науки про торгівлю.

Метою цієї доповіді є комплексний аналіз сутності сучасного механізму правового забезпечення функціонування внутрішньої торгівлі в Україні у контексті обґрунтування змісту закону про торгівлю і торговельну діяльність.

Світовий досвід підтверджує той факт, що законодавство, яке регу­лює діяльність у сфері торгівлі, включає норми як приватного, так й публічного права. Існуючий в багатьох країнах дуалізм приватного права проявля­ється в наявності одночасно Цивільного і Торгового кодексів (Німеччина, Франція, Іспанія та ін.). Однак торгові кодекси не мають загальної частини, а тому їх неможливо застосовувати без інститутів цивільного кодексу.

Механізм державного регулювання торговельної діяльності передба­чає формування належної нормативно-правової бази, яка б регламентувала організаційні й економічні аспекти розвитку внутрішньої торгівлі. В Україні протягом 1995-2004 рр. державними органами було розроблено понад 130 нормативних актів, які регулюють торговельну діяльність. Проте все більш відчутним стає необхідність розробки і прийняття загального закону, який би регулював сферу внутрішньої торгівлі. Прийняття Закону "Про внутрішню торгівлю" або "Про торговельну діяльність" забезпечить однакове його застосування всіма суб'єктами торговельної діяльності.

У літературі є пропозиції й про розробку Торгового кодексу як єди­ного всеохоплюючого Закону про товарний обіг і торгівлю. Однак в Укра­їні сьогодні немає ні традицій, ні економіко-правових передумов для прий­няття такого кодексу. Більш реальним є запровадження Закону про внутрішню торгівлю і торговельну діяльність.

Сформований в Україні правовий механізм внутрішньої торгівлі є неповним. Через це процеси, що протікають у внутрішній торгівлі, часто-густо набувають неприпустимих перекручень. Багато питань, що мають важ­ливе значення для подальшого розвитку торгівлі, залишаються поза правовим полем сучасного законодавства України. Метод внесення змін, доповнень у чинні численні нормативні акти, як показує практика, мало ефективний.

Закон про внутрішню торгівлю, безумовно, має важливе значення для держави і суспільства загалом, оскільки стосується по суті всього населення України, яке щоденно має справу із сферою торговельного обслуговування.

Закон про внутрішню торгівлю повинен визначити: суб'єкти, об'єкти і основні принципи торговельної діяльності; правовий статус суб'єкта тор­говельної діяльності; основні правила торговельного обслуговування насе­лення; господарські зв'язки торгівлі з іншими галузями економіки; взаємовід­носини держави і торгівлі, зокрема: державне регулювання торгівлі з визна­ченням компетенції органів регулювання, державний контроль за торговель­ною діяльністю, відповідальність за правопорушення у сфері торгівлі та ін.

Регулювання відносин у сфері внутрішньої торгівлі полягає у забез­печенні сприятливих нормативно-правових умов для ефективного здійснення торгівлі як важливої соціальної сфери суспільства. Об'єктами регулювання у сфері внутрішньої торгівлі є насамперед процеси товаропостачання, реалізація товарів споживчого призначення і торговельне обслу­говування (надання торговельних послуг покупцям).

Головне завдання полягає в тому щоб чітко визначити правові заходи переходу до цивілізованої торговельної діяльності. У центрі уваги при цьому мають бути ті механізми та інструменти, які стимулюватимуть цивілізовану підприємницьку активність у торговельній діяльності.

Загальновідомо, що там, де відсутня законодавча регламентація економічних відносин, неминуче виникають сприятливі умови для непрозо­рості фінансово-господарської діяльності, переважання неформальних норм і правил. Чим більше неврегульованих на законодавчому рівні проблем у сфері внутрішньої торгівлі, тим ширші можливості для тіньової діяльності і подвійних стандартів у відносинах торговельного бізнесу й держави.

Після п'ятнадцяти років досить помітної байдужості до проблем торгівлі, нарешті почав зростати інтерес економістів і юристів до цієї важ­ливої сфери суспільства. Це пов'язано насамперед з усвідомленням необ­хідності боротьби проти переважання на вітчизняному ринку фальсифіко­ваних споживчих товарів, що становить сьогодні справжню суспільну загрозу.

 Головна "біда" сучасної вітчизняної торгівлі - це надмірна частка дрібно роздрібної та дрібнооптової торгівлі, яка об'єктивно несе в собі загрози тіньових відносин. Видима турбота про бідні прошарки населення, які купують саме в цій сфері споживчі товари, у підсумку обертається проти суспільства. Низькоякісні і небезпечні для здо­ров'я покупців товари - це повсякденна практика дрібно роздрібної та дрібнооптової торгівлі в Україні. Для вирішення цієї проблеми потрібні нормативно-правові заходи, які створюватимуть стимули для здійснення великоформатної роздрібної  торгівлі.

Перехід від неефективної дрібної торгівлі до великоформатних видів торговельної діяльності є визначальною рисою перспективного розвитку внутрішньої торгівлі в Україні.

Дрібний і середній торговельний бізнес повинен розвиватися на інших ніж сьогодні засадах. Не є таємницею, що насамперед цей бізнес сьогодні найбільше потерпає від різного свавілля, а отже потребує чіткого пра­вового забезпечення (за умов виконання прозорих правил і норм ведення бізнесу).

Налагодження правових засад здійснення торговельної діяльності, вироблення його законодавчої стратегії формуватимуть стабільне і ефективне середовище для ведення підприємництва. Торговельне підприємництво не може не бути об'єктивно зацікавлене у чітких і єдиних для всіх правилах ведення торговельної діяльності, якби суб'єктивно не влаштовувала його нинішня ситуація "пристосування" до існуючих тіньових і напівтіньових реалій.

В сучасних умовах дуже важливо, щоб законодавчі норми не лише декларували певні ідеї, а й забезпечувалися реальними механізмами виконання.

Отже, необхідним базисом розвитку цивілізованої внутрішньої тор­гівлі є вдосконалення правового забезпечення функціонування внутрішнього ринку, розширення можливостей державної влади в цій сфері, здійснення дієвого контролю за дотриманням законодавчих і нормативних документів у сфері товарного обігу.

ЛІТЕРАТУРА

1.  Code de Commerce. – Paris: Editions Dalloz, 2003

2.                Російські вчені ставлять питання про прийняття спеціального закону «Про державне регулювання  торговельної діяльності» -  М.:  Российский  государственный  торгово-економический университет, 2002. - С. 13-14.

3.                Внутрішній ринок України: стан та перспективи розвитку (Огляд матеріалів круглого столу)// Вісник Київського національного торговельно-економічного університету. - 2001. -   №6. - С. 3-10; Покрешук О. Загальні концепції врегулювання торгових правовідносин у законодавстві України // Право України. -  2001. - № 4. - С. 65-69; Покрещук О. Місце торгового кодексу в правовій системі України // Підприємництво, господарство і право, 2001.-№ 5.-С. 3-6.