Економічні науки (підсекція
7)
Бандрівська
Г.В.
Рівненський кооперативний економіко-правовий коледж м. Рівне
Правове регулювання функціонування торгівлі в Україні
Загальновизнаним
є те, що цивілізований розвиток внутрішньої торгівлі неможливий поза його дієвого правового
забезпечення. Вивчення,
узагальнення і систематизація проблем регулювання внутрішньої торгівлі є
актуальним завданням вітчизняної науки про торгівлю.
Метою
цієї доповіді є комплексний аналіз сутності сучасного механізму правового
забезпечення функціонування внутрішньої торгівлі в Україні у контексті обґрунтування змісту закону про торгівлю і торговельну діяльність.
Світовий
досвід підтверджує той факт, що законодавство, яке регулює діяльність у сфері
торгівлі, включає норми як приватного, так й публічного права. Існуючий в багатьох країнах дуалізм
приватного права проявляється в
наявності одночасно Цивільного і Торгового кодексів (Німеччина, Франція, Іспанія та ін.). Однак торгові кодекси не
мають загальної частини, а тому їх
неможливо застосовувати без інститутів цивільного кодексу.
Механізм
державного регулювання торговельної діяльності передбачає формування належної нормативно-правової бази, яка б
регламентувала організаційні й
економічні аспекти розвитку внутрішньої торгівлі. В Україні протягом 1995-2004 рр. державними органами було
розроблено понад 130 нормативних актів,
які регулюють торговельну діяльність. Проте все більш відчутним стає необхідність розробки і прийняття
загального закону, який би регулював сферу внутрішньої торгівлі. Прийняття
Закону "Про внутрішню торгівлю"
або "Про торговельну діяльність" забезпечить однакове його застосування всіма суб'єктами торговельної
діяльності.
У
літературі є пропозиції й про розробку Торгового кодексу як єдиного
всеохоплюючого Закону про товарний обіг і торгівлю. Однак в Україні сьогодні немає ні традицій, ні
економіко-правових передумов для прийняття такого кодексу. Більш реальним є запровадження Закону про внутрішню торгівлю і торговельну діяльність.
Сформований
в Україні правовий механізм внутрішньої торгівлі є неповним. Через це процеси, що протікають у внутрішній
торгівлі, часто-густо набувають
неприпустимих перекручень. Багато питань, що мають важливе значення для подальшого розвитку торгівлі, залишаються
поза правовим полем сучасного
законодавства України. Метод внесення змін, доповнень у чинні численні
нормативні акти, як показує практика, мало ефективний.
Закон
про внутрішню торгівлю, безумовно, має важливе значення для держави і суспільства загалом, оскільки стосується
по суті всього населення України, яке щоденно має справу із сферою
торговельного обслуговування.
Закон
про внутрішню торгівлю повинен визначити: суб'єкти, об'єкти і основні принципи торговельної діяльності;
правовий статус суб'єкта торговельної діяльності; основні правила
торговельного обслуговування населення;
господарські зв'язки торгівлі з іншими галузями економіки; взаємовідносини
держави і торгівлі, зокрема: державне регулювання торгівлі з визначенням
компетенції органів регулювання, державний контроль за торговельною
діяльністю, відповідальність за правопорушення у сфері торгівлі та ін.
Регулювання
відносин у сфері внутрішньої торгівлі полягає у забезпеченні сприятливих нормативно-правових умов для
ефективного здійснення торгівлі як
важливої соціальної сфери суспільства. Об'єктами регулювання у сфері
внутрішньої торгівлі є насамперед процеси товаропостачання, реалізація товарів споживчого призначення і торговельне
обслуговування (надання торговельних
послуг покупцям).
Головне
завдання полягає в тому щоб чітко визначити правові заходи переходу до
цивілізованої торговельної діяльності. У центрі уваги при цьому мають бути ті механізми та інструменти, які
стимулюватимуть цивілізовану підприємницьку активність у торговельній
діяльності.
Загальновідомо,
що там, де відсутня законодавча регламентація економічних відносин, неминуче
виникають сприятливі умови для непрозорості фінансово-господарської
діяльності, переважання неформальних норм і правил.
Чим більше неврегульованих на законодавчому рівні проблем у сфері внутрішньої
торгівлі, тим ширші можливості для тіньової діяльності і подвійних стандартів у
відносинах торговельного бізнесу й держави.
Після
п'ятнадцяти років досить помітної байдужості до проблем торгівлі, нарешті почав зростати інтерес економістів і
юристів до цієї важливої сфери суспільства. Це пов'язано насамперед з
усвідомленням необхідності боротьби проти переважання на вітчизняному ринку
фальсифікованих споживчих
товарів, що становить сьогодні справжню суспільну загрозу.
Головна
"біда" сучасної вітчизняної торгівлі - це надмірна частка дрібно роздрібної та дрібнооптової торгівлі, яка
об'єктивно несе в собі загрози тіньових
відносин. Видима турбота про бідні
прошарки населення, які купують саме в цій сфері споживчі товари, у підсумку обертається проти суспільства.
Низькоякісні і небезпечні для здоров'я
покупців товари - це повсякденна практика дрібно роздрібної та дрібнооптової торгівлі в Україні. Для вирішення цієї
проблеми потрібні нормативно-правові заходи, які створюватимуть стимули для
здійснення великоформатної роздрібної торгівлі.
Перехід
від неефективної дрібної торгівлі до великоформатних видів торговельної
діяльності є визначальною рисою перспективного розвитку внутрішньої торгівлі в
Україні.
Дрібний і середній
торговельний бізнес повинен розвиватися на інших
ніж сьогодні засадах. Не є таємницею, що насамперед цей бізнес сьогодні найбільше потерпає від різного свавілля, а
отже потребує чіткого правового
забезпечення (за умов виконання прозорих правил і норм ведення бізнесу).
Налагодження
правових засад здійснення торговельної діяльності, вироблення його законодавчої
стратегії формуватимуть стабільне і ефективне середовище
для ведення підприємництва. Торговельне підприємництво не може не бути об'єктивно зацікавлене у чітких і єдиних для
всіх правилах ведення торговельної
діяльності, якби суб'єктивно не влаштовувала його нинішня ситуація "пристосування" до існуючих
тіньових і напівтіньових реалій.
В
сучасних умовах дуже важливо, щоб законодавчі норми не лише декларували певні ідеї, а й забезпечувалися
реальними механізмами виконання.
Отже,
необхідним базисом розвитку цивілізованої внутрішньої торгівлі є вдосконалення
правового забезпечення функціонування внутрішнього ринку, розширення
можливостей державної влади в цій сфері, здійснення дієвого контролю за дотриманням законодавчих і нормативних документів у сфері товарного обігу.
ЛІТЕРАТУРА
1. Code de Commerce. –
2.
Російські вчені ставлять
питання про прийняття спеціального закону «Про державне регулювання
торговельної діяльності» -
М.: Российский государственный торгово-економический университет,
2002. - С. 13-14.
3.
Внутрішній
ринок України: стан та перспективи розвитку (Огляд матеріалів круглого столу)//
Вісник Київського національного торговельно-економічного університету. - 2001. - №6. - С. 3-10; Покрешук О. Загальні
концепції врегулювання торгових правовідносин у законодавстві України // Право України. - 2001. - № 4. - С. 65-69; Покрещук О. Місце торгового
кодексу в правовій системі України // Підприємництво, господарство і право, 2001.-№ 5.-С. 3-6.