Економічні науки / Управління трудовими ресурсами.

Доценко Т.В.

Сумський державний університет

ІГРОМОДЕЛЮВАННЯ ЯК ОДНА З ТЕХНОЛОГІЙ ПРОФЕСІЙНОГО УДОСКОНАЛЕННЯ ПЕРСОНАЛУ В УМОВАХ РИНКУ

Актуальними на сьогоднішній день є питання ефективного розвитку та професійно-особистісної реалізації майбутніх фахівців, які розглядаються в роботах багатьох науковців. У процесі проведеного дослідження виявлена необхідність значного підвищення професіоналізму персоналу. Непрофесіоналізм персоналу спричиняє величезні втрати в економіці, зовнішній і внутрішній політиці, нагнітає психологічний дискомфорт, напруженість у міжособистісних і міжгрупових стосунках, конфлікти. Прискорення науково-технічного прогресу веде до швидких змін і вимог до професійних знань, умінь і навичок; збільшує соціальне замовлення на професіонала в різних галузях діяльності, на людей, котрі здатні приймати творчі рішення. Разом з цим існує суперечність між вимогами, що об'єктивно пред'являються до професіоналізму персоналу, і можливостями існуючої системи підготовки та перепідготовки щодо задоволення цих вимог. Одним із шляхів виходу із такої ситуації є розробка технологій ігромоделювання, які б дозволили формувати персонал, здатний активно змінювати та удосконалювати майбутнє своєї організації.

Ігра - основний засіб моделювання та розвитку людини (персоналу), що створюється на основі імітації зразків процесів життєдіяльності та професійної діяльності людини. Через втілення ігрового простору можна штучно сформувати основні проблемні ситуації, які зустрічаються в діяльності окремих посадових осіб, груп, колективів і подолання яких неможливо звичайними методами.

Ігромоделювання - це один із напрямів реалізації цінностей професійного удосконалення, а також особливий, універсальний механізм вирішення аналітичних, педагогічних, практичних задач і проблем.

Механізм ігромоделювання включає в себе:

- демонстратора дій (актора);

- замовника на ці процедури (глядача);

- проектувальника (сценариста);

- розробника критеріїв реалізації заказу в його змістовній і ціннісній складових (ідеолога);

- організатора втілення сценарних проектів, що дозволяють досягати бажаних результатів (режисера).

Механізм ігромоделювання передбачає наявність активної позиції у демонстратора, організатора, проектувальника або розробника.

Моделювання передбачає проходження шляху від ознайомлення з ситуацією, що породжує труднощі в тій чи іншій діяльності, до розвиваючої трансформації цієї діяльності та необхідності перетворення ділових здібностей.

Ігромоделювання проходить у декілька етапів:

1. Вивчення нормативної основи діяльності та норм, що регулюють становлення, функціонування, розвиток її структури.

2. Проектування ігри, сполучення зафіксованих ситуаційних уявлень про буття організації, діяльності основних учасників із абстрактними уявленнями про гру й моделювання взагалі.

3. Рефлексія перших двох етапів фази у групах.

4. Методологічне консультування як особливе реагування на рефлексивні питання груп.

У використанні ігромоделюванні використовують два напрями:

1) увага акцентується на провідній ролі ситуацій, що використовуються в управлінській діяльності та розробці змінених сюжетів для їх введення у гру в цілях розвитку самої управлінської діяльності Таким чином розвиток управлінців, пов’язаний зі складом ситуацій і сюжетів, предстає як факультативний шар ігромоделювання;

2) ігра використовується для формування управлінської культури та вищіх форм професіоналізму. Ситуації та сюжети, в цьому випадку, грають підлеглу роль, в основі цього напряму – оволодіння ігротехнікою та макроігротехнікою.

Ігромоделювання оформлюється створенням відповідних типів ігр:

- організаційно-діяльнісних,

- ділових,

- інноваційних,

- огранізаційно-комунікативних,

- огранізаційно-розумових,

- розумовий тренінг.

Впровадження ігромоделювання у практику управління персоналом передбачає:

- використання в якості засобів професійного удосконалення персоналу суб’єктивних рис, психофізичних і психічних механізмів, що передбачають його участь у діях;

- суміщення механізму гри з мотивацією діяльності персоналу, модельну реалізацію потреб персоналу;

- трансформацію мотиваційної, інтелектуальної та волевої основ діяльності персоналу організації;

- моделювання змін відносин учасників, діяльне згуртування та формування команд;

- перехід від традиційного варіанту вирішення проблем до більш досконалого та розвинутого.

Отже, використання ігромоделювання є необхідним для професійного удосконалення персоналу підприємства. Застосування наведених положень сприятиме підвищенню конкурентоспроможності як самих робітників, так і підприємства в цілому.