Економічні науки. Економіка підприємства.

Ізмайлова Н.В., Сокур Л.М.

Криворізький економічний інститут державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет

імені Вадима Гетьмана», Україна

Розробка оптимального механізму реструктуризації промислових підприємств України

В умовах переходу до ринкових відносин у промисловості та в інших галузях виробничої сфери одним із головних напрямів програми реформування діяльності підприємств і управління виробничою діяльністю є реструктуризація.

В Україні стратегічно важливим напрямком реформування економіки є реструктуризація діючих підприємств, адже саме такі суб'єкти господарювання здатні забезпечити економічний зростання і стабільність у суспільстві. В країнах з розвинутою економікою реструктуризація є природним і, по суті, перманентним процесом. Питання щодо реструктуризації постає тоді, коли спостерігається зниження ефективності діяльності компанії, зміна економічного середовища, погіршення технологічного розвитку і загострення конкуренції.

Дана проблема вимагає наукового осмислення як теоретичного, так і практичного досвіду, що має місце на даний час. Саме ці обставини обумовили актуальність вибраної теми дослідження, а також її високу практичну значущість.

Для вітчизняної економічної науки процес реструктуризації - відносно новий об'єкт дослідження, однак все більше авторів пропонують своє трактування сутності реструктуризації. Так, Т.Мізерна, В.Заболотний і О.Котик визначають реструктуризацію як структурну перебудову з метою забезпечення ефективного розподілу і використання всіх ресурсів підприємства [2].

В.П. Москаленко, О.В. Шипунова та В.А. Лук'яніхін, Л.Н. Таранюк реструктуризацію розуміють як спосіб адаптації діяльності промислових підприємств до ринкових умов шляхом проведення комплексу заходів організаційно-економічного, правового, техніко-технологічного та фінансового характеру, які повинні привести дані суб'єкти господарювання до підвищення ефективності використання їх виробничого потенціалу [5].

Л.П. Бєлих, М.А. Федотова під реструктуризацією промислових і фінансових компаній вбачають процес, який направлений на створення умов для ефективного використання всіх факторів виробництва з метою підвищення фінансової стійкості і росту конкурентоспроможності. На думку даних авторів, практична реалізація концепції реструктуризації повинна викликати стійкі позитивні коротко- і довгострокові зміни в діяльності підприємства, результатом яких буде збільшення ринкової вартості власного капіталу компанії і курсової вартості її акцій [1].

На необхідності всебічного дослідження та аналізу розроблених методичних особливостей реалізації основних функцій управління процесом реструктуризації як важливого чинника успіху конкретного підприємства зосереджувався Д.І. Коваленко, що запропонував комплексну управлінську технологію щодо реструктуризації промислових підприємств [2]. Запропонована комплексна модель управління реструктуризацією дозволяє робочій групі в разі потреби приймати оперативні рішення з уточнення чи перегляду дій з реструктуризації.

В свою чергу, здійснення реструктуризації промислових підприємств повинно відбуватися на основі відповідної науково обґрунтованої методики, яка до теперішнього часу відсутня. Разом з тим результати цих досліджень свідчать про те, що така методика повинна базуватися на розгляді реструктуризації підприємств як системного процесу, тобто такого процесу, який складався б з певних послідовностей, зумовлених об'єктивними взаємозв'язками між складовими промислового підприємства.

Для створення дієвого та ефективного механізму реструктуризації промислового підприємства пропонуємо власну методику проведення реструктуризації, зосереджуючись на етапі планування даного процесу, яка врахує індивідуальні особливості промислового підприємства та сприятиме фінансовому оздоровленню такого суб’єкта господарювання.

Під час розробки програми реструктуризації необхідно враховувати об’єктивно-зумовлену послідовність реструктуризації промислового підприємства [3], як системи складових, що формують фінансові ресурси підприємства (рис. 1).

Технічна

Технологічна ресурсна складова

Матеріальна ресурсна складова

Постачальна стадійна складова

Статусно-правова ресурсна складова

Планування фінансової ресурсної складової

Рис. 1 Принципова схема послідовності реструктуризації промислового підприємства

Потреба в розробці відміченої послідовності зумовлюється тим, що реструктуризація промислового підприємства повинна здійснюватися з урахуванням необхідності дотримання певної пріоритетності щодо реструктуризації окремих його складових у часі. Поряд із цим, реструктуризація промислового підприємства в цілому та окремих його складових являє собою багатоваріантну оптимізаційну задачу, для вирішення якої необхідне відповідне методичне забезпечення; яке сприяє можливості визначити принциповий підхід та конкретні методи.

Важливим фактором, що впливає на ефективність проведення реструктуризації промислового підприємства є взаємозв’язок між підприємством його зовнішнім оточенням та внутрішнім станом. Якщо промислове підприємство адекватно реагує на зміни зовнішніх та внутрішніх факторів, то воно прогресує у своєму розвитку, а якщо фактори мають негативний вплив, то спостерігається рецесія.

Стратегічно важливим для підприємства, що планує здійснювати реструктуризацію є виявлення причин її проведення і відповідно встановлення класифікаційної ознаки та виду реструктуризації. Внаслідок таких дій підприємство використає саме ті методи і важелі, які будуть результативними для того чи іншого виду перетворень.

Запропонований перелік заходів на етапі планування процедури реструктуризації враховує галузеві особливості промислових підприємств, заснований на системному підході процесу, а також зважає на вплив зовнішніх та внутрішніх факторів в діяльності підприємства. Завдяки проведенню реструктуризації з врахуванням вищевикладеної послідовності дій підприємства промисловості можуть досягнути підвищення ефективності виробництва, зниження витрат виробництва, покращення фінансово-економічних результатів діяльності, тобто вдало здійснити процедуру фінансового оздоровлення підприємства.

Реструктуризація на виробництві не повинна носити одноразовий характер, хоч вона і не є частиною ділового циклу підприємства, її варто проводити, не відстаючи від змін зовнішнього середовища.

Література

1. Белих Л.П., Федотова М.А. Реструктуризация предприятия. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001.-399 с.

2. Коваленко Д.І. Методичні особливості управління процесом реструктуризації промислових підприємств // Актуальні проблеми економіки. – 2006. - №4 (58). – с.151-157.

3. Коваленко Д.І. Реструктуризація промислових підприємств як системний процес // Фондовый рынок. – 2006. -№8. – с. 28-31.

4. Мартиненко В.П. Реструктуризація підприємств промисловості як умова розвитку сучасної економіки // Формування ринкових відносин в Україні. – 2005. - №3 (46). – с. 92-95.

5. Москаленко В.П., Шипунова О.В. Реструктуризация предприятий – основа улучшения использования их производственного потенциала // Вісник Української академії банківської справи – 2000. - №1(8).- с. 61-64.