Секція: Облік та аудит

Хоменко Л.М., Петрова Н.В.

Кременчуцький державний політехнічний університет

Удосконалення інвентаризації як елементу бухгалтерського обліку

Інвентаризація є одним із найважливіших методів бухгалтерського обліку, за допомогою якого забезпечується підтвердження достовірності даних про наявність та стан матеріальних й нематеріальних активів, іншого майна, капіталу, інвестицій, розрахунків, резервів та зобов'язань. Мета доповіді – розкрити теоретичні аспекти такого методу бухгалтерського обліку, як інвентаризація та особливості практичного застосування її на підприємствах; нафтопереробної галузі, та запропонувати шляхи щодо удосконалення методики проведення.

Згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що перед складанням річної фінансової звітності підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію. В інших періодах періодичність й об'єкти інвентаризації (основні фонди, нематеріальні активи, сировина, матеріали, незавершене виробництво, готова продукція, товари, готівка, розрахунки тощо) визначаються власником підприємства. Проведення інвентаризації є обов’язковим: при передаванні майна державних підприємств в opeнду або його приватизації; - перед складанням річного бухгалтерського звіту, що підкреслює актуальність цієї роботи в системі заходів щодо забезпечення його достовірності та довіри користувачів звітної інформації - акціонерів, кредиторів, інвесторів; - при зміні матеріально відповідальних oci6; - при встановленні фактів крадіжок; - після пожеж, стихійних явищ й техногенних аварій.

При проведенні інвентаризації необхідно дотримуватись наступних принципів: раптовість, своєчасність, співставленість, точність, плановість, безперервність, об’єктивність, обов’язковість, повнота охоплення об’єктів, гласність, оперативність, ефективність, економічність, доцільність юридичного значення і оцінки результатів, матеріальної відповідальності. Лише дотримання всієї сукупності наведених принципів при проведенні інвентаризації гарантує її якість та результативність. Об’єктом інвентаризації є сукупність однорідних елементів майна та зобов’язань господарюючого суб’єкта за своїм функціональним призначенням та економічним змістом. Суб’єктами інвентаризації виступають носії прав та обов’язків – власники та керівники підприємств, державні інститути, структури та підрозділи, що відповідно до законодавства мають право контролювати діяльність підприємств.

Постiйно дiючi iнвентаризацiйнi кoмiciї на підприємствах нафтопереробної галузі здiйснюють контрольнi перевiрки правильностi проведення інвентаризації, перевiряють правильнiсть визначення iнвентаризацiйних розбіжностей i обгрунтованість пропозицiй щодо їx врегулювання. Висновки постійно діючих інвентаризаційних комісій щодо врегулювання інвентаризаційних розбіжностей набувають сили розпорядчого документа і стають пiдставою для записiв у бухгалтерському облiку тiльки пiсля їx затвердження керiвником підприємства.

Пропозицiї щодо врегулювання iнвентаризацiйних розбiжностей мають rрунтуватися на таких пiдходах: надлишки цiнностей (у тому числi кошти у розрахунках) мають бути включенi до балансу iз збiльшенням доходiв пiдприємства; взаємний залiк нестач i надлишкiв внаслiдок пересортування марок пального та мастильних матеріалів може бути здiйснений тiльки щодо товарно-матерiальних цiнностей однакового найменування в тотожнiй кiлькостi та в oднієї і тієї самої матерiально вiдповiдальної особи. Цiнностi, що входять до складу однiєї групи, фактично мають схожiсть за зовнiшнiм виглядом або упакованi в однакову тару, мають однакові характернi для них основнi вiдмiтнi ознаки, схожi за своїми фiзичними характеристиками, мають одну кpaїнy походження та виробника. Крiм того, Положенням (стандартом) бухгалтерського облiку №7 “Основнi засоби”, затвердженим наказом Miнicтерства фiнансiв України вiд 27 квiтня 2000 р. № 92, передбачено, що подiбними об'єктами є об'єкти, якi мають однакове функцiональне призначення та однакову справедливу вартiсть. Вiдповiдно до методичних рекомендацiй щодо застосування суттєвостi у бухгалтерському облiку (лист Мiнiстерства фiнансiв України вiд 29 липня 2003 р. № 04230-04108) для визнання активiв подiбними рiзниця мiж їx справедливою вартiстю не повинна перевищувати 10 вiдсоткiв.

Якщо при взаємному залiку нестач i надлишкiв внаслiдок пересортування паливно-мастильних матеріалів вартiсть цiнностей, що виявилися у надлишку, перевищує величину, якої не вистачає, то цю рiзницю додають до облiкової вартостi цiнностей iз збiльшенням операцiйних доходiв. Перевищення вартостi цiнностей, що виявилися у нестачi, над вартiстю надлишкових цiнностей (взаємний залiк кiлькiсних розбiжностей неприпустимий), розглядають як вартiсну нестачу, списують на операцiйнi витрати пiдприємства з одночасним визнанням операцiйного доходу по вартостi, щодо якої конкретних винуватцiв її виникнення встановлено. По вартiсних розбiжностях, якi не вiднесенi на винних ociб, у протоколах iнвентаризацiйної кoмiciї мають бути наведенi вичерпнi пояснення причин, з яких це не може бути здiйснено. Пiсля взаємного

залiку внаслiдок пересортування до нестач паливно-мастильних матеріалів можуть застосовувати норми природного збитку тiльки при виявленнi фактичних нестач.

Пiсля виконання наведеного порядку врегулювання iнвентаризацiйних розбiжностей нестачi цiнностей для вiдшкодування винними особами оцiнюються вiдповiдно до законодавства про обчислення шкоди вiд розкрадання, нестачi, знищення i псування матерiальних цiнностей.

Уci факти нестач i надлишкiв вiдображають списанням i оприбуткуванням вiдповiдних активiв з вiдображенням операцiйних витрат i доходiв. Суми нестач, якi пiдлягають вiдшкодуванню винними особами, вiдображають за дебетом субрахунку 375 "Розрахунки за вiдшкодуванням завданих збиткiв" i кредитом рахункiв облiку доходiв. Розбiжностi на рахунках облiку цiнностей, витрат i доходiв майбутнiх перiодiв, зобов'язань i забезпечень, розрахункiв з дебiторами тощо мають усуватися за результатами iнвентаризацiї i прийнятого piшення про їx врегулювання. Керiвник пiдприємства, враховуючи особливостi утворення сумових розбiжностей, якщо iнших заходiв для запобiгання їx утворення здiйснити неможливо, для бiльш оперативного розгляду i врегулювання таких розбiжностей встановлює зменшену перiодичнiсть проведення iнвентаризацiї певних об'єктiв облiку.