Економічні науки / 3.Фінансові відносини

 

Толока С. Ю.

Кременчуцький державний політехнічний університет

Становлення неторгових операцій в іноземній валюті на вітчизняному ринку фінансових послуг

 

Україна як самостійна держава все більше здійснює зовнішньоторговельні та інші економічні зв'язки із зарубіжними країнами.

 У наш час тема неторгових операцій стає все більш актуальною через нестримну модернізацію, роль неторгових відносин досить важлива тому що наприклад пластиковими картками на даний час користуються більш ніж 70% населення України, використовуючи їх як у національній валюті так і в іноземній. Дорожні чеки використовують здебільшого під час подорожей, для подальшого розрахунку або обміну їх на реальні кошти. Ними користуються приблизно 15% населення, але ці дані мають тенденцію до збільшення і за заявами банків на протязі декількох років збільшаться до 30 – 40%.

Після виходу України зі складу СРСР, і встановлення більш тісних економічних відносин з іншими країнами приблизно 20% населення працює за кордоном, а приблизно 40% мають постійні економічні відносини з за кордонними суб’єктами, тому роль обмінних пунктів стає все більш важливішим (ними користуються близько 90% населення України). Також при вище згадуваних відносинах зручним є і послуга переказу коштів, для швидшого переміщення грошових капіталів на різні відстані, з гарантією їх цілісності. [1]

Об’єктами та предметом дослідження в цій галузі є: неторгові операції, операції з пластиковими картками, операції з обміну готівкової іноземної валюти через мережу обмінних пунктів, операції пов’язані з переказом коштів фізичних осіб за кордон; процес структуризації (класифікації) неторгових операцій, визначення методів обґрунтування доцільності їх використання.

Найбільш поширеним визначенням сьогодні є: неторгові операції – це операції з обслуговування фізичних осіб, що не займаються підприємницькою діяльністю, а також послуги, що надаються юридичним особам і не стосуються безпосередньо їх комерційної діяльності: купівля та продаж іноземної валюти через обмінні пункти; оплата платіжних документів у національній та іноземній валюті; інкасо готівкової іноземної валюти та платіжних документів у національній валюті; оплата переказів, що надходять фізичним особам з-за кордону; переказ коштів фізичних осіб за кордон; операції за поточними рахунками і вкладами фізичних осіб в іноземній валюті; операції з банківськими пластиковими картками; операції з дорожніми чеками.

Кредитні картки дають змогу власнику здійснити оплату за рахунок банківських позичок чи кредиту. Розрізняють: цільові кредитні картки (використовуються для оплати певного виду послуг за рахунок кредиту компанії, що надає послуги), гарантійні картки (використовуються для гарантії чекових платежів, щоб уникнути отримання незабезпеченого чи фальшивого чека), універсальні (для отримання грошей у банкоматах, оплати товарів, послуг – VISA, American Express). Банківська кредитна картка призначена для купівлі товарів з використанням банківського кредиту, а також для отримання авансів у готівковій формі.

Обмінні пункти здійснюють операції купівлі та продажу іноземної валюти для фізичних осіб – як резидентів, так і нерезидентів України. Організація роботи обмінних пунктів, що є структурними одиницями комерційних банків, які виконали необхідні умови для їх відкриття і мають відповідні пункти валютної ліцензії, здійснюються з метою забезпечення валютного обслуговування фізичних осіб.

До операцій неторгового характеру також слід віднести операції з переказу коштів. Ці перекази проводяться з такою метою: допомога родичам, що проживають за межами України; сплата аліментів для утримання дітей і непрацездатних батьків; здійснення платежів, пов’язаних зі смертю; здійснення платежів з відшкодування витрат судовим, слідчим, арбітражним, нотаріальним та іншим правоохоронним органам іноземних держав мито за справами, що розслідується цими органами; отримання спадкоємних коштів і коштів від реалізації спадщини та майна, належного нерезиденту і Україні; оплата фізичною особою-резидентом товару іноземній фірмі за імпортним контрактом (договором, інвойсом) для власного споживання; перерахування власником рахунку коштів в іноземній валюті з цього рахунку при виїзді за кордон га постійне місце проживання; перерахування нерезидентом прибутків, одержаних від здійснення інвестицій в Україні.

Дорожній чек – грошове зобов’язання виплатити зазначену в чеку суму власнику, чий зразок підпису проставляється на ньому в момент його продажу.

Завданням наукового прогресу є збільшення учасників операцій з банками, за останні 10 років з 30% до 90%. Тобто банківські установи починають користуватися все більшою популярністю, особливо серед людей молодого віку. Люди ж похилого віку мають більш негативне відношення до банківських установ через складений негативний стереотип після втрати великої суми коштів на рахунках ощадних книжок після розпаду СРСР, а також через непевну роботу банків на початку становлення незалежності, що супроводжувалося банкрутствами.

В наш час аналітиками банківських установ було проведено низку аналізів ситуацій з якими вони зустрічалися на початку становлення, що дало змогу вийти на новий більш високий рівень обслуговування. Та наукові дослідження в цьому напрямі не припиняються і не припиняться ніколи тому, що завжди є прагнення кращого обслуговування клієнтів, а також вилучення більших прибутків від операцій різного характеру.

 

Література: Статистична інформація – http://www.visnyk.org.ua