К.е.н. Танклевська Н.С.

Херсонський державний аграрний університет

ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ АПК

Процес відтворення в АПК ніколи не відбувався на власній економічній основі, оскільки міжгалузевий обмін не був еквівалентним. Значна частина створюваного в аграрному секторі національної економіки продукту завжди вилучалася державою, а сільськогосподарські підприємства завжди відчували дефіцит коштів.

Важливе значення у формуванні фінансово-кредитного механізму належить державі. Оскільки однією з головних функцій держави є створення сприятливого економічного середовища, вона застосовує і відповідні економічні методи впливу. До них належать: державні кредити, формування цін через систему доплати, державне замовлення, пільги з оподаткування, фінансова допомога. Дані методи спрямовані на максимальний захист національного товаровиробника, підтримку його конкурентноздатності на внутрішньому і зовнішньому ринках.

Одну з ключових ролей у фінансово-кредитному забезпеченні розвитку сільськогосподарського виробництва займають питання кредитування. Кредитування сільського господарства в сучасних умовах є одним із ключових компонентів його стабільного розвитку. Воно включає функціонування системи кооперативних банків, підтримку розвитку кредитних спілок, розробку умов забезпечення розвитку іпотечного кредитування та мікрокредитування, застосування державного механізму надання пільгових кредитів за схемою компенсації процентної ставки.

Світова практика свідчить, що система кредитування сільськогосподарських товаровиробників повинна поєднувати державну підтримку, специфічні механізми захисту банківських позичок, обслуговувати їх різними фінансовими посередниками, в першу чергу кооперативними та приватними банками, які суттєво відрізняються функціями, умовами надання кредитів, механізмами розподілу прибутків, засадами управління тощо. Отже, запровадження випробуваних світовим досвідом прогресивних моделей банківського обслуговування повинно стати одним із основних пріоритетів державної аграрної політики.

Одним із ефективних інструментів державної аграрної політики став механізм здешевлення банківських кредитів, через застосування часткової компенсації ставки за кредитами комерційних банків. Так, застосування цього механізму в минулі три роки дозволило лише у 2004 році залучити 8993 млн.грн.., що у 5 разів більше кредитних ресурсів ніж у 2002 році. Пільгових кредитів щороку залучається близько 3 млрд.грн.., що складає майже 50% всіх кредитів, наданих підприємствам АПК. У кредитуванні підприємств АПК на умовах часткової компенсації у 2002-2004 роках прийняли участь понад 100 банків. Особливого значення для банків при наданні кредитів набуває питання їх забезпечення та повернення. Рівень повернення кредитів позичальниками-підприємствами АПК у зазначені роки становив 92-94 відсотки.

Часткове розв’язання проблеми довгострокового кредитування стало можливим із запровадженням фінансового лізингу на купівлю сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва. Привабливість лізингових операцій для комерційних банків пов’язана з наявністю реального забезпечення завдяки механізму застави обєктів лізингу. При вдосконаленні системи агро кредитування важливе значення має розвиток страхування застави й забезпечення її недоторканості. Проте сучасні послуги страхових компаній досить дорогі, а механізму недоторканості застави ще не відпрацьовано.

Необхідно активізувати також й нові форми кредитування в сільському господарстві, які б дозволили отримувати комерційні кредити без прямої участі держави. Прикладом тому є отримання кредитів під заставу виробленої продукції (складські розписки), факторингові операції, форфейтування, кредитування за допомогою векселів та фінансовий лізинг. Це б дозволило оперативно отримувати кредити для фінансування сільськогосподарського виробництва.

Головною передумовою вирішення зазначеної проблеми (доступу до фінансових послуг за прийнятною ціною), як свідчить світовий досвід, є створення правових та інституційних засад формування ліквідної застави майном та іншими активами. Зокрема, вирішальну роль для розвитку сільського господарства повинно відігравати іпотечне фінансування. Розвиток ринку фінансових послуг повинен бути ключовим (наповнюючим) елементом аграрних реформ в Україні. Більше того, як показує практика, механізми фінансових послуг повинні запроваджуватись у комплексі та одночасно з іншими напрямками реформування відносин власності та земельних відносин, запровадження механізмів державної підтримки, регулювання продовольчих ринків, удосконалення податкової політики тощо. Також, розвиток іпотечного фінансування в АПК неможливий без розвитку ринку нерухомого майна, а особливо ринку земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

Таким чином, до основних шляхів вдосконалення фінансово-кредитного забезпечення розвитку аграрного сектору економіки слід віднести: підвищення дієвості та ефективності державної підтримки галузі; вирішення проблем врегулювання власності на землю; якісний розвиток фінансової інфраструктури аграрного сектора (створення системи кооперативних банків, розвиток кредитних спілок, лізингових, страхових та інвестиційних компаній, функціонування потужних аграрних бірж, розвиток ринку цінних паперів та ін.); вдосконалення системи кредитування підприємств АПК (застосування пільгового кредитування, зниження ставок по кредитам, збільшення частки довгострокових позик, розвиток іпотечного кредитування тощо); подальший розвиток страхування майна, фінансових та підприємницьких ризиків в аграрному секторі; оптимізація та стабільність оподаткування підприємств АПК тощо.