Пушкар Т.А.

Харківська національна академія міського господарства

ТЕРІТОРІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ БУДІВЕЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В РЕГІОНІ

Становлення України як самостійної держави істотно змінило умови, в яких функціонує будівельний комплекс країни. Реалізацію стратегії розвитку стримують старі і нові проблеми. Насамперед це подорожчання матеріально – технічних ресурсів. Значно позначається на темпах будівництва обмеженість бюджетних асигнувань, низька платоспроможність населення, відсутність діючих і відпрацьованих фінансово–кредитних механізмів залучення коштів населення, недостатнє стимулювання інвестиційної діяльності в будівництві, необґрунтовані зміни в законодавстві. Стримує розвиток будівельної діяльності і недосконала територіальна організація будівництва.

Взагалі під територіальною організацією суспільства розуміють вміння при даному рівні розвитку продуктивних сил повністю використовувати територію для потреб діяльності людини, яка проявляється в сукупності всіх наявних форм територіальної і комплексно-пропорційної організації та системі практичних заходів з управління регіональним розвитком.

Розглянемо поняття територіальної організації будівельної діяльності. Виходячи з вищенаведеного, територіальна організація визначається за двома рівнями: виробничому та територіальному.

На виробничому – це розміщення основних виробництв регіону з урахуванням галузевого та територіального поділу праці з виділенням ключових для даного регіону галузей.

На територіальному – це розміщення в цілому виробництва або галузей виробництва відповідно до різних ієрархічних складових регіону з урахуванням питомої ваги та значення регіонів нижчих рангів в становленні, функціонуванні та розвитку даного виробництва.

Отже, під територіального організацією будівництва в регіоні розуміється розміщення будівельних підприємств за адміністративно-територіальними одиницями, а також внесок регіонів нижчого рангу в розвиток будівництва в межах регіону вищого рангу.

Територіальну організацію будівельної діяльності можливо розглядати за кожною адміністративно-територіальною складовою регіону, а можливо поєднати в певні групи за характерними ознаками. Такі певні територіальні групи називають кластерами.

При різнобічності досліджень питань утворення та функціонування кластерів, можливо окреслити два основних підходи до їх виділення, які співпадають з основними принципами організації будівельної діяльності: виробничий та територіальний.

При дослідженні кластерів перевага в основному віддавалася виробничому (галузевому або міжгалузевому підходу), але з розвитком регіональних досліджень поняття кластеру використовують для класифікації регіонів різного рангу за розвитком того чи іншого процесу. Таким чином, з розвитком досліджень в галузі регіональної економіки досить поширене використання територіальних кластерів, які надають можливість узагальнити результати аналізу за тими чи іншими ознаками.

Територіальні кластери - згруповані за певними спільними ознаками та характеристиками регіони одного рангу, які окреслюють певні економічні процеси.

Визначення кластеру поєднує основні напрямки, які повинні ураховуватися при визначенні будівельного комплексу: влада, бізнес, інституції. Але у запропонованому вигляді схема будівельного кластеру не однозначна:

§ будівельний кластер можливо виділити як умовне об’єднання на національному рівні;

§ будівельний кластер можливо виділити як суспільне об’єднання на регіональному рівні.

Відповідно найбільш керованими і ефективними є регіональні утворення, виходячи з того, що необхідною умовою є ефективного функціонування будівельних підприємств є отримання кінцевого результату – готового об’єкту, а саме регіональні органи влади мають можливість оперативно реагувати на зміни умов господарювання і враховувати всі аспекти розвитку регіону. Але при цьому необхідно враховувати один із важливіших принципів прогнозування регіонального розвитку – це співвідношення і пріоритет національних інтересів над регіональними. Тобто, принципи регіонального розвитку будівництва повинні бути органічною складовою загальнодержавних цілей.

Виділимо 3 рівні побудови будівельних кластерів: в залежності від рангу економічного району (рис. 1).

Рис.1 Рівні формування будівельних кластерів

На думку автора, будівельний кластер є більш вузьким поняттям, ніж будівельний комплекс регіону.

Таким чином, на регіональному рівні поняття будівельного комплексу більше узагальнююче, яке як складову може ураховувати сформовані на території регіону кластери процесу управління будівельним комплексом. Чітке окреслення поняття територіальної організації будівельної діяльності надасть в подальшому можливість виявити територіальні диспропорції в розвитку даного процесу та окреслити чинники, які зумовлюють такі розбіжності в будівельній діяльності та капітального будівництва.