«Экономические науки »

3. Финансовые отношения

 

Супруненко Світлана Анатоліївна

старший викладач кафедри

податкового менеджменту

Національного університету

державної податкової служби

України

 

Визначення напрямів податкового планування для формування фінансових ресурсів підприємства

 

 

Управління формуванням фінансових ресурсів є процесом їх залучення з різних джерел відповідно до потреб розвитку підприємства. Основною метою такого управління можна визнати забезпечення необхідного рівня фінансування виробничого розвитку організації, для чого розробляється політика формування фінансових ресурсів. Найважливішими складовими подібної політики є наступні елементи: визначення загальної потреби у фінансових ресурсах; розрахунок податкового навантаження на окремі групи фінансових ресурсів; виявлення можливостей зниження податкового навантаження для кожної групи фінансових ресурсів; максимізація об'єму залучення фінансових ресурсів за рахунок внутрішніх джерел; забезпечення необхідного об'єму залучення фінансових ресурсів із зовнішніх джерел; оптимізація співвідношення внутрішніх і зовнішніх джерел формування фінансових ресурсів.

Загальна потреба у фінансових ресурсах для забезпечення виробничого розвитку організації може бути визначена по формулі [1]:

                                                    Пфр=   Ар - КЗр + Іп                                                          (1)

де: Пфр - загальна потреба у фінансових ресурсах для забезпечення виробничого розвитку економічного суб'єкта в плановому періоді, тис.грн.

Ар - приріст активів підприємства, що змінюються у зв'язку із зміною об'єму реалізації продукції, тис. грн.;

КЗр - приріст поточної кредиторської заборгованості господарюючого суб'єкта, що варіюється у зв'язку із зміною об'єму реалізації продукції, тис. грн.;.

Іп - об'єм інвестицій в активи, не пов'язані із забезпеченням приросту реалізації продукції в плановому періоді, тис. грн.

Процес податкового планування юридичних осіб можна розділити на декілька етапів.

1. Ухвалення рішення про найбільш вигідне з податкової точки зору місце розташування підприємства, його керівних органів, філіалів або дочірніх компаній, зокрема з використанням податкових притулків;

2. Вибір організаційно-правової форми юридичної особи і його внутрішньої структури з урахуванням характеру і цілей діяльності; співвідношення режиму оподаткування юридичної особи з його цивільно-правовою відповідальністю за зобов'язаннями;

3. Поточне податкове планування - використання податкових пільг при прогнозуванні і визначенні оподатковуваного доходу;

4. Найбільш раціональне розміщення активів і прибули; проблеми інвестування і акумуляція засобів[2].

Хотілося б відзначити, що поточне податкове планування не вичерпується тільки використанням податкових пільг при прогнозуванні і визначенні доходу. Представляється доцільним виділити наступні напрями податкового планування в цілях ефективного формування фінансових ресурсів економічного суб'єкта:

 - планування реалізаційного прибутку (від основної і неосновної діяльності);

 -  планування собівартості;

 -  планування залучених засобів;

 -  планування позикових засобів.

Розглядаючи податкове планування, перш за все слід акцентувати увагу на плануванні виручки від реалізації, (об'єму продажів) і, отже, на плануванні собівартості (витрат виробництва і звернення). Це пояснюється жорсткою зв'язкою: "виручка від реалізації - собівартість - прибуток - податок на прибуток", в якому податкове планування виступає як один з видів планування взагалі. Необхідність податкового планування багато в чому визначена сучасним податковим законодавством, що спочатку передбачає різні податкові режими, залежно від статусу платника податків, напрямів і результатів його фінансово-господарської діяльності, місця реєстрації і організаційної структури підприємства. Очевидно, що в ідеалі таке планування повинне бути перспективним, оскільки багато рішень, що приймаються в рамках проведення операцій особливо при проведенні крупних інвестиційних програм, вельми дорогим і їх "компенсація" може спричинити за собою значні фінансові втрати.

Автором пропонується алгоритм податкового планування в цілях оптимізації формування фінансових ресурсів, представлений на рис.1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Рис 1 Схема алгоритму податкового планування в цілях оптимізації формування фінансових ресурсів.

 

Орієнтуючись на обставину, що процес планування складається з трьох основних елементів - аналізу, визначення цілей і реалізації рішень, формування податкової політики підприємства, що виражається в розробці конкретних заходів податкового планування (блок 4 на рис. 1), доцільно здійснювати в послідовності, запропонованій автором: визначення можливостей зменшення бази оподаткування підприємства за рахунок податкових пільг (прямих та непрямих); врахування регіональних особливостей оподаткування; планування суми податкових виплат в майбутньому періоду, виходячи з цільової суми чистого прибутку; оцінка ефективності розроблених заходів податкового планування. 

Разом з податковим плануванням широкого поширення при розробці бізнес-планів набувають методи податкового прогнозування. Відзначаючи відмінності між податковим плануванням і податковим прогнозуванням, необхідно сказати, що вони є різними методами узагальнення інформації. Так, при плануванні податків господарюючий суб'єкт або інвестор спираються безпосередньо на дані оперативного і бухгалтерського обліку і на їх основі можуть розрахувати реальні варіанти організації виробництва і фінансів, а потім порівняти їх і вибрати найбільш оптимальний.

 

Література:

1.     Финансы предприятий: Учебник / Под ред. М. В. Романовского . – СПб.: Издательский дом «Бизнес - пресса», 2000

2.     Налоговое планирование / Е . Вылкова, М. Романовский . – СПб.: Питер, 2004.