Економічні науки/3. Фінансові відносини

Шишка О. В.

Кременчуцький державний політехнічний університет

Суть валютних операцій та валютні ризики

Валютні операції мають принципово важливе значення, адже завдяки їм забезпечується взаємозвязок вітчизняного та міжнародних ринків грошей та капіталів. Крім того, ці операції при вмілому їх застосуванні є досить прибутковими і можуть значно підвищити ефективність діяльності підприємств, а також вони використовуються для правильного ведення бізнесу і отримання прибутку.

Згідно з Декретом КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.93., валютні операції – це операції, повязані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України; використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобовязань, предметом яких є валютні цінності; ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням і переказуванням , пересиланням за її межі валютних цінностей.

Слід зазначити, що хоча й існує досить широка різноманітність валютних операцій, існує можливість групування їх за видами: конверсійні операції, операції повязані з міжнародними розрахунками, операції із залучення та розміщення валютних коштів, неторгівельні операції, операції з банківськими металами, кореспондентські відносини з іноземними банками.

Різновидом валютних операцій є також арбітражні операції, головна мета здійснення яких полягає в одержанні прибутку від різниці валютних курсів. Основний принцип валютного арбітражу – купити валюту дешевше та продати дорожче. Класифікують валютний арбітраж в залежності: від кількості валют (простий, складний) ; за метою проведення (спекулятивний, конверсійний); за технікою проведення (вирівнювальний, процентний, диференційований); за типом валютних угод (з використанням готівкових угод, з укладанням угод на певний термін). Перевага валютних арбітражних операцій в тому, що забезпечується взаємозвязок курсів валют і регулювання ринку, що сприяє тимчасовому вирівнюванню курсів на різних ринках, стиранню різних коньюктурних стрибків, підвищуючи стійкість валютного ринку.

Відповідно до Декрету КМУ від 19.02.93 та Закону України «Про банки і банківську діяльність» валютні операції здійснюються вітчизняними банками та іншими фінансовими установами на основі ліцензії Національного банку України. Залежно від тривалості дії ліцензії, характеру та тривалості валютних операцій можуть видаватися індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій.

Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим кредитно-фінансовим установам України на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання. Що стосується операцій торговця цінними паперами, то до тих, які потребують ліцензії відносяться: купівля-продаж цінних паперів, які номіновані в іноземній валюті; купівля-продаж цінних паперів, які номіновані в національній валюті, якщо при цьому відбувається перехід права власності від резидента до нерезидента або навпаки.

Щодо надання індивідуальних ліцензій, то вони надаються на здійснення разових операцій, тобто це може бути пересилання за межі України валютних цінностей, або із-за кордону в Україну. Але тут існують деякі вийнятки, зокрема не потребують індивідуальних ліцензій операції по пересиланню, вивезенню, переказуванню валютних цінностей за межі України, якщо вони були раніше ввезені в Україну на законних підставах. Здійснення інвестицій за кордон також потребує індивідуальної ліцензії, але і тут існують деякі виключення: якщо ці цінності були отримані як дарунок або дісталися у спадщину.
Знання валютних операцій не дозволяє передбачити ситуацію на валютному ринку, через це потрібно знати і враховувати валютний ризик. Взагалі валютний ризик – це можливість фінансових втрат під час здійснення валютних операцій, а тому головною причиною ризику є нестабільність та непрогнозована зміна валютного курсу. Ці зміни залежать від: загального економічного стану держави, політичної ситуації, рівня інфляції, стану платіжного балансу, частоти зміни попиту та пропозиції на ту чи іншу валюту.
В сучасній економічній валюті виділяють операційні, трансляційні та економічні ризики. До операційного ризику  можна віднести ризики, що повязані із зміною валютного курсу, яка може вплинути на очікуємий результат. Завдання визначення операційного ризику може вимагати оцінки ситуації, коли ціна угоди встановлена в одній валюті, а оплата буде проводитися в іншій. Щодо трансляційного валютного ризику, то його ще називають розрахунковий або балансовий, суть його полягає у невідповідності активів і пасивів, виражених у валютах різних країн.  Цей ризик має місце тоді, коли тенденція зміни курсу валют визначена, але не тоді , коли розглядається як відхилення від відносно стабільного курсу. Економічний ризик – вид ризику, який визначається як можливість несприятливого впливу змін обмінного курсу на економічне положення компанії. Ризик може виникати внаслідок зміни гостроти конкурентної боротьби, як з боку виробників аналогічних товарів, так і збоку виробників іншої продукції, а також зміни схильності споживачів певній торговій марці. Вплив можуть мати і інші джерела, наприклад, реакція уряду на зміну обмінного курсу або стримування зростання заробітної плати в результаті інфляції, викликаної знеціненням валюти.
Для запобігання валютних ризиків практика зовнішньоекономічних розрахунків виробила систему валютних захисних операцій, до яких можна віднести валютні фючерси, форварді операції, багатовалютні захисні обмовки.
Таким чином, можна зробити висновки, що для успішного ведення зовнішньоекономічної діяльності потрібно якомога більше уваги приділяти проведенню валютних операцій, які даютьзмогу передбачити валютні ризики, а також отримати додатковий прибуток як результат різниці між валютними курсами.