Толочко В.М., Галій Л.В., Васілін В.Ю.

Національний фармацевтичний університет

ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАЦІ СПЕЦІАЛІСТІВ ФАРМАЦІЇ: ІСТОРИЧНІ АСПЕКТИ ТА СУЧАСНИЙ СТАН

Форми організації праці спеціалістів фармації завжди повинні знаходиться у відповідності до сучасного стану розвитку галузі, цілей та завдань, які вирішують фармацевтичні установи. Разом з цим, наукові дослідження, що торкаються цих питань, датуються вісімдесятими роками минулого сторіччя [1,5].

Отже, метою роботи є вивчення організації праці спеціалістів фармації у сучасних умовах та розробка науково-обґрунтованих підходів до оптимізації використання фармацевтичних кадрів.

Методи дослідження: історичний аналіз, експертних оцінок, фотографії робочого дня, хронометражу, миттєвих наглядів, економіко-статистичний.

Ретроспективний аналіз нормативних-правових засад організації праці спеціалістів фармації свідчить про те, що за часів Радянського Союзу задачі та функції кожного закладу охорони здоров’я окреслювалися окремими положеннями, наприклад про аптеку, склад, кіоск, магазин, тощо. Відповідно до них визначались завдання та обов’язки окремих фахівців через положення про ту чи іншу посаду (завідуючого, заступника завідуючого, провізора-аналітика, провізора-технолога, фармацевта та ін.). У цілому, визначенню та розподілу обов’язків фахівців фармації передував ґрунтовний науковий аналіз форм та методів організації їх праці, який був проведений Всесоюзним науково-дослідним інститутом фармації. Зазначимо, що деякі з методичних розробок з наукової організації праці, майже до останніх часів, використовуються керівниками фармпідприємств.

Результати аналізу також доводять про поступові зміни у переліку провізорських посад, що пов’язано із змінами та перерозподілом завдань між фахівцями. Так, у 50 рр. до провізорських посад відносили посади дефектара, рецептара-контролера, хіміка-аналітика [2]. У 1976 році була введена нова номенклатура посад: провізор-технолог (замість дефектара і рецептара-контролера) та провізор-аналітик (замість хіміка-аналітика) [3]. У 1995 році, враховуючи скорочення обсягів виробництва ліків в умовах аптек, здійснена заміна посади провізора-технолога на посаду провізора [6]. Згідно діючого наказу МОЗ України № 385 від 28.10.2002 [4] серед посад фахівців з вищою фармацевтичною освітою: старший провізор, провізор, провізор-аналітик, провізор-інтерн, провізор-косметолог та провізор клінічний.

Враховуючи попередній досвід аналогічних досліджень [5], нами протягом 2004-2006 років проводилось вивчення професійної діяльності провізора з відпуску лікарських засобів в аптечних установах різних форм власності Харківської, Сумської, Полтавської областей та АР Крим. Його результати доводять, що, і сьогодні, провізор виконує ряд функцій, передбачених для посад дефектара та рецептара-контролера, а пізніше провізора-технолога, але їх питома вага у загальному балансі робочого часу не істотна.

На початку експерименту, який проводився за загальноприйнятою методикою хронометражних спостережень [5], доведено невідповідність старої класифікації витрат робочого часу провізора вимогам сучасності. Тому нами здійснено перегляд та удосконалення класифікація витрат часу спеціалістів фармації, в якій основна робота провізора поділяється на фармацевтичну і аккомпонуючу.

Так, фактичний баланс робочого часу провізора за видами робіт становить: основна робота – 76,2 ± 3,3%, у тому числі фармацевтична − 52,6%, аккомпонуюча − 23,6%; підготовчо-заключна робота – 3,8 ± 1,3%; додаткова робота – 0,6 ± 0,4%; санітарно-просвітницька робота – 8,0 ± 1,6%; організаційно-методична робота і підвищення кваліфікації – 1,2 ± 1%; робота не властива кваліфікації провізора – 0,1%. При цьому перерви складають
10,1 ± 3,0%.

Виявлено зникнення деяких завдань та операцій, що раніше виконувалися

провізором аптеки, у зв’язку з використанням комп’ютерної техніки. З іншого боку, з’явилися нові завдання та функції, що зумовлені здійсненням фармацевтичної опіки, збільшенням об’єму поставок лікарських засобів до аптеки та ін.

Отримані нами результати стверджують про доцільність створення сучасних уніфікованих посадових інструкцій спеціалістів фармації, бо їх останні редакції датуються 1976 роком.

У цілому зазначимо, що саме результати наукових досліджень з сучасної організації праці спеціалістів фармації мають слугувати підґрунтям для розробки необхідного нормативно-правового супроводу їх діяльності.

Література

1. Берг Л.В., Ефимченко Ю.В., Ефимченко М.Ю. Научная организация труда в фармпроизводстве. – М.: «Медицина», 1981, 224 с.

2. Коренблат Г.Д. Организация фармацевтического дела / М.: Медгиз, 1948. − 195 с.

3. Приказ Министерства здравоохранения СССР от 30.12.76 г. № 1255 „Об утверждении номенклатуры должностей фармацевтических работников и положений об отдельных учреждениях и должностях работников аптечных учреждений” // Сборник штатных нормативов и типовых штатов учреждений здравоохранения / Под ред. С.П. Буренкова. − М.: Медицина, 1986. − с. 40-42.

4. Про затвердження переліків закладів охорони здоров’я, лікарських, провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров’я. Наказ МОЗ України від 28 жовтня 2002 р. №385 // Провізор. - №23. – 2002. – С. 5-8.30.

5. Тенцова А.И, Скулкова Р.С. Основы научной организации труда в аптеках. − М.: Медицина, − 1980. − 176 с.

6. Україна. МОЗ. „Про затвердження переліку закладів охорони здоров'я, переліку лікарських посад і переліку посад фармацевтичних працівників”. Наказ від 22.06.95 № 114.