Використання теорії нечітких множин в методології соціо-економічних досліджень

Тарасова Л.Г., Савіна С.С.,

Київський національний економічний університет,

Функціонування складних реальних систем є предметом соціо-економічних досліджень. Поряд з економічною складовою важливий вплив на результат діяльності соціо-економічної системи має психологічна складова. В сучасних умовах існують різноманітні методики визначення психологічних характеристик об’єктів, що досліджуються. Очевидно, що з наявного переліку методик неможливо обрати єдину для практичного використання в різних сферах діяльності. Доцільно використовувати деякий набір методик, що досліджують різні аспекти стосовно потрібних психологічних характеристик. В більшості випадків в основу таких методик покладено використання та обробка тестових завдань. Ми пропонуємо використовувати для обробки тестових завдань принципово новий підхід, в основу якого покладено новий напрямок в області математичного моделювання та аналізу складних реальних систем – теорію нечітких множин.

Теорія нечітких множин являє собою узагальнення і переосмислення найважливіших понять класичної математики для створення апарату здатного моделювати людські судження, нечітку інформацію, суб’єктивне прийняття рішень особою, яка приймає рішення, які не можна з достатньою точністю описати мовою класичної математики.

Теорія нечітких множин дає можливість описувати вихідну інформацію, що використовується в психологічних дослідженнях, в термінах нечітких множин і відношень, які більш повно відповідають реальним ситуаціям. Отже, теорія нечітких множин дає принципово нову можливість зближення точної класичної математики із всепронизуючою неточністю реального світу.

Основним поняттям теорії нечітких множин є означення нечіткої множини. Нехай Х – універсальна множина, зліченна або ні, і х – елемент Х. Нечіткою множиною А, що задана на універсальній множині Х, називається множина упорядкованих пар , де , а – функція: , яка називається функцією належності нечіткої множини А і показує ступінь або міру належності елемента х нечіткій множині А.

Як зазначалось вище, в більшості випадків психологічних досліджень використовуються тестові завдання, результатом застосування яких є числові масиви, що потім певним чином обробляються для аналізу, узагальнення та отримання висновків в даному досліджені. Головну увагу слід звернути саме на процес обробки тестової інформації, адже отриманий результат є основою для подальших висновків. Використання спрощених та математично не обґрунтованих методик в процесі обробки інформації може привести або до беззмістовних висновків, або навіть до висновків, що будуть суперечити реальній дійсності.

Найпростішими способами обробки інформації, які, на жаль, зустрічаються найбільш часто, є обчислення сумарних чи середніх значень в певних числових масивах. Наприклад, діагностику соціально-психологічної атмосфери в групі на основі методики Ф.Фішера пропонується здійснювати наступним чином. Кожен член групи отримує бланк з таблицею, в якій наведені протилежні за змістом пари слів за допомогою яких можливо описати атмосферу в групі (підгрупі).

1. Дружелюбність	1	2	3	4	5	6	7	Ворожнеча
2. Узгодженість	1	2	3	4	5	6	7	Неузгодженість
......................................
10. Успішність	1	2	3	4	5	6	7	Неуспішність

Кожному члену групи пропонується оцінити цю атмосферу обираючи відповідну цифру в кожному рядку.

Далі потрібно розрахувати суму набраних балів індивідуально і в групі. Чим меншим є отриманий показник, тим більш сприятливою є атмосфера в групі. За цією методикою пропонується проводити перерозподіл членів в групи.

Наступна методика – зорово-аналогова шкала оцінки згуртованості групи. Членам групи пропонується відмітити на трьох лініях спрацьованість, сумісність та успішність роботи своєї групи. Для цього на кожній лінії необхідно поставити точку, розташувавши її таким чином, щоб відобразити наближеність кожного критерію до його максимального чи мінімального значення.

Далі пропонується перевести отримані точки в числа і розрахувати середні показники групової згуртованості, сумісності та успішності. Дану методику характеризують як привабливу з точки зору швидкого отримання інформації про сприятливість складу учасників групи.

Спільним недоліком наведених методик та подібних до них є отримання надто узагальненого результату. Крім того, отримані результати є статичними і фіксують лише взаємовідносини в момент збору інформації. На основі таких методик неможливо буде отримати додаткової інформації про можливу групову поведінку в інших умовах.

Ми пропонуємо здійснити відповідні перетворення оцінок, отриманих за тестом, таким чином, щоб розглядати їх в термінах теорії нечітких множин. Використання поняття нечіткої множини дає можливість утворювати таку математичну структуру, що відображає міру або ступінь належності психологічній характеристиці, що досліджується і відображає суб’єктивну міру особи.

В результаті чого нечітка початкова інформація може бути використана для прийняття обґрунтованих рішень в умовах невизначеності стосовно інформації про стан зовнішнього середовища.

Література:

1. Семиченко В.А. Психология социальных отношений. – К.: Магистр-S, 1999.

2. Зайченко Ю.П. Дослідження операцій.: Підручник – 4-те вид. перероб. і допов. – К., 2000.