Секція «Економічні науки»,
Підсекція №12 “Економіка сільського господарства”
Лисоволик
Н.М.
Вінницький
національний технічний університет
Аналіз споживання молока та
молокопродуктів
Молоко — один із найважливіших продуктів
харчування людини. У ньому містяться усі необхідні для людського організму
поживні речовини в легкозасвоюваній формі. Склад молока залежить від багатьох
факторів (породи тварин, стадії лактації, складу кормових раціонів) і не є
постійним, але в середньому він характеризується таким вмістом поживних
речовин, %: вода — 87,5; молочний жир — 3,8; молочні білки — 3,3; молочний
цукор — 4,7; мінеральні речовини — 0,7. Особливість багатьох складових молока
полягає в тому, що вони унікальні й не зустрічаються в інших природних
продуктах харчування. Наприклад, молочний жир різко відрізняється від
тваринного і рослинного. У молоці він знаходиться у вигляді дрібних жирових
кульок, які можна побачити лише під мікроскопом. Білки молока містять усі
необхідні для людини амінокислоти. Молочний цукор і частина мінеральних речовин
знаходяться у молоці в розчинному стані. Найбільшу частину білкових речовин
молока становить казеїн, який є основним компонентом м'яких і твердих сирів.
Молочні білки засвоюються в шлунково-кишковому тракті людини на 96%, молочний жир
— на 95%, молочний цукор — на 98% [1].
Як свідчать дані
таблиці 1, найбільше споживалося молока та молочних продуктів Вінницьким
регіоном на душу населення аж у 1990 році. Тоді даний показник досягав 323 кг,
що складає 87,3% від норми. Надалі спостерігається спад споживання молока та
молочних продуктів, що пояснюється зниженням реальних доходів населення,
зростанням розміру податків та інших необхідних платежів, обмеженістю
експортних можливостей галузі, економічними реформами в Україні, які призвели до
спаду виробництва, інфляції. Найменше молока споживалось населенням Вінницької
області у 2000 році - 51,39% від норми. Період з 2000 по 2005рр.
характеризується зростанням даного показника за виключенням 2003 року, коли по
всіх галузях харчової промисловості у даному регіоні спостерігається зниження
як рівня виробництва, так і, відповідно, споживання продуктів харчування.
Таблиця 1
Динаміка споживання молока і молочних продуктів населенням Вінницької області
(на одну особу)*
Рік |
Фактично спожито, кг |
Норма споживання, кг |
У % до норми споживання |
1990 |
323,0 |
370,0 |
87,30 |
1995 |
224,3 |
380,0 |
59,03 |
1999 |
204,1 |
380,0 |
53,71 |
2000 |
195,3 |
380,0 |
51,39 |
2001 |
205,0 |
395,0 |
51,90 |
2002 |
232,2 |
395,0 |
58,78 |
2003 |
230,0 |
395,0 |
58,23 |
2004 |
230,8 |
395,0 |
58,43 |
2005 |
232,9 |
395,0 |
58,96 |
*) Розраховано за даними Головного
управління статистики Вінницької області.
Така ситуація
спричинена, перш за все, тим, що ціни на молоко та молочну продукцію у Вінницькому регіоні росли
повільнішими темпами, ніж доходи населення. Середній темп приросту доходів
населення протягом 2001 – 2005рр. склав 1,26, а середній темп приросту цін –
1,18. Лише у 2003 році ріст цін випереджав ріст доходів (темп приросту доходів
складав 1,19, а темп приросту цін – 1,32). Саме через це 2003 рік
характеризується скороченням рівня споживання молока та молокопродуктів.
Зростання споживання молока і молочних
продуктів в останні роки зумовлено збільшенням чисельності міського населення,
низькими цінами на молоко, зростаючими доходами населення, а також суттєвим
зменшенням пропозиції та подорожчанням м'яса. Певною мірою можна говорити про
те, що деяке підвищення споживання молока згладило негативні наслідки щодо
недостатнього споживання тваринного білка, що знаходиться в м'ясі. Так,
наприклад, 1 г. сиру кисломолочного напівжирного має таку ж енергоцінність як
1,11 г. м’яса яловичини.
Проте, рівень споживання молокопродуктів
як у Вінницькій області так і по Україні в цілому знаходиться ще на досить низькому рівні порівняно з
розвиненими країнами світу. Так, французи споживають на рік 15 кг сиру,
голландці – 10 кг, а українці - лише 1 кг, що майже
в 6 разів менше, ніж рекомендовано наукою споживання.
Найбільше молокопродуктів на душу
населення споживають у Франції та Німеччині: масла — відповідно 8,3 і 6,8 кг.;
сиру твердого — 22,6 і 20,5 кг.; кисломолочних продуктів, включаючи йогурти, —
26,9 і 25,0 кг.; молока питного — 75,5 і 64,4 кг.
Отже, щодо рівня споживання молока та молокопродуктів, то
тенденція до зменшення його обсягів поступово скорочується, про що свідчать
вищенаведені дані. У Вінницькому регіоні за останні кілька років
спостерігається, навіть, збільшення споживання в розрахунку на душу населення.
Але, поки ще не можна вважати це значним поліпшенням ситуації, оскільки на
низькому рівні залишаються показники споживання молочної продукції порівняно з
показниками початку 90-х років і нормами споживання.
Література
1.
Рутхурак М.В. Підвищувати ефективність виробництва та рівень споживання
молока // Економіка АПК. – 2005. - №10. – с.80.
2.
Статистичний щорічник Вінниччини за
2005р. / Державний комітет статистики України. Головне управління статистики у
Вінницькій області: За редакцією С. Ігнатова. – 2006. – 648с.
3.
Статистичний збірник «Баланси та
споживання основних продуктів харчування населенням України» за 2005р. /
Державний комітет статистики України: Під загальним керівництвом Ю.М.
Остапчука. – К., 2006. – 54с.