Экономические науки/3. Финансовые отношения

Кравчина С.В.

Кременчуцький державний політехнічний університет

Особливості правового регулювання валютних операцій в Україні

Розвиток ринкових відносин і входження України як незалежної держави у світове економічне співтовариство істотно підвищують увагу до правового регулювання валютних операцій. Валютне регулювання це – діяльність держави та уповноважених нею органів, спрямована на регламентацію валютних розрахунків і порядку здійснення операцій з валютними цінностями.

Основними завданнями валютного регулювання є: організація системи курсоутворення, захист та забезпечення необхідного ступеня конвертованості валюти національної грошової одиниці; регулювання платіжної функції іноземної валюти та інших іноземних інструментів; організація внутрішнього валютного ринку та інше.

Валютні правовідносини – це врегульовані нормами права комплексні суспільні зв’язки, що виникають в процесі організованої державою фінансової діяльності з приводу утворення і використання централізованих і децентралізованих фондів специфічних грошових засобів – валютних фондів.

Особливістю механізму правового регулювання валютних відносин, як специфічного різновиду фінансових, є їx особлива владно-майнова природа, яка визначається розробленою державою моделлю функціонування національного валютного ринку України, формами участі резидентів в іноземних та міжнародних валютних ринках, участь в яких дозволяється законодавством України.

Правові норми, які визначають порядок здійснення валютних операцій виконують регулюючу та контролюючу функції. Регулююча функція визначає обсяг прав та обов’язків осіб, що беруть участь у здійсненні валютних операцій, а контролююча, в свою чергу, забезпечує дотримання валютного законодавства при здійсненні валютних операцій.

Одним з основних документів у цій сфері, який регулює операції з валютними цінностями, визначає статус валюти України як єдиного законного засобу розрахунків на всій території України, містить визначення понять, якими оперує валютне законодавство, встановлює загальні принципи валютного регулювання: обов’язкове ліцензування при здійсненні валютних операцій, а також обов’язкове декларування валютних коштів, функції державних органів та установ кредитно-фінансового характеру при регулюванні та здійсненні валютних операцій, права та обов’язки суб’єктів валютних відносин, відповідальність за порушення валютного законодавства є Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 року.

Валютну політику держави здійснює значна кількість державних органів загальної та спеціальної компетенції. У статті 11 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» визначені повноваження Національного банку України і Кабінету міністрів України у сфері валютного регулювання. У відповідності до статті 14 Декрету відбувається формування Державного валютного фонду і місцевих валютних фондів. Інші суб’єкти формують свої валютні фонди шляхом придбання валюти за рахунок власних та запозичених коштів як на міжбанківському валютному ринку України, так і за рахунок валютних надходжень, що залишаються в їхньому розпорядженні.

У валютному регулюванні досить широкими повноваженнями наділений Національний банк України. Він відповідальний за здійснення валютної політики, виходячи з принципів загальної економічної політики України, контролю дотримання ліміту зовнішнього державного боргу і визначення при необхідності лімітів заборгованості в іноземній валюті банками-нерезидентами. У певних межах, встановлених валютним законодавством, НБУ наділений нормотворчими повноваженнями в галузі здійснення операцій на валютному ринку України; його акти є обов’язковими для всіх юридичних і фізичних осіб і вступають в силу у встановлений строк. Національний банк контролює своєчасність надання звітів та документації про здійснення валютних операцій за встановленими ним єдиними формами і публікує звіти про власні операції уповноважених банків.

Верховна Рада України, крім законодавчих функцій, затверджує визначений Кабінетом Міністрів України ліміт зовнішнього державного боргу. Національний банк України забезпечує формування і розпоряджається Державним валютним фондом, та, спільно з Кабінетом Міністрів України, складає платіжний баланс України, забезпечує виконання бюджетної і податкової політики в частині, що стосується руху валютних цінностей.

Правовий режим валютних відносин в Україні можна визначити як режим валютних обмежень. Введення валютних обмежень може диктуватися економічними або політичними причинами. Валютні обмеження полягають у дорученні керувати валютними операціями Національному банку, ліцензування валютних операцій, можливості блокування валютних рахунків тощо. Одним з важливих валютних обмежень є заборона обігу i використання іноземних валют як платіжного засобу.

Законодавство дозволяє проведення поточних валютних операцій i операцій з рухом капіталу, тобто експорт капіталу в іноземну економіку та імпорт іноземного капіталу в Україну.

Купівля та продаж валюти на внутрішньому валютному ринку України здійснюється резидентами тільки через уповноважені банки. Резиденти доручають цим банкам продавати валюту на міжбанківському валютному ринку.

Таким чином, особливістю правового регулювання валютних операцій в Україні є існування певної сукупності валютно-правових норм, згідно яких встановлюються основи отримання дозволів ведення валютних операцій і заборони здійснення певних дій. Вони мають такі характерні риси: державно-владний характер, імперативність i категоричність приписів, що прямо випливають з валютної політики держави.