Кармазіна В.В., Гранкіна Т.О., Сало О.В.

Дніпродзержинський державний технічний університет

Український державний хіміко-технологічний університет

Сучасні методи оцінювання знань

Сучасне реформування вищої освіти вимагає від викладачів постійного контролю та оцінювання знань студентів, з метою накопичення балів по змістовним та підсумковим модулям. Аналіз наукових робіт з питань контролю знань показав, що традиційні методи страждають інформаційною однозначністю, відсутністю об’єктивних вимірювальних показників, якісною однобічністю і суб’єктивним впливом на результат контролю [1-7]. До того ж проведення контролю знань у традиційній формі вимагає забагато аудиторного часу, якого на сьогодні не мають викладачі вузів. Тому виникає необхідність в нових формах контролю та модифікації вже відомих. До однієї з таких форм контролю можна віднести тестування.

Тести – це одна з ефективних форм проведення контролю знань. Така форма контролю має цілу низку переваг:

· охоплює контролем великий обсяг матеріалу;

· зменшує порівняно з традиційним опитуванням затрати часу на 50 відсотків;

· дає можливість для впровадження модульного навчання та системи рейтингового контролю;

· підвищує об’єктивність оцінювання знань;

· є стимулюючим чинником, оскільки студенти та школярі вивчатимуть саме те, що оцінюється;

· контролює не тільки велику кількість теоретичних питань, але й практичні навички;

· дає можливість розробляти всеосяжний план оцінки знань студентів.

До тестового контролю звертаються фахівці різних напрямків з різних дисциплін [1, 2, 3, 4, 5]. Наказом Міністерства освіти України від 02.06.1993р. №161 передбачено два види контролю знань студентів:

поточний – проводиться на семінарських, лабораторних, практичних заняттях, після закінчення виробничої та переддипломної практики з метою перевірки рівня конкретної роботи, у тому числі самостійної;

підсумковий – здійснюється на певному освітньому (кваліфікаційному) рівні навчання або окремих його закінчених етапах. Цей контроль включає семестровий іспит та державну атестацію з охопленням усього переліку питань теоретичної і практичної підготовки студентів [1].

У зв'язку з цим, почали використовувати тести професійної компетенції – систему контрольних завдань стандартизованої форми, орієнтованих на вимір і оцінку обсягу, повноти, системності, міцності та осмислення професійних знань, а також дієвості і самостійності умінь випускника вищого навчального закладу, які дозволяють співставити рівень його досягнення в процесі професійної підготовки з еталонними вимогами освітньо-кваліфікаційної характеристики до професійних умінь [5]. Все це підтверджує важливість і необоротність введення у навчальний процес тестування.

З іншого боку, слід зазначити, що така форма перевірки знань потребує попередньої підготовки студентів до цієї форми контролю. До того ж тестування, як і всяка форма контролю знань, крім переваг, має свої недоліки. До недоліків можна віднести той факт, що частіше всього тестові завдання дають уже готові варіанти відповідей. А для того, щоб студенту розвиватися і зростати гармонійно, дуже важливо вміти сформулювати власну думку [6]. Цих недоліків частково можна уникнути, якщо використовувати тести різного вибору: альтернативного чи множинного, тести на розрізнення, грунтування, систематизацію та класифікацію елементів. Зазначимо, що тестування не замінює інші форми контролю, а тільки доповнює їх.

Тестування може бути без машинне або комп’ютерне. Навіть при без машинному тестуванні не треба багато аудиторного часу на його проведення та на перевірку. Економія аудиторного часу викликана постійним зменшенням кількості годин, які передбачені програмами спеціальностей у навчальних закладах різних рівнів. А кількість годин для самостійної роботи зростає, що потребує постійного контролю цієї роботи. Звичайно комп’ютерне тестування має переваги, воно дозволяє студенту миттєво отримувати оцінку, декілька разів протестуватися по одній вибраній темі або по різним темам, звернутися до тестування самостійно без присутності викладача. До того ж при такому оцінюванні відсутній суб’єктивізм.

Автори мають великий досвід використання тестування студентів вищих навчальних закладів з вищої математики та інформатики. Набутий досвід використання різних форм безмашинного контролю дозволив залучити до проведення контролю програмні можливості. За декілька десятиліть були пройдені три рівня удосконалення цих програмних засобів. Сучасний рівень інформаційних систем та технологій дозволяє створити такі програмні засоби, які можна використовувати для контролю знань студента з усіх предметів, які він вивчає на протязі семестру. Автори розробили структуру системи контролю знань, яка дозволить зберігати результати контролю кожного студента з усіх тем, предметів, які введені в систему. Така система вимагає певних технічних засобів, наявності не тільки персональних комп’ютерів (ПК), а й їх мережі.

Розроблені вимоги до такого програмного забезпечення системи [7, 8]:

· структура системи повинна передбачати оцінювання знань студентів з усіх предметів, які вивчають у семестрі;

· контроль знань по кожному предмету може бути організований по темах, по розділах, по всьому куксу в цілому;

· результати контролю повинні фіксуватися в базі оцінок студентів по темах, по розділах, по предмету в цілому;

· система повинна допускати многократне звернення до контролю, при цьому в базі оцінок повинні бути зафіксовані десять останніх оцінок;

· необхідно передбачити неповторність сукупності питань при наступному тестуванні;

· система повинна опрацьовувати тести (завдання) різних форматів (завдання багатовибіркового типу, завдання на утворення логічних пар, завдання на відновлення хронологічної і логічної послідовності, завдання відкритого типу, коли відповідь є слово або число);

· система повинна допускати роботу в локальній мережі;

· система повинна мати модуль, який буде керувати розмежуванням доступу (це необхідно для захисту інформації від несанкціонованого доступу різного рівня);

· система повинна мати різні вихідні форми для перегляду тестування: для студента, для викладача, для деканату.

Система тестування розроблена в системі візуальної обробки програм Borland Delphi 6.0 та може бути реалізована на кожному ПК з операційною системою Windows. Для роботи з базами даних необхідно також встановити на ПК InterBase 6.5. Розроблена локальна версія системи тестування. Але ця система може бути перенесена в локальну мережу, так як бази даних реалізовані у форматі InterBase. Програмне середовище системи тестування реалізує наступні схеми: ідентифікацію користувача (рисунок 1); реєстрацію незареєстрованого користувача (рисунок 2); вибір предмета, теми тесту і тестування (рисунок 3); перегляд результатів тестування (рисунок 4); добавлення найменувань спеціальностей, груп, абревіатур груп; генерацію списку викладачів; перегляд списків студентів за введеними умовами сортування і вибору; добавлення предметів та тем (рисунок 5); формування структури тесту; формулювання тестових запитань; редагування структури тесту; редагування запитань тесту. Результати тестування студента фіксуються у базі даних і доступні студенту для перегляду. Система передбачає введення фіксованого відрізку часу на кожний тест. Студент отримує оцінку при відповіді на всі запитання або при закінченні часу, який було відведено на цей тест. Формуванням тесту займається викладач. Система пропонує викладачу широкий набір інструментів для швидкого створення тесту та введення його в базу системи чи редагування. Викладач має можливість переглянути динаміку тестування студентів по різних умовах: по предметах, по темах, по даті тестування, по рейтингу за кращими балами. Реалізований у системі механізм ідентифікації користувача і звернення до системи за паролем забезпечує конфіденційність даних.

Рисунок 1. Ідентифікація користувача

Рисунок 2. Реєстрація незареєстрованого користувача

Рисунок 3. Вибір предмета, теми тесту і тестування

Рисунок 4. Перегляд звіту викладачем за умовою

Рисунок 5. Створення бібліотеки тестів

Система пройшла апробацію для тестування з курсу вищої математики, який викладається для студентів технологічного та механічного напрямків [9]. Контроль знань з боку студентів викликав велику зацікавленість, так як проведення такого тестування проходить спокійніше, ніж звичайна контрольна робота чи колоквіум, дозволяє багатократне звернення, має об’єктивне оцінювання та не обтяжене присутністю викладача.

З боку викладача спостерігається економія часу на перевірки та на повторні контрольні. Але викладач витрачає багато сил, педагогічного досвіду і часу для розробки і доведення тестових завдань до оптимального вигляду. Доведення розробленої системи до повної реалізації вимагає від авторів і співробітників навчального закладу багато зусиль і часу.

Література

1. Швидкий О. Тестовий контроль у навчальному процесі // Освіта. Технікуми, коледжі. – 2002. - №1. – с.19-21.

2. Кобзар О.Б. Дидактична роль нових інформаційних технологій у навчальному процесі вищої медичної школи // Нові технології навчання: Наук. – метод. зб. / Ред. кол.: В.О. Зайчук, О.Я. Савченко, М.Ф. Дмитриченко та ін. – К.: НМЩ ВО, 2002. – Вип. 32. – с. 86-96.

3. Смирнова М.І. Комплекс тренувально-контролюючих засобів вивчення іноземної мови студентами економічних спеціальностей // Нові технології навчання: Наук.-метод. зб. / Кол. авт. – К.: Наук. – метод. центр вищої освіти, 2004. – Вип. 38. – с. 160-167.

4. Дворецька Л.П. Про впровадження тестових технологій у практику вимірювання навчальних досягнень учнів з математики // Тези Всеукраїнської науково-практичної конференції "Актуальні проблеми теорії і методики навчання математики" (6 жовтня 2004р., Київ). К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2004. – с.50-51.

5. Марценюк С. Впровадження інноваційних комп’ютерних методів навчання // Освіта. Технікуми, коледжі. – 2004. - №2(8). с. 10-11.

6. Поцюрко Р. Запровадження інноваційних форм і методів навчання // Освіта. Технікуми, коледжі. – 2002. - №2(3). с. 22-23.

7. Гранкіна Т.О., Кармазіна В.В. Інформаційні технології як засіб контролю знань // Тези Всеукраїнської науково-практичної конференції "Актуальні проблеми теорії і методики навчання математики". К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2004. – с.42-43.

8. Кармазіна В.В., Гранкіна Т.О. Програмне забезпечення контролю знань студентів // Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції "Динаміка наукових досліджень, 2004". Том 29. Педагогіка. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – с. 49-50.

9. Гранкіна Т.О., Кармазіна В.В. Інноваційні технології контролю знань з математики // Тези доповідей І Всеукраїнської науково-практичної конференції "Математичне та програмне забезпечення інтелектуальних систем" (17-19 листопада 2003р., Дніпропетровськ). – Дніпропетровськ: Дніпропетровський національний університет, 2003. – с. 17.