Секція «Педагогічні науки».
Проблеми підготовки фахівців
Філіпішина Л.М.
Харківский державний університет
харчування та торгівлі
НАУКОВА РОБОТА СТУДЕНТІВ, ЯК ПОКАЗНИК ЄФЕКТИВНОСТІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ
Зміст
вищої освіти, як зазначено в Законі України "Про вищу освіту",
обумовлений цілями та потребами суспільства, системою знань, умінь і навичок,
професійних, світоглядних і громадянських якостей, що мають бути сформовані в
процесі навчання з урахуванням перспектив розвитку суспільства, науки, техніки,
технологій, культури та мистецтва. Такий підхід до змісту вищої освіти
пояснюється передусім тим, що у XXI ст.
людство переходить від індустріальних до науково-інформаційних технологій. Цей
перехід має базуватися на інтелектуальному потенціалі як окремої людини, так і
всього суспільства. Людина стає центром усіх сфер життєдіяльності суспільства.
Тому важливо, як наголошує академік В.Г. Кремень, "забезпечити високу
функціональність людини в умовах, коли зміна ідей, знань і технологій
відбувається набагато швидше, ніж зміна покоління людей. Також потрібно
віднайти раціональні схеми співвідношення між лавиноподібним розвитком знань,
високих технологій і людською здатністю їх творчо засвоїти"[1].
Нинішнє суспільство, а тим більше суспільство
майбутнього, для якого і здійснюється підготовка фахівців високої кваліфікації,
не може задовольнитися спеціалістами, які є носіями певного обсягу наукової
інформації. Варто реально підходити до аналізу результатів навчально-виховної
діяльності вищих навчальних закладів. Дослідження показують, що з масиву
інформації, яку студенти сприймають упродовж періоду навчання у вищій школі, в
пам'яті залишається невелика частина. До того ж, така інформація швидко стає
застарілою. Це закономірне явище. Передусім важливо розуміти, що має
залишитися в знаннєвому багажі людини в результаті багаторічної наполегливої
студентської праці. Це рівень інтелектуального розвитку і спроможність випускника
активно займатися творчою працею, володіння ефективними методами дослідної
роботи. Адже важливим чинником, що сприяє активній життєдіяльності людини в
будь-якій сфері, є здатність займатися творчою діяльністю, яка неможлива без пошуків,
без досліджень нових явищ і процесів. На думку американського психолога А.
Маслоу, потреба в знаннях, у розумінні явищ і процесів, допитливість — важливий
чинник формування діяльнісних мотивів психічного і соціального розвитку
особистості.
Дослідження соціально-психологічних
компонентів задоволення професійною діяльністю показують, що такий чинник, як
рівень заробітної плати, не є першоплановим. Переважна більшість працівників
на перше місце ставить творчий характер праці, можливість займатися дослідною
роботою. Наприклад, є низка професій, які за своїм змістом, функціональною
спрямованістю вимагають від особистості щоденної творчої діяльності, наукових
пошуків. Це професії не лише актора,
педагога, музиканта, інженера-конструктора, а й в деякій мірі-економіста,
фінансіста, менеджера, маркетолога та ін [2-3].
Очевидно в кожній професії є прихований елемент творчості і потреба наукового
пошуку в розв'язанні професійних завдань.
Вищі
навчальні заклади, виконуючи соціальне замовлення суспільства та йдучи шляхом
задоволення соціально-психологічних потреб людини в її прагненні до творчої
діяльності на наукових засадах, мають сформувати у молодих фахівців інтерес до
творчих наукових досліджень, навчити володіння ефективними методами цієї
роботи.
Література.
1. Кремень В.Г. Філософія
освіти XXI століття
// Освіта України. — 2002. - 28 грудня.
2Андрущенко В. Основні тенденції
розвитку вищої освіти України на рубежі століть // Вища освіта України. –
2001.- № 1
3. Мороз О.Г.
Науково-дослдна робота студентів/ Навчальний процес у вищій педагогічній школі.
К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2001.