Секція: «Сучасні методи викладання»

Реуцькова О.М., Атанова М.Ю.

м. Дніпропетровськ

Розвиток творчого мислення при роботі з науково-технічними текстами

При навчанні іноземним мовам викладачі вищих навчальних закладів загалом спираються на пам'ять студентів: вміння запам’ятовувати слова, терміни, словосполучення, фразеологізми, коректно вимовляти іншомовні фрази, запам’ятовувати граматичні правила та конструкції. Як результат, головні зусилля спрямовані на виконання таких прав, які сприяють запам’ятовуванню відповідного матеріалу.

Безумовно, під час вивчення іноземної мови пам'ять грає важливу роль, але науково-технічний прогрес висуває більш складні проблеми перед вищою школою. Однією з них є проблема формування всебічно розвинутого спеціаліста, який вміє творчо мислити, здатного вирішувати складні математичні, економічні, інженерні завдання, які висуває перед ним сучасність.

Формування творчого мислення – це проблема, яку не можливо вирішувати за допомогою тільки однієї дисципліни – чи то математика, економіка та ін. Вирішувати її повинні викладачі всіх дисциплін, в тому числі викладачі іноземних мов. Саме науково-технічний текст приходить на допомогу викладачеві для досягнення головної мети.

Викладач іноземної мови вищого учбового закладу повинен не тільки володіти іноземною мовою, не тільки навчати студентів читати та перекладати оригінальну іншомовну літературу, яка стосується їх спеціальності, отримувати звідти необхідну наукову інформацію, а також вчити їх мислити творчо.

Формування творчого мислення відбувається в таких ситуаціях, коли студент самостійно вирішує задачу, яка носить проблемний характер, ситуації де виникає необхідність пошуку причин та слідства, встановлення залежності між об’єктами та явищами матеріального світу, розкриває її внутрішній зміст.

Психологи стверджують, що людина починає мислити тоді, коли перед нею виникає нове завдання. Тому викладачі повинні використовувати такі оригінальні науково-технічні статті та тексти, які б вимагали концентрації уваги, напруженої розумової діяльності і, як результат, виникнення нової ідеї.

Про повну самостійність в процесі мислення можна говорити тільки тоді коли викладач має можливість професійно поставити перед собою проблему, самостійно раціонально вирішити її та перевірити якість цього рішення.

Ставлення проблеми перед студентами під час роботи з оригінальними науково-технічними статтями вимагає від викладача не тільки глибокого розуміння її змісту, але й знань тієї спеціальності, в сфері якої була написана та чи інша стаття. Таке твердження може на перший погляд здаватись нереальним та не здійснюваним, оскільки слід вважати, що для викладача іноземної мови потрібно лише знання конкретної мови. Але на наш досвід роботи та досвід викладачів інших кафедр іноземних мов немовних факультетів переконує нас в тому, що без знань, хоча б елементарної бази спеціальності, яку викладають, не можливо розуміти зміст статті яка була прочитана, її схем та діаграм, зрозуміти сутнісні особливості приладів, процесів, явищ, закономірностей, які доведені в статті.

Розуміння проблеми, яка була поставлена перед викладачем, є одним з етапів самостійного мислення студента, відправним пунктом мислення.

Проблему, яка була поставлена, студент може вирішити тільки у тому випадку, коли він вже має певні знання в цій сфері. Без належних знань, здатностей уявити ідеалізований образ свого рішення вирішити неможливо. Отримані знання та досвід які мають відношення до проблеми є головними передумовами її вирішення та виникнення нових ідей. Тому доцільно починати роботу з оригінальними науковими текстами чи статтями на ІІ та ІІІ курсах навчання.

Стимулом для самостійного мислення творчого характеру під час роботи з оригінальними іншомовними текстами із спеціальності є зацікавленість студентами в рішенні запропонованих проблем, оскільки ці проблеми та результати їх вирішення тісно пов’язані із сферою їх майбутньої професійною діяльністю.

Поряд з розвитком творчого мислення розвивається глибока зацікавленість до предмета або спеціальності, бажання творчо підходити до рішення проблем, які постають під час вивчення інших дисциплін.