Право / 5. Уголовное право и криминология

Коноваленко О. О.

Київський національний університет внутрішніх справ, Україна

Віктимологічна профілактика корисливо-насильницьких злочинів проти приватної власності

В умовах соціальних, економічних, політичних й інших реформ, корисливо-насильницька злочинність набуває все більш негативних кількісних і якісних характеристик, організованих форм, елементів кримінального професіоналізму. Ці злочини представляють підвищену суспільну небезпеку, оскільки одночасно заподіюють шкоду (або ставлять під загрозу спричинення шкоди) життю або здоров’ю особи та  власності. Тільки протягом 2005 року було зареєстровано 47050 випадків грабежу, 6707 - розбою, 1153 - вимагання. Проводячи порівняння з 2004 роком, ми спостерігаємо негативну тенденцію: темп приросту грабежів складає 15,4%, розбоїв - 21,1% [1]. Слід звернути увагу, що переважна кількість злочинів корисливо-насильницького характеру вчинюється проти приватної власності.

Кримінологічна ситуація свідчить про необхідність проведення цілеспрямованої профілактичної роботи з урахуванням специфічних причин та умов, що сприяють вчиненню корисливо-насильницьких злочинів. Складовою частиною цієї діяльності виступає віктимологічна профілактика. Адже, жертвами розбоїв в 2004 і відповідно 2005 роках стало 5781 та 7006 осіб (динаміка +21,2%), грабежів 40601 та 47360 осіб (динаміка +16,6%), вимагань 1350 та 1080 осіб (динаміка –20,2%).

Одним із факторів вчинення корисливо-насильницьких злочинів проти приватної власності виступає поведінка самої жертви злочину, яка обумовлена: особливостями ситуаційного стану (сп’яніння), станом здоров’я (дефекти органів сприйняття), особливим психічним настроєм, пов’язаним з неадекватними діями в звичайній ситуації; недбалим ставленням до безпеки своєї особистості, честі, гідності і збереження майна; небажанням повідомити правоохоронним органам про злочинні дії, які вже мали місце стосовно нього; легковажним відношенням до збереження свого майна; участю у незаконній угоді; провокуючою поведінкою [2, С.78].

Для того, щоб не стати жертвою корисливо-насильницьких злочинів проти власності необхідно, на наш погляд, запровадити наступні заходи:

1) проведення профілактичної роботи з потенційними жертвами злочинів з урахуванням демографічних, фізичних та соціально-рольових та соціально-психологічних властивостей особи;

2) здійснення віктимологічної профілактики, що включає в себе навчання потерпілих засобам нейтралізації конфліктів у сфері соціально-економічних та сімейно-побутових відносин, створення у свідомості людей стереотипу ненасильницького вирішення конфліктної ситуації, прийняття спеціальних заходів щодо потерпілих з підвищеним рівнем віктимоності;

3) створення реабілітаційних центрів допомоги особам, що постраждали внаслідок заподіяння їм фізичної, моральної або майнової шкоди;

4) впровадження спеціальних комплексних програм заходів щодо організації фізичної та психологічної безпеки жертви, інформування про передбачені законом заходи самооборони;

5) оперативне реагування суб’єктів профілактики на заяви, скарги на сімейно-побутові конфлікти, негайний захист об від злочинних посягань;

6) з метою захисту громадян від злочинів, пов’язаних з незаконним заволодінням житла, ввести в системі держкомунгосподарства облік поодиноких та літніх наймачів і власників житла;

7) здійснювати систематичне контролювання найбільш кримінально-вражених місць, де відносно часто вчинюються насильницькі злочини проти життя і здоров’я, честі і гідності особи, а також корисливі посягання з урахуванням часу їх вчинення та інших криміногенних факторів (відсутність світла в нічний час, транспорту, не облаштованість парків, скверів тощо);

8) створення «зворотного зв’язку» правоохоронних органів і населення: організація «телефонів довіри», «гарячої лінії» з метою отримання інформації від громадян про різноманітні правопорушення та конфліктні ситуації;

9) вихід у ефір регулярних телепередач, радіопрограм, рубрик газет, де роз’ясняються ті чи інші засоби захисту від нападу злочинців, правила поведінки в екстремальних ситуаціях;

10) врахування віктимогенних факторів та створення спеціальних карт із зазначенням найбільш криміногенних районів і доведення їх до відома громадськості;

11) розширення масштабів розповсюдження заходів охоронної сигналізації в приміщеннях, де знаходиться майно громадян, обладнання сигналізацією автостоянок та гаражів;

12) забезпечення можливості використовування законослухняними громадянами засобів індивідуального захисту (газових балонів, пістолетів);

13) вжиття різноманітних заходів щодо припинення криміногенного впливу рецидивістів та професійних злочинців на неповнолітніх та молодь;

14) вивчення та аналіз практики реагування на правопорушення, які вчиняються на сімейно-побутовому ґрунті і з часом можуть перерости в злочини корисливо-насильницького характеру;

Розкриваючи основні форми віктимологічної профілактики, слід зазначити, що в якості об’єктів такої профілактики можуть виступати як окремі громадяни з високим рівнем віктимності, так і групи населення, а також, на нашу думку, визначене середовище чи віктимогенна територія. Вибір об’єкта дозволить визначити кількість сил і засобів, необхідних для вирішення поставлених завдань.

Література:

1. Експрес-інформація про стан злочинності в Україні за 2005 рік. - К.: ДІТ МВС України, 2006. - Лист 2-2.

2. Кримінологічна віктимологія: Навчальний посібник /Моісеєв Є.М., Джужа О.М., Василевич В.В. та ін.; За заг. ред. проф. О.М. Джужі. - К.: Атіка, 2006. - 352 с.