Ненашева Я.В. Секція «Право»

Гуманітарний університет «ЗІДМУ» підсекція «Кримінальне право та кримінологія»

ОСОБЛИВОСТІ ДОПИТУ ИНОЗЕМЦІВ НА ПОПЕРЕДНЬОМУ СЛІДСТВІ

Якщо звернутися до мирової практики, то можна побачити, що держави у своєму національному законодавстві та міжнародних договорах передбачають різні правові режими перебування іноземців в країнах.

Інтеграція України в міжнародне співтовариство, розширення взаємних економічних, наукових, культурних та інших зв`язків, а також посилення міграційних процесів населення, на жаль, супроводжуються ростом кількості злочинів, які скоюють іноземці та проти іноземців.

Іноземцями визнаються особи, які не перебувають у громадянстві України і є громадянами (підданими) іншої держави або держав (ст. 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства від 04.02.1994р.).

Перебування на території України іноземців та осіб без громадянства на протязі останніх десяти років оказує негативний вплив на криміногенну ситуацію, яка й без того залишається вкрай напруженою. Зростання кількості злочинів, які скоюють іноземці та особи без громадянства, проходить на фоні значного збільшення загальних показників злочинності в країні.

За прогнозами дослідників, в найближчі роки злочинність іноземців в Україні буде зростати. Таким чином в Україні за участю перекладача щорічно проводяться тисячі слідчих, судових та інших дій по справам іноземців.

Готуючись до допита іноземця, слідчий повинен з особливою увагою вивчити матеріали кримінальної справи. Це дозволить йому правильно та вичерпно встановити предмет допиту, а потім встановити логічну чергу запитань, які будуть задані допитує мій особі. Роботу по з`суванню обставин, які слід виявити під час допиту іноземців, слід робити особливо сумлінно. Як правило, повторний допит іноземців неможливий. Якщо іноземець приїхав в Україну, як турист, то він скоро залишить країну, якщо – дипломатичний або консульський співробітник, його повторний допит в силу особливого правового статусу може проводитися у разі виняткових обставин.

Визначивши коло питань, які будуть задані допитуємо му , слід звертати особливу увагу не тільки на їх юридичний зміст, а й на їх політичну та ідеологічну направленість. Краще запобігати постановки перед іноземцем питань, які стосуються його політичних поглядів або національних почуттів.

Слідчий повинен обмірковувати форму поставлених питань. Якщо іноземний громадянин потерпілий від злочину, питання повинні бути тактичними й коректними.

Якщо іноземець не володіє державної мовою слідчий повинен залучити перекладача. При допиті іноземних громадян перекладачу відведена «особливая» роль. Дуже важливо, щоб перекладач став якби союзником слідчого залишаючись при цьому самостійним учасником процесу. Тоді допит іноземця пройде легше і буде значно результативним. Перед початком допиту слід провести бесіду з перекладачем. Якщо перекладач виконував функцію гіда, головного туристичної групи, він може доповісти слідчому важливі відомості про особу іноземця. У той же час, іноземний громадянин у присутності знайомого йому перекладача буде почувати себе вільно і відносини зі слідчим будуть довірливими. Зі свого боку слідчий може ознайомити перекладача з цілями допиту, його планом та характером розслідуваного випадку.

Якщо при допиті іноземного громадянина побажають бути присутні співробітники МІД, прокурор, керівники органів внутрішніх справ, слідчий повинен вирішити не буде це заважати проведенню слідчих дій.

Кожна особа, яка приймає участь у допиті повинна бути повідомлена іноземцю. Слід роз`яснити, що присутність тих або інших посадових осіб, пов`язана з опікою про захист його прав і відповідає інтересам постраждалого.

Відну частину допита краще провести у формі співбесіди. Ставити питання загального характеру зрозумілі іноземцю.

У офіційній частині допиту (якщо іноземець – постраждалий внаслідок злочину) слідчий повинен від імені уряду країни принести вибачення за цей випадок. Попереджаючи про кримінальну відповідальність за відмову від дачі показань, та за дачу завідомо не правдивих показань, слід робити це коректно, у формі роз`яснення діючих норм права.

Важкість може бути з встановленням психологичного контакту з іноземним громадянином, який налаштований недоброзичливо к Україні. В цьому разі, слід запобігати політичної дискусії при допиті. І слідчий і перекладач повинні переконати іноземного громадянина, що його політичні погляди ані яким чином не пов`язані зі скоєним протии нього злочином.

Іноземці, яки знаходяться на допиті в органах внутрішніх справ, частіше ведуть себе замкнуто. Кожним своїм словом, манерою поведінки і слідчий і перекладач повинні спростовувати існуючі у іноземців уявлення про відсутність законності та етики у діяльності українських органів розслідування.

Література:

1. Назаров Т.К. Правовой статус иностранцев в Украине.- К., 1997.- С.28-31.

2. Саркисянц Г.П. Переводчик в советском уголовном процессе.- Ташкент: Издательство «Фан», 1974. – С. 43.

3. Щерба С.П., Марков А.Я. Стеснова Т.И. Участие переводчика на предварительном следствии и дознании: Пособие. М., 1993. С. 13-14.

4. Ерохин В. Передача осуджених иностранцев на родину для дальнейшего отбывания наказания// Российская юстиция. 1999. № 8. С. 35.