Коробський Р.В.

Національний гірничий університет

Використання нейромереживних моделей У системах податкового контролЮ ПІДПРИЄМСТВ ВУГІЛЬНОЇ ГАЛУЗІ

У теперішній час і в перспективі вугілля зберігає своє значення, як єдиний енергоносій, здатний по можливих обсягах видобутку забезпечувати енергетичні потреби України. Це підкреслює значення вугільної промисловості як стратегічної галузі та необхідність її всебічної підтримки і контролю з метою підвищення видобутку вугілля. До ефективності роботи вугільної галузі будуть пред'являтися підвищені вимоги; необхідно додати «вугільній доктрині» динамізму розвитку та здійснити її перегляд. Ведення обліку на підприємствах таких великих масштабів, як шахти, проводиться у трьох напрямах: ведення фінансового, управлінського та податкового обліку, хоча виникають розбіжності у відображенні даних у фінансовому та податковому обліках. Оподаткування підприємств вугільної промисловості у зв'язку з цим вимагає облікового забезпечення, яке відображає реальний стан підприємства. Порушення норм законодавства викликає відчутні втрати через застосування штрафних санкцій податковими інспекціями як до керівників, так і до працівників облікових відділів. Саме тому проблема формування методології податкової аналітики підприємств вугільної галузі, як інтелектуальної системи податкового обліку, є актуальною. Процеси інформатизації в діяльності податкової служби є впливовим фактором, який визначає співвідношення між контролюючою та регулюючою компонентами її функціонування. Інформаційна озброєність прямо впливає на ефективність і обґрунтованість документальних перевірок, що сприяє збільшенню надходжень до бюджетів та зменшенню фіскальної складової в діяльності державної податкової служби (ДПС). Наявна необхідність вводу в інформаційні системи безкінечної кількості документів податкової звітності, окрім проблеми великого обсягу робіт із введення інформації залишаються невирішеними питання електронного стандарту обміну. Гетерогенність трирівневої інформаційної системи, яка базується на застарілій СУБД FoxPro і файловій системі на місцевому рівні та на технології «клієнт-сервер» і СУБД Oracle на обласному та центральному рівнях, ускладнює проблему обміну інформацією у системі податкового контролю, але одночасно створює і можливості для відносно ізольованого пошуку методів економіко-математичного моделювання, які були б ефективними при оптимізації окремих аспектів функціонування податкових служб відповідного рівня. Наприклад, використання нейромереживних інформаційних моделей для підвищення результативності проведення податкових перевірок необхідною складовою має обробку великих обсягів інформації з метою поглибленого аналізу фінансово-господарської діяльності підприємств, при цьому вивчається податкова завантаженість підприємства, а обґрунтування прогнозів спирається на забезпечення диференційованого підходу до підприємств з урахуванням галузевої специфіки, виду власності, розмірів підприємств. Інформаційні ресурси ДПА України збільшуються також за рахунок перебігу інформації під час стаціонарного обміну з іншими країнами при роботі економічного механізму виключення подвійного оподатковування. Фрагментарність стандартів у існуючому підході до побудування інфраструктури обміну інформацією є причиною того, що в більшості випадків немає можливості алгоритмізувати аналіз даних в процесах їх видобування, інформаційного перетворення та візуалізації. Весь інформаційний шар банків даних складається із окремих елементів, слабко пов'язаних між собою, які не мають загального стрижня; при цьому окремі питання аналізу даних вирішуються досить ефективно. Цікавим прикладом інтеграції податкових сервісів зі стандартами для обміну даних є специфікація Tax XML, розроблена комітетом OASIS Tax XML Technical Committee. Даною специфікацією декларується використання TAX Extensible Markup Language (“TAX XML”) – адаптованої реалізації стандарта XML, яка вивільнює податкові дані від особливостей прикладної податкової інфраструктури. Використовуючи відкриті стандарти, рекомендовані комітетом OASIS, клієнти податкових сервісів досягають функціональної сумісності даних, безшовної взаємодії фінансового обліку на підприємствах та податкових сервісів. Виходячи з того, що найперспективнішим шляхом подолання гетерогенності інформаційної системи та створення механізмів інтеграції банків даних на всіх рівнях надходження інформації є уніфікація, можна провести аналіз існуючих мов опису структури й форматів даних, а також існуючих стандартів з метою виявлення найбільш відповідних для вирішення даної проблеми. Фактичне спрощення існуючих процесів взаємодії різнорідних систем податкового обліку відбувається вже на стадії вводу перехідних визначень, поєднаних в таксономічні утворення. Загальне число елементів, включених у таксономію, перевершує кількість елементів, які, відповідно до Міжнародних стандартів бухгалтерської звітності, повинні бути присутні в основних фінансових звітах. Однією з причин, за якою ці додаткові елементи в неї включають, полягає в тому, що вони необхідні для забезпечення структурної цілісності уніфікованих звітів. Призначення таксономії - сприяти створенню документів, які містять інформацію, необхідну для подання звітності комерційними і промисловими організаціями у відповідності із стандартами бухгалтерської звітності. Скориставшись "неформальним" поясненням стандарту таксономії, зробимо висновок щодо принципів збереження податкової спроможності: основна мета економічної системи високого порядку - «не заважати» своїм підсистемам, а основна мета «втручання» (intervention) полягає лише в тому, щоб забезпечити регулювання економічних процесів в галузі.

ЛІТЕРАТУРА

1.Салли В.И., Райхель Б.Л., Швец В.Я. Экономические проблемы поддержания мощности малоэффективных угольных шахт Украины. - Днепропетровск: Изд-во НГУ, 2002. - 228 с.