Бабій Л.І.

Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана

Податковий облік експорту товарів

Під час експорту товарів з підприємств-експортерів стягується ввізне мито та митні збори. Експортні мита стягуються з підприємства-експортера незалежно від того, чи вироблені товари, що реалізуються, ним самим, чи вони закуплені у іншого українського підприємства. Сплата мита і митного збору відбувається до/або в момент митного оформлення товарів, що вивозяться з України.

Для формування конкурентоспроможних цін на продукцію, вироблену на українських підприємствах, і стимулювання просування (поширення) українських товарів на світовому ринку законодавчо

урегульовано звільнення експорту від нарахування податків, наприклад, акцизу, або застосування нульової ставки при обчисленні податку на додану вартість.

При експорті підприємствами-виробниками підакцизних товарів (продукції) за іноземну валюту акцизний збір не сплачується за умови наявності підтвердженої митними органами вантажної митної декларації. По окремих видах експорту в Україні передбачена сплата акцизного збору (перелік товарів визначається окремо).

Розглянемо більш докладно застосування нульової ставки з податку на додану вартість при експорті товарів.

Розв'язання цього питання безпосередньо пов'язане з визначенням економічної категорії "експорт", що є одним з основних у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Це пов'язане з тим, що існує різне тлумачення цього терміну у науково-практичній літературі та визначеннях, наведених у діючих нормативних актах, що регламентують організацію і проведення зовнішньоекономічної діяльності. Неоднозначність тлумачення категорії "експорт" спричиняє виникнення питань, пов'язаних з відображенням інформації в бухгалтерському та податковому обліку експортних операцій.

Аналіз науково-практичної літератури, безпосередньо присвяченої висвітленню питань зовнішньоекономічної діяльності, а також загальноекономічним питанням, дозволяє сформулювати цей термін у наступним чином: експорт - це вивіз товарів, вироблених, зрощених або видобутих у певній країні, а також раніше вивезених товарів.

Разом з тим у діючих нормативних актах, що регламентують організацію і проведення зовнішньоекономічної діяльності це поняття розширене у порівнянні з науковим.

Звернемося до визначень терміну «експорт», наведених в Законі України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та «Положенні про державний експортний контроль в Україні».

За визначенням, наведеним у Законі, "експорт" - це продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в не грошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів.

Відповідно до Положення, експорт визначений як продаж або передача на інших законних підставах товарів, що контролюються, іноземним суб'єктам господарської діяльності та їх вивезення за митний кордон України або без нього, включаючи реекспорт товарів з митної території України, в тому числі:

а) передача товарів в Україні посольству чи представнику будь-якої
юридичної особи іноземної держави, іноземцю чи особі без громадянства;

б) передача в Україні або за її межами управління (контролю)
товаром юридичній особі іноземної держави чи її представнику або
іноземцю, в тому числі через засоби зв'язку;

в) надання послуг військового призначення за межами України
юридичній або фізичній особі іноземної держави чи особі без
громадянства;

г) фактичне відвантаження товарів з метою дальшої їх передачі або
переміщення за межі України.

Таким чином, відповідно до діючих нормативних актів, експорт передбачає продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності, при чому вивезення цих товарів через митний кордон України не є обов'язковим. Отже, господарська операція по передачі українським суб'єктом ЗЕД товарів іноземному суб'єкту господарювання на території України з

Відповідно до п.9 зазначеного Порядку, підставою для експортного (бюджетного) відшкодування податку на додану вартість платникові податку, що здійснив операцію з вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України (експорт), є разом з іншими передбаченими чинним законодавством документами оригінал п'ятого основного аркуша ("примірник для декларанта") ВМД форми МД-2 (МД-3) з записом митного органу "Задекларовані в цій ВМД товари вивезено за межі митної території України в повному обсязі", засвідченим гербовою печаткою митного органу.

Підводячи підсумок, нульова ставка по податку на додану вартість згідно пункту 6.2.1 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість» до 21 березня 2002 року застосовувалась як в разі вивезення, так і в разі експортування, яке не передбачає обов'язкового перетину митного кордону України. Це пов'язане з тим, що товари вважались вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України в разі, якщо їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою митною вантажною декларацією у відповідності до Положення про вантажну митну декларацію. Отже, в разі якщо в цей період операції по продажу товарів українським суб'єктом господарювання іноземним суб'єктам господарювання оформлені первинними документами, а також повністю оформленими вантажно-митними деклараціями, згідно вимогам «Типової технології митного контролю та митного оформлення товарів та інших предметів», то у таких суб'єктів виникали всі необхідні підстави для застосування нульової ставки при обчисленні податкових зобов'язань по податку на додану вартість по господарських операціях експорту товарів.

Враховуючи вимоги спільного наказу Державної митної служби України та Державної податкової адміністрації України від 21 березня 2002 року №163/121, порядок оформлення вантажно-митної декларації доповнений, і тому підставою для застосування експортерами товарів нульової ставки по податку на додану вартість є разом з іншими передбаченими чинним законодавством документами оригінал п'ятого основного аркуша ("примірник декларанта") ВМД форми МД-2 (МД-3) з відповідним записом митного органу, засвідчений гербовою печаткою митного органу.

Що ж стосується обмежень по застосуванню нульової ставки по ПДВ за операціями, проведеними платниками податку за базисними умовами поставки, які передбачають передачу всіх ризиків на території України, то Закон України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.97 р. із змінами і доповненнями не містить застережень щодо обмеження застосування нульової ставки при здійсненні таких операцій.

Підсумовуючи викладене, для обліку зовнішньоекономічних визначення терміну "експорт", наведене в діючому законодавстві, включає передачу товарів без вивозу за межі території України, проте на теперішній час для застосування нульової ставки по податку на додану вартість необхідне документальне підтвердження вивозу товарів за межі України. Отже, офіційне тлумачення терміну "експорт", наведене в діючому законодавстві після введення додаткових обмежень приведене у відповідність з його науковим тлумаченням.