Антоненко М.Ю.

Національний медичний університет імені О.О.Богомольця, м. Київ

ЕКОНОМІЧНІ ОСНОВИ ПЛАНУВАННЯ Й ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОФІЛАКТИКИ ЗАХВОРЮВАНЬ ПАРОДОНТА

Пародонтологічна захворюваність є важливою складовою характеристики рівня не тільки стоматологічного здоров’я, а й загального здоров’я населення в цілому. Практично у всіх регіонах України реєструється високий рівень поширеності запальних та запально-дистрофічних захворювань пародонта, ця тенденція є найбільш характерною для великих міст із техно- та антропогенним забрудненням навколишнього середовища і становить серед дорослого населення у різних регіонах від 92% до 98%. При цьому, незважаючи на сучасні тенденції вдосконалення методів діагностики і лікування, впровадження новітніх медичних технологій, суттєвого зниження пародонтологічної захворюваності серед дорослого населення України не спостерігається [1-3].

За даними аналізу епедеміологічних досліджень [4] за умов існуючої організаційної структури стоматологічної служби у великих містах України ні розвиток та розширення арсеналу сучасних потужних методів лікування, що використовуються в пародонтологічній практиці (медикаментозних, оперативних, інструментальних та їх комбінацій), ні розширення можливостей імплантології та сучасного високотехнологічного протезування не призводять до вагомого покращання стану пародонтологічного здоров’я населення. Навпаки, має місце значна тривалість, недостатня ефективність й невиправдана вартість спеціалізованих стоматологічних послуг. Організація та економіка пародонтологічної допомоги потребують обґрунтованих змін у відповідності із генеральним напрямком реформи галузі охорони здоров’я в Україні. Необхідність наукового підходу до визначення співвідношення між вартістю та ефективністю стоматологічної допомоги на прикладі організації надання допомоги при захворюваннях пародонта, що мають сталу високу поширеність у дорослого населення великих міст України, визначила проблемність нашої роботи.

За останній час зростає актуальність аналізу економічних аспектів діяльності медичних установ. Це пов’язано з тим, що медична допомога, як різновид сучасної виробничої діяльності, дедалі більше наповнюється економічними характеристиками [5]. Розвиток високих медичних технологій і зростання вартості стоматологічної допомоги призвели до того, що частина хворих із захворюваннями пародонта не отримує ефективної допомоги у повному обсязі, тоді як у деяких пацієнтів лікування виявляється надлишковим, оскільки не знижує ризику прогресування або розвитку ускладнень захворювань пародонта та не покращує якості життя. Негативний вплив маркетингових взаємовідносин у медицині в цілому та у стоматології зокрема проявився в ослабленні профілактичних заходів, відмові від нерентабельних чи неприбуткових стоматологічних послуг з низьким ступенем прямої економічної вигоди, небезпеці дискримінації хворих соціально незахищених груп, які потребують різноманітної стоматологічної допомоги. На думку експертів ВООЗ, у жодній країні світу немає достатніх фінансових ресурсів для покриття потреб національної охорони здоров’я. Отже, оптимізація витрат в медицині є всезагальною світовою проблемою [6], це безперечно стосується й стоматології. Тому сьогодні перед системою стоматологічної, зокрема, комплексної пародонтологічної, допомоги, стоїть питання диференційованого вибору того чи іншого терапевтичного, хірургічного та ортопедичного втручання для забезпечення збалансованості між вартістю та ефективністю лікувальних методик, які застосовуються.

Вибір для дослідження саме запальних та запально-дистрофічних уражень пародонта пояснюється високою соціальною значимістю цих захворювань. Саме генералізований пародонтит є провідним чинником втрати зубів у дорослого населення починаючи з 35 років. Доведено прямий та взаємно обумовлений зв’язок між станом соматичного здоров’я населення та інтенсивністю й перебігом генералізованого пародонтиту [7-8]. Ця патологія є однією з найвитратнішніх у стоматології, вона посідає провідне місце серед інших стоматологічних захворювань як за частотою, так і за обсягом комплексних лікувально-реабілітаційних втручань. Підходи до комплексного лікування та профілактики захворювань пародонта не завжди однозначні, часто складаються з конкурентних та альтернативних методів практично на всіх етапах лікувального процесу. Ці методи вимагають відповідної стандартизації, яка б базувалася на принципах економічного аналізу. Адже фармакоекономічні методи, які застосовуються в клініці, не ґрунтуються на принципах доказової медицини, так само методологія стоматологічної клінічної економіки сьогодні в Україні ще недостатньо опрацьована.

Найбільш розвинутими у медичній галузі в Україні є започаткування напрямів теоретичних і практичних досліджень з фармакоекономіки. У клінічній медицині ці дослідження знаходяться у початкоковій фазі й стосуються, у першу чергу, діагностики та фармакотерапії у кардіології та урології.

Ситуація, яка сьогодні склалася в стоматології, коли на просторі стоматологічних послуг до вибору населення є хаотичне розмаїття стоматологічних закладів із різним рівнем оснащення, кваліфікації персоналу, методологією й філософією надання спеціалізованої лікувально-реабілітаційної допомоги, формою власності та фінансування, ціновою політикою, вказує на необхідність і у той же час складність проведення повної економічної оцінки кожного втручання.

Клінічна економіка в стоматології – це новий, перспективний напрямок науки, що охоплює фактично усі форми економічного аналізу вирішення клінічних ситуацій і безпосередньо пов’язаний з клінічною стоматологічною практикою. Вона оцінює вартість стоматологічних втручань або витрати на профілактику, діагностику, диспансеризацію, терапію, хірургічні втручання та протезування, за допомогою її методології варто кількісно визначати й порівнювати ціну та користь конкурентних або альтернативних методів лікування.

Економічні методики, які використовуються і вдосконалюються для того, щоб зробити можливим таке порівняння, часто більш спираються на теоретичні напрацювання і математичне моделювання. Ці дослідження тільки на перший погляд можуть здаватися досить віддаленими від клінічної реальності, адже для неї характерне велике розмаїття проявів, відносин та наслідків лікування. Так, з метою вивчення соціально-економічних основ оптимізації пародонтологічної допомоги дорослому населенню України нами було проведено дослідження стану гігієни порожнини рота та поширеності захворювань пародонта серед населення великих міст із розвиненою промисловістю та відомим рівнем техногенного забруднення – Києва, Сімферополя, Тернополя, Харкова, Донецька, Івано-Франківська, Полтави, Одеси. Це дослідження було фрагментом планомірної діяльності кафедри терапевтичної стоматології у контексті реалізації спільних науково-практичних проектів з Асоціацією стоматологів України та провідними стоматологічними фірмами – виробниками засобів гігієни порожнини рота.

Дослідження проводилося у рамках Програми профілактики та лікування стоматологічних захворювань на 2002 – 2007 роки, яка була затверджена Указом Президента України 21 травня 2002 року, №475/2002. Високий рівень інформативності, доступності й практичної значущості даних, що були набуті у процесі дослідження, досягнуто завдяки використанню сучасних інформаційних технологій. Загальна кількість обстежених у різних регіонах України становила 2885 осіб. З метою оптимізації обробки та використання результатів епідеміологічного обстеження нами було створено інформаційний комп’ютерний банк даних по різних регіонах України. Це завдання потребувало математичного та інформаційного аналізу результатів і складалося з кількох етапів, з яких найбільш значущим, на наш погляд, після одержання інформації, є етап математичного і змістовного аналізу. За допомогою регресивного аналізу було побудовано багатофакторну математичну модель розвитку генералізованого пародонтиту, яка дозволила визначити прогноз і залежність розвитку запальних та запально-дистрофічних уражень пародонта від кількості та характеру різноспрямованих факторів ризику, розробити схему диспансерного спостереження хворих із генералізованим пародонтитом, визначити строки та об’єм лікувально-профілактичних заходів в залежності від інтенсивності патологічного процесу в тканинах пародонта (патент України №9334, 2005). Це надає можливість планування конкретних заходів із впровадження регіональних програм профілактики захворювань пародонта. На підставі побудованої моделі проведено багатокритеріальний розрахунок критичних рівнів діючих факторів й визначено предиктори загострення та прогресування генералізованого пародонтиту у населення певних регіонів із різним рівнем мультифакторного патогенного впливу.

Математичне моделювання, в основу якого покладено цілу низку медичних та соціальних параметрів, що характеризують ситуацію формування та підтримки високої пародонтологічної захворюваності дорослого населення в різних регіонах України, є основою розробки економічних засад удосконалення організації стоматологічної, зокрема пародонтологічної, допомоги.

На сьогодні значну проблему у формуванні клінічної економіки в стоматології становить велике розмаїття підходів до оцінки витрат на стоматологічні послуги. Це призводить до того, що критерії, які використовуються, часто знаходяться у різних системах виміру – медико-економічній, фармакоекономічній, клініко-економічній з урахуванням обов’язкового медичного страхування, бюджетного фінансування, платіжних послуг. Ці показники суттєво відрізняються, не стандартизовані і несистематизовані в повному обсязі, часто мають більше теоретичний, ніж прикладний характер.

Як свідчать результати соціологічного опитування, яке було нами проведено серед 587 пацієнтів стоматологічних лікувально-профілактичних закладів різних форм власності у великих містах різних регіонів України, та дані аналізу історій хвороб або протоколів лікування суттєва кількість діагностичних і лікувальних, особливо фармакологічних, призначень сьогодні виконується наднормативно, без належних показань, із дублюванням призначень, без пропонування їх дешевих аналогів. При цьому не виявлено сигніфікантної кореляційної залежності між витратами лікувальних закладів та рівнем допомоги, яка надається.

Цей факт свідчить про те, що одне з основних питань сучасної пародонтологічної служби полягає не тільки в недостатньому фінансуванні, а і в проблемах, закладених в самому лікувальному процесі і його організації та критеріях об’єктивної якісної оцінки його ефективності. Навіть при існуючих критеріях стандартизації має місце відсутність адаптації обсягів виконаних послуг до їх фінансового забезпечення і стандартизованої програми, недостатньо проводиться моніторинг і періодичний аналіз виконання стандартизованих програм і витрат, що реально склалися. Отже необхідні дослідження щодо формування оптимального лікувально-діагностичного алгоритму і співвідношення «стандарт-витрати» у системі надання пародонтологічної допомоги.

В Україні розпочато реформування галузі охорони здоров’я, у тому числі економічних засад системи охорони здоров’я для забезпечення базового стандарту якості загальнодоступної медичної допомоги [9-11]. Застосування методик клініко-економічного аналізу для оцінки діяльності існуючої мережі пародонтологічної допомоги дорослому населенню та розробки оптимізації системи організації її діяльності слугуватиме покращенню ситуацію саме в стоматології, і, зокрема, пародонтології, як одній з найвитратніших медичних галузей.

Список літератури

1. Стан здоров’я населення України та результати діяльності галузі охорони здоров’я. 2002 р. – К., 2003. – 489с.

2. Показники здоров’я населення та використання ресурсів охорони здоров’я в Україні за 2003-2004 роки // МОЗ України, Центр медичної статистики. – К., 2004. – 304 с.

3. Статистичний щорічник України за 2004 рік. – К., 2005. – 637 с.

4. Данилевський М.Ф.,.Антоненко М.Ю, Сідельнікова Л.Ф. Медичне обґрунтування регіональних програм профілактики захворювань пародонта на основі моніторингу стану гігієни порожнини рота дорослого населення України // Науковий вісник Національного медичного університету імені О.О.Богомольця, 2005. - №1-2, С.82-87.

5. Слабкий Г.О. Пошук шляхів фінансового забезпечення спеціалізованої медичної допомоги міському населенню // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров”я України. 2000. - №4. – С.50-52.

6. Салтман Р.Б., Фигейрас Дж. Организация службы ПМСЛ в Европейских странах // Реформы системы здравоохранения в Европе. Анализ современыхт статегий. – М., 2000. – С.347-355.

7. Данилевський Н.Ф., Борисенко А.В. Заболевания пародонта. – Киев: Здоров’я, 2000. – 464 с.

8. Горбачева И.А., Кірсанов А.И., Орехова А.Ю. Единство системных патогенетических механизмов при заболеваниях внутренних органов, ассоциированных с генерализованным пародонтитом // Стоматология, 2004. - №3. – С.6-11.

9. Основні шляхи подальшого розвитку системи охорони здоров’я в Україні / За заг. ред. В.М. Лехан, В.М. Рудого. – К., Вид-во Раєвського, 2005. – 168 с.

10. Національний план дій на виконання Указу Президента України „Про невідкладні заходи щодо реформування системи охорони здоров’я населення” (Дорожня карта України) // Ваше здоров’я. –2006, 3 лютого. – №4. – С. 4-5.

11. Збірник нормативно-директивних документів з охорони здоров’я. – К., 2005. – №3 (50). – 115 с.