Словник з біоетики як засіб формуваня моральної особистості

Завданнями сучасної школи є формування стійких моральних якостей, потреб, почуттів дитини, ціннісних орієнтацій та відповідального ставлення до живої природи. Сьогодні існує потреба людства у моральній особистості, яка здатна поважати будь-яке життя і допомогти життю, що знаходиться в небезпеці. Проблеми існування живих істот у їх зв’язку з оточуючим середовищем вивчає біоетика. Вона вносить ідеї гуманності в педагогічні та медичні технології і є достатньою науковою базою для розгортання безперервної системи загальної етичної освіти. Важливість та актуальність проблем біологічної етики стимулюють роботу громадських рухів на захист всього живого на планеті і ставлять питання про перегляд програм системи освіти і виховання молоді.

З метою вивчення стану етичної культури школярів, а саме таких її показників, як стійкість моральних цінностей та відчуття відповідальності за живі організми ми провели анкетування 200 учнів 5-9 класів м. Тернополя. Вивчалась думка школярів щодо значимості вивчення живої природи. Результати проведеного анкетування засвідчили, що у школярів з-поміж цінностей вивчення живої природи виокремлюються лише пізнавальний інтерес. Тільки у 5% опитаних виявилась спрямованість на вивчення біології для захисту, збереження і продовження життя на Землі. Таким чином, засвоєння знань про живу природу учні переважно розглядають як самоціль.

Результати проведеного нами дослідження повністю співпадають з висновками вчених стосовно того, що відсутність етичної культури у переважної більшості дюдей є основною причиною сучасної соціоекологічної кризи. Для того, щоб етична культура охопила всі верстви людського суспільства, етичне виховання слід починати вже з дитячого садка. Основу етичних знань треба закладати у середній школі і закріплювати у вузі. На нашу думку, фундаментом програми етичного виховання є формування моральних цінностей, оскільки цінності як морально-духовні утворення є соціальними індикаторами розвитку будь-якого суспільства. “Школяр робить погане не завжди тому, що його вчать робити погане, а тому, що його не вчать робити добро” (В.О.Сухомлинський).

У школі вчителі основну увагу приділяють знанням пізнавального характеру, в меншій мірі – ціннісним орієнтаціям. На нашу думку, головна зміна у викладанні біології повинна полягати у тому, щоб завдання передачі інформації замінити на завдання виховання почуттів, особистої зацікавленості до долі об’єктів, що вивчаються. В цілому сучасний підхід до живої природи в освіті і вихованні залишається антропоцентричним. Лише його заміна на біо(еко)центризм, який визнає життя найважливішою цінністю на планеті, може змінити ставлення людини до живої природи.

Ідеї біоетики сьогодні актуальні у школах Західної Європи та США, де з’являються асоціації вчителів – прихильників гуманної освіти. Виховання біоетичних уявлень у дитини допомагає вирішити не тільки проблему гуманного ставлення до тварин, але і завдання етичного виховання в цілому. В силу своїх психологічних особливостей дитині легше сприймати як обєкт опіки беззахисну тварину, а пізніше – людину. Тобто, виховання йде від конкретної етики (ставлення до тварин) до більш широкого розуміння (захист живої природи в цілому) і, на кінець, до загальної етики (етичне ставлення до всього оточуючого і, зокрема, до людини) [2; 18].

Розроблений нами “Словник з біоетики” вводить учнів в складний світ моральності щодо всіх живих істот. Він складається з ІV розділів: І – Біоетика від “А“до “Я”; ІІ – Невідоме про відомих; ІІІ – Цитуючи класиків; ІV – Цікавинки звідусіль. У І розділі в систематичній формі даються визначення понять у алфавітному порядку (більше 100 понять). Щоб здійснити вибір між моральним вчинком та не моральним, необхідно знати чому саме так потрібно діяти. А для цього необхідно дати визначення цим поняттям, вияснити їх суттєві ознаки. Визначення понять є одним із найважливіших пізнавальних умінь учнів, що включають в себе логічно організований пошуковий процес. Незавершеність і навіть спірність деяких понять залишає широкий простір для самостійної творчої роботи мислення і підводить дітей до використання власного досвіду ставлень, переживань, життєвого морального досвіду інших людей. Для певної категорії понять, таких як: альтруїзм, гуманність, добро, любов тощо ми скористались методикою складання етичного словника Л.А.Коч [1]. Її суть полягає у тому, що поруч з одним-двома визначеннями етичного поняття, даного філософами, вченими, письменниками відводиться по 2 незаповнені стрічки для того, щоб учень спробував висловити тут своє розуміння, погодитись, доповнити чи заперечити судженя моралістів. Словник пропонує заглянути у власний досвід моральних переконань, переживань, відношень до інших живих організмів і до собі подібних. Він дозволяє усвідомити те, що утворює приховану сторону нашого життя – його духовні цінності і намагання.

Другий розділ відкриває учням невідомі сторони життя таких відомих людей, як Арістотель, Леонардо да Вінчі, Гіппократ, Р.Декарт, Піфагор, Л.М.Толстой та інші, а також показує, як життєві позиції і активність окремих людей може вплинути на зміну моральних цінностей всього суспільства (Г.Йонас, О.Леопольд, Е.Лінзі, Р.Райдер, М.Реймерс, Т.Ріган, П.Сінгер та інші). Третій розділ, який містить цитати багатьох відомих людей про ставлення людини до інших живих істот, заставляє переглянути свої власні погляди на проблему, створює проблемні ситуації, які потребують обговорення і розв’язання. Наприклад: “Щоб зрозуміти чи є у тварин душа треба самому її мати” (А.Швейцер); “Уміння продовжити життя – це насамперед вміння не вкорочувати його” (О.Богомолець); “Коли генна інженерія створить плем’я “богів” і “героїв”, то людство неминуче поділиться на рабів і господарів, нижчих і вищих, слабких і сильних, причому відбудеться це таким чином, що у тих, хто програв, не буде ні морального права, ні фізичної можливості оскаржити новий порядок речей” (Ф.Фукуяма).

У ІV розділі зібрано цікавий матеріал з найактуальніших тем біоетики. Цікаві історії про те як проблему морально-етичного ставлення до всіх живих істот вирішують у різних частинах світу, як боряться за права тварин, що є альтернативою полюванню і кориді, чому клонування етична проблема, що запропонують біотехнологи у новому тисячолітті, які тварини є донорами органів людини і чому, на кому випробовують косметичні засоби, чому зоомагазини – найстрашніша небезпека для диких тварин та інше.

Організовуючи роботу зі словником, ми виходили з наступних принципів:

1. Принцип систематичності. Робота над поняттями проводиться в системі, діти постійно мають перед собою словник, знаючи, що можуть скористатись ним у будь-який момент. 2. Принцип природності та обмеженості. Підбір та використання прикладів морально-етичного спрямування збагачує життєвий досвід школярів. 3. Принцип довіри та відкритості. Приймається кожна думка учнів, яка або змінюється або приймається. Це дає можливість учням розкрити свій власний внутрішній світ. 4. Принцип значної тривалості. Робота над словником не закінчується на уроці, а продовжується вдома з батьками. 5. Принцип активності. Крім спільної індивідуальної діяльності учнів передбачає посилення індивідуальної роботи, формування власних суджень.

Отже, словник з біоетики є новим типом дидактичного і виховного засобу, що стимулює до роздумів і до власних моральних суджень. Він сприяє формуванню потреби спілкування з живою природою, інтересу до пізнання її законів. Словник провокує заглянути у власний досвід моральних переживань, ставлень до інших і до себе; допомагає конструювати ситуації, що породжують моральну практику на уроках, вдома, втягуючи в це дітей і дорослих.

Література

1. Коч Л.А. Креативная этика: Психология освоения подростками этических норм и понятий. – М.: Моск. Психолог.-соц. ин-т, Воронеж: “МОДЭК”, 2000. – 192 с.

2. Степанюк А.В., Герц І.І. Біоетика. – Тернопіль: В-во ТНПУ імені Володимира Гнатюка, 2005. – 166 с.