Савка Л.В.

Державний педагогічний університет ім І.Франка, м.Дрогобич

ФОРМУВАННЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ІНІЦІАТИВИ ТА САМОСТІЙНОСТІ СТУДЕНТІВ ПРИ БЛОКОВІЙ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ ІЗ ВВЕДЕННЯМ МОДУЛЬНО-РЕЙТИНГОВОЇ СИСТЕМИ ОЦІНЮВАННЯ

Серед пріоритетних напрямків реформування вищої освіти зазначимо оновлення змісту, запровадження ефективних педагогічних технологій, зокрема модульного та блокового навчання, створення нової системи методичного та інформаційного забезпечення вищої школи.

Результати дослідження авторів А.Алексюка, В.Ковальчука, В.Сушанка свідчать про наявність значних можливостей блокової й модульної організації навчання у підвищенні якості підготовки фахівців, яке зумовлене тим, що студенти стають активними суб’єктами навчальної діяльності, підвищується їх пізнавальна самостійність.

Пізнавальну самостійність визначаємо за ступенем прояву вміння розпізнавати й розв’язувати протиріччя, що виникають у процесі пізнавальної діяльності студента. Провідним критерієм сформованості пізнавальної активності є системність знань і умінь, яка дає її цілісну характеристику. До такого висновку ми прийшли на підставі того, що, по-перше, вона відображає єдність всіх компонентів пізнавальної активності; по-друге, поєднує різні характеристики якості знань і умінь (повнота, мобільність, усвідомленість, тривалість, якість, гнучкість тощо); по-третє, відображає динамічність знань та вмінь: від відтворення до творчості; по-четверте, включає єдність теоретичної й практичної діяльності студента. Найефективніше організувати й здійснювати управління пізнавальною діяльністю студента можна, застосовуючи нові види і технології навчання. За висловом В.П.Беспалька однією з основних переваг педагогічної технології є орієнтація навчального процесу на діяльність, зокрема пізнавальну, тих, хто навчається, і визначення її підготовки на основі завдань майбутньої діяльності спеціаліста.

Сприятливі умови для формування пізнавальної активності студентів створює модульний підхід до організації їх навчальної діяльності. Сутність його полягає в тому, що студент більш самостійно може працювати із запропонованою йому індивідуальною навчальною програмою, яка включає цільову програму дій, банк інформації й методичне керівництво для досягнення поставлених дидактичних цілей. Диференціація навчального матеріалу на логічно завершені блоки, організація їх послідовного вивчення дозволили розглядати блокову організацію навчання як різновид модульного підходу й запевнили в її відносній ефективності. Блок розуміємо як організаційно-методичну одиницю навчального матеріалу, що передбачає структурування інформації з позиції логіки активної пізнавальної діяльності студента. Кожен блок є завершеним щодо змісту, методики й технології навчання.

Нами визначено умови формування пізнавальної активності студентів при блоковій організації навчання під час вивчення курсів “Конструювання і моделювання одягу” та “Технологія виготовлення швейних виробів”. З цією метою організація навчально-виховного процесу передбачає наступне:

1.       Зміст навчання з предметів розподіляється на кілька завершених блоків, які, в свою чергу, відповідно до логіки навчального процесу, поділяються на окремі навчальні елементи.

2.       У кожному блоці заплановано послідовне вивчення й закріплення навчального матеріалу. При цьому тривалість кожного блоку за часом не перевищує 35-40 днів, що забезпечує закріплення теоретичного матеріалу в межах, що не допускають його забування. Стосовно практичних умінь і навичок, закріплення здійснюється протягом 7-10 днів, тобто в часових межах до періоду їх згасання.

3.       Відбір організаційних форм, методів і прийомів навчання проводиться за критерієм їх здатності стимулювати розвиток розумових здібностей студентів, орієнтації на вимоги дещо вищі за їх наявні можливості, але які вони спроможні виконати, спираючись на певну допомогу викладача.

4.       На першій зустрічі студенти отримують план-графік вивчення курсу, питання для самоконтролю й контролю з боку викладача.

Планово-контрольні дидактичні матеріали містять:

– організаційно-методичну розробку курсу з розподілом матеріалу по блоках з вказівкою переліку тематики практичних занять, проблем для самостійного вивчення, позначенням виду контрольних занять, а також часу їх проведення;

– перелік питань для контролю та самоконтролю, знань, умінь і навичок, якими повинні оволодіти студенти на завершення оволодіння певним блоком. Означені питання для самостійного вивчення, обговорення на практичних заняттях, для індивідуальних співбесід є різнорівневими і стимулюють прояв складових компонентів пізнавальної активності;

– тематику рефератів.

До змісту питань чи завдань, залежно від їх характеру та рівня, вводяться умови, що передбачають прояв пізнавальної активності, самостійності для забезпечення повноти й мобільності знань, умінь і навичок. Кожному питанню, завданню залежно від його складності присвоюється відповідне бальне значення.

Так, у процесі вивчення курсу “Технологія виготовлення швейних виробів” студент отримує у середньому 16-18 оцінок у балах, які підсумовуються й виводиться певний рейтинг кожного з них.

Сумарний максимальний рейтинг, який може набрати студент, становить 270 балів. У перелік тем лабораторно-практичних робіт з такого предмету входять :

Блок І: Загальні відомості про основні швейні роботи.

Блок ІІ: Технологія обробки кишень та рукавів.

 

Блок ІІІ: Технологія обробки комірів та з'єднання їх з основними деталями.

Блок ІV: Повузлова обробка одягу пальтово-костюмного асортименту.

Оскільки підсумковим контролем із курсу “Технологія виготовлення швейних виробів” за навчальними планами є екзамен, то оцінювання передбачає наступні кроки:

250-300 балів – “відмінно” (екзамен студент отримує автоматично);

220-249 балів – “добре” (екзамен студент за бажанням отримує автоматично або йому дозволяється перездача);

150-219 балів – “задовільно” (екзамен студентом складається в повному обсязі);

менше 149 балів – “незадовільно”.

Відсутні на заняттях одержують рейтинг “0”. Відсутні з поважних причин протягом 10 днів після того, як приступали до занять, мають змогу отримати від викладача завдання й одержати відповідний бал оцінювання. Бажаючі мають можливість підвищувати рейтинг, виконуючи додаткові завдання, зокрема написання рефератів.  

Як засвідчує практика роботи, впровадження поетапного рейтингового контролю як форми інтегрального контролю за якістю навчальної роботи студентів сприяє посиленню мотивації їх навчальної діяльності, активізує систематичну самостійну роботу, розширює спектр їх форм, індивідуалізує навчання, створює умови для більш результативної реалізації й розвитку інтелектуального потенціалу кожного студента. Рейтингова система контролю ускладнює роботу професорсько-викладацького складу, але робить більш паритетними взаємостосунки викладачів і студентів.

Викладене дозволяє стверджувати, що умовами ефективного формування пізнавальної активності в структурі блокової організації навчання є наступні:

1. Розподіл навчального матеріалу (змісту навчання) на блоки та навчальні елементи повинен узгоджуватись із закономірностями й логікою пізнавальної діяльності, структурою наукового знання.

2. Блокова організація навчання повинна супроводжуватись комплексним різнорівневим діагностико-діяльнісним контролем, що дозволяє на основі синтезу його типів, форм і методів організації та проведення, які здійснюються на різних рівнях навчання, вийти на нову, неможливу при їх автономному використанні методику для більш об’єктивного й всебічного вимірювання та оцінювання результатів досягнень студентів у навчанні.

3. Поетапна організація навчання та методика оцінки якості навчання студентів повинна поступово нарощувати інтелектуальне навантаження студентів, послідовно вимірювати й на цій основі корегувати їх діяльність у процесі оволодіння матеріалом певного блоку, виводячи її результати на визначений рівень у кожному з них, і таким чином гарантувати досягнення запланованої якості на завершення вивчення курсу (блокової програми).

4. Планові дидактичні матеріали повинні бути спрямовані на формування пізнавальної ініціативи й самостійності студентів для більш повного й глибокого оволодіння матеріалом, рівень їх складності не повинен бути нижчим за контрольні.

5. Вибір методики навчання повинен забезпечувати оволодіння системою знань, розвиток особистості в цілому і, передусім, формування пізнавальної активності.

6. Узгодження пізнавальної та контролюючої діяльності повинно ставити зміст і методику навчання в залежність від кінцевих його цілей та знаходити відбиток у планово-контрольних дидактичних матеріалах.

7. Відомості про організаційну структуру навчання й контролю, їх зміст, форми, види й методику проведення та оцінювання результатів їх досягнень необхідно доводити до відома студентів до початку навчального процесу.

Такий підхід до навчального процесу забезпечує вищу якість засвоєння знань, їх довготривалість і полегшує набуття практичних умінь і навичок.