Кравчина Т.В.

Хмельницький національний університет

ГРУПОВА РОБОТА ЯК ОДИН ІЗ МЕТОДІВ ІНТЕРАКТИВНОГО НАВЧАННЯ

 

На зміну традиційному з'являються нові типи навчання, які спираються на гуманістичну парадигму освіти і дозволяють ефективніше розв'язати життєво важливі педагогічні завдання.

Інтерактивне, або взаємодіюче навчання будується з урахуванням психології людських взаємин. У про­цесі такого навчання студенти активно взаємодіють один з одним і з викладачем з метою спільного розв'язання поставленого завдання. При цьому вони мають можливість обмінюватись думками та пропозиціями. Ви­кладач стає організатором дискусії, ділової співпраці. Навчання є ці­кавим і корисним, зростає мотивація студентів.

До інтерактивних методів навчання відносять: фронтальну, індивідуальну та групову роботу з студентами [1, с. 10].

Організовуючи фронтальну роботу викладач орієнтується, головним чином, на рівень середніх студентів. На них розраховані темп роботи, обсяг та рівень складності навчального матеріалу. Це негативно позначається на слабших і сильніших студен­тах. Спілкування студентів можливе лише за ініціативою викладача.

В індивідуальній роботі кожен студент працює самостійно, темп його роботи визначається ступенем цілеспрямованості, розвитком інтересів, нахилів. Темп ро­боти залежить від навчальних можливостей студентів. При індивідуальній навчальній діяльності студенти не взаємодіють між собою, контакти з викладачем є обмеженими і нетривалими. В індивідуальній навчальній роботі страждають слабкі студенти.

Групова навчальна діяльність, на відміну від фронтальної та індивідуальної, не ізолює студентів один від одного, а навпаки, дозволяє реалізувати природне прагнення до спілкування, взаємодопомоги і співпраці. Групова навчальна діяльність виконує ряд функцій. Вона створює умови для позитивної мотивації, адже під час групової роботи активізується діяльність всіх виконавців, а також створюються умови для оволодіння студентами формами взаємодопомоги. У груповій роботі студенти показують високі результати засвоєння знань, формування умінь. Слабкі студен­ти виконують більший обсяг завдань. Виховна функція групової діяльності формує колек­тивізм, гуманні якості особистості. Організаційна функція навчання полягає в розвитку уміння розподіляти обов'язки, вміння спілкуватися.

Розглянемо переваги групової роботи: 1) за той самий проміжок часу обсяг виконаної роботи набагато більший; 2) висока результативність у засвоєнні знань і формуванні умінь; 3) формується вміння співпрацювати; 4) формуються мотиви навчання; 4) розвивається навчальна діяльність (планування, рефлексія, самоконтроль, взаємоконтроль).

Е.І. Федорчук виділяє дещо інші переваги групової роботи інтерактивними методами [1, с. 21]: 1) взаємозалежність членів групи; 2) особиста відповідальність кожного члена групи за власні успіхи та успіхи товаришів; 3)спільна творча навчально-пізнавальна діяльність; 4) можливість працювати в міру своїх сил і здібностей; 5) соціалізація особистості кожного члена групи у процесі діяльності; 6) формування таких рис, як терпимість, готовність визнавати дум­ку інших, відстоювати власну думку точними, лаконічними аргументами; 5) загальна оцінка роботи групи.

Разом з тим, наводяться і недоліки групової роботи інтерактивними методами: 1) робота в малій групі, навпаки, може вимагати зайвих витрат часу, поки члени групи знаходять спіль­ну мову; 2) роботою мікрогруп важче управляти, особливо при великій їх кількості; 3) у такій групі відсутній стимул особистих амбіцій, бо досягнуті окремим членом групи результати не ставляться йому в заслугу, а стають загальним надбанням; 4) свою низьку інтелектуальну здатність можна приховати за спинами інших учасників.

С.С. Вітвицька виділяє наступні елементи в технологічному процесі групової роботи  [2, с. 166-167].

I. Підготовка до виконання групового завдання: а) постановка пізнавальної задачі; б) інструктаж про зміст і послідовність роботи; в) рекомендації щодо дидактичного матеріалу в групах;

II. Групова робота: г) знайомство з матеріалами, планування роботи в групі; д) розподіл завдань між членами групи; е) індивідуальне виконання завдань; є) обговорення індивідуальних результатів роботи в групі;                    ж) обговорення загальних завдань групи (зауваження, доповнення, уточнення, узагальнення); з) підведення підсумків групового завдання.

ПІ. Заключна частина: і) повідомлення про результати роботи в групі;      й) аналіз пізнавальної задачі; к) загальний висновок про групову роботу і виконання поставленої задачі; л) висновки про робочу групу і її членів.

У процесі групової роботи викладач виконує такі функції: контролює хід роботи в групах; консультує, відповідає на запитання; координує діяльність, при необхідності допомагає окремому студенту чи групі в цілому.

Отже, зважаючи на сказане, робимо висновок, що групова робота у навчальній діяльності має посісти належне місце, так як вона надає можливості для стимулювання зацікавленості студентів, їхньої співпраці, а також може значно заощадити час та покращити навчальні досягнення окремих студентів. При цьому слід пам'ятати, що, якщо групова діяльність вийде з під контролю викладача, то вона вимагатиме зайвих витрат часу, призведе до конфліктів, або дозволить деяким студентам працювати неповною мірою.

Література

1. Освітні технології: Навчально-методичний посібник / Під ред. О.М. Пєхоти. - К.: А.С.К.,  2003. - 255с.

2.     Вітвицька С.С. Основи педагогіки вищої школи. - К.: ЦНЛ, 2003. - 314с.